07 червня 2016 року
справа № 200/23293/15-а (2-а/200/414/15)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Сафронової С.В. Поплавського В.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго»
на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2015 року у справі за адміністративний позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» до Виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області про скасування рішення виконкому Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області від 03 квітня 2015 року №109,-
ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило:
- скасувати рішення Виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області від 03 квітня 2015 року №109 «Про затвердження матеріалів засідання Комісії для визначення розмірів збитків, заподіяних власнику землі - територіальній громаді м. Орджонікідзе від 03 квітня 2015 року».
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2015 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» до Виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області про скасування рішення виконкому Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області від 03 квітня 2015 року №109.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2015 року та справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що реалізуючи своє право приймати рішення, яким затверджувати акти комісії про визначення розмірів збитків, заподіяних власникам землі, відповідач діяв як суб'єкт владних повноважень, наданих йому Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», а відтак суд першої інстанції безпідставно відмовив у відкритті провадження, посилаючись на те, що справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, інші сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Рішенням виконкому Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області від 03 квітня 2015 року №109 «Про затвердження матеріалів засідання Комісії для визначення розмірів збитків, заподіяних власнику землі - територіальній громаді м. Орджонікідзе від 03.04.2015 року» затверджено матеріали засідання комісії від 03.04.2015 року та Акт з розрахунком визначення розміру збитків, заподіяних власнику землі - територіальній громаді м. Орджонікідзе внаслідок фактичного використання земельної ділянки. В Акті встановлено розмір збитків за фактичне використання земельної ділянки площею 32 638,0 кв.м., розташованої за адресою м. Орджонікідзе, вул. Північно-промислова, 4 і використовується для обслуговування об'єктів енергетики підстанції «Богданівська» в сумі 763 699,82 грн.
Не погоджуючись з актом та рішенням, позивач звернувся з цим позовом до адміністративного суду.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції дійшов висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки з огляду на суть спірних правовідносин між сторонами та суб'єктний склад сторін, вказаний спір підсудний господарському суду.
Однак, колегія суддів не може погодитись із такими висновками, з огляду на наступне.
Стаття 157 Земельного кодексу України встановлює, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
Відповідно до п.п.1 п.«а» ч.1 ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки.
Пунктом «б» частини 1 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надано виконавчим органам рад повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.
Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам визначений постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 року, пунктом 1 якого встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Відповідно до пункту 2 Порядку, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність у відповідача права приймати рішення, яким затверджувати акти комісії про визначення розмірів збитків, заподіяних власникам землі.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ст.3 КАС України).
У відповідності до ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Згідно з п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Так, предметом спору у даній справі є питання правомірності рішення відповідача про затвердження матеріалів засідання Комісії для визначення розмірів збитків, заподіяних власнику землі - територіальній громаді м. Орджонікідзе від 03.04.2015 року.
З огляду на приписи КАС України, колегія суддів дійшла висновку про те, що реалізуючи своє право приймати рішення, яким затверджувати акти комісії про визначення розмірів збитків, заподіяних власникам землі, відповідач діяв як суб'єкт владних повноважень, наданих йому Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про те, що даний спір не є справою адміністративної юрисдикції є помилковим.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції вимогам ст.159 КАС України не відповідає, прийняте з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду. Враховуючи наведене, ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2015 року підлягає скасуванню з направленням адміністративної справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 199, п.4 ч.1 ст. 204, 205,206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» задовольнити.
Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2015 року скасувати та направити матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
В повному обсязі ухвала складена 10 червня 2016 року.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський