ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
06 червня 2016 року № 826/955/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім Торг"
до Київської міської митниці Державна фіскальна служба України
про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хім Торг" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державна фіскальна служба України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості від 18.11.2015, від 23.11.2015, 30.11.2015, від 03.12.2015.
Позовні вимоги мотивовані тим, що митним органом на підставі необґрунтованих висновків щодо заявленої позивачем митної вартості товарів прийнято незаконні рішення про коригування митної вартості товарів, що призвело до збільшення їх митної вартості.
У судовому засіданні 22.03.2016 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.
Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти позовних вимог, через канцелярію суду подали письмові заперечення проти позову, в яких просили відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що під час здійснення Київською міською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) №100260001/2015/150505 від 18.11.2015, №100260001/2015/150789 від 23.11.2015, №100260001/2015/151274 від 30.112015, № 100260001/2015/151479 від 03.12.2015 було встановлено, що документи містять розбіжності та не мають всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: декларантом подано відомості щодо ставки за перевезення, які базуються на не об'єктивних, документально не підтверджених даних, що не піддаються обчисленню.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Під час розгляду справи, суд, -
21.10.2015 між ТОВ "Хім Торг" (покупець, Україна) та ПАТ «Нижнекамскнефтехим»» (продавець, Росія) було укладено контракт №50028211.
Умовами даного контракту передбачено наступне: товар: полістирол; умови поставки: FCA склад продавця в м. Нижнекамск (відповідно до Інкотермс - 2010); спосіб транспортування: автотранспортом покупця; умови платежу: 100% авансовий платіж.
17.11.2015 позивачем до митного оформлення за митною декларацією №100260001/2015/150505 заявлений товар: «Полістирол загального призначення у первинній формі гранульований марки 585, ТУ 2214-126-05766801-2003 у п/е мішках по 25 кг».
Позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).
В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 0714294 від 13.11.2015; банківські платіжні документи, що стосуються товару № 127 від 05.11.2015, № 128 від 06.11.2015; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1711/1 від 17.11.2015; рахунок-фактуру (інвойс) № 70170258 від 13.11.2015; рахунок-проформу № 30076897 від 30.10.2015; додаток № 1 до контракту від 27.10.2015; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №50028211 від 21.10.2015; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2730 від 13.11.2015; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару №2730 від 13.11.2015;інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 13.11.2015; про походження товару форми СТ-1 № RUUA 5049007096 від 13.11.2015; дов. страх. № 17-11/1 від 17.11.2015; копію митної декларації країни відправлення №10404070/131115/0022768 від 13.11.2015.
Митним органом було повідомлено декларанта, що документи надані для підтвердження складових заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів: 1) декларантом не подано транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, рахунки тощо); 2) декларантом не подано відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Декларанту запропоновано надати документи до п.6 ч.2 ст.53 МКУ та додаткові документи відповідно до ч.3 ст.53 МКУ, а саме: 1) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, рахунки тощо); 2) відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
18.11.2015 Київською міською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100260001/2015/200062/1, в якому зазначені додаткові документи надані декларантом: 1) договір транспортного експедирування від 01.07.2015 №01/07/15 між ТОВ» ХімТорг» та ПП «Лоа-Транс»; 2) договір на транспортно-експедиційні послуги від 02.11.2015 б/н між ПП «Лоа-Транс» та ТОВ «Руслан-Комплект» (перевізник); 3) заявка від 09.11.2015 №RU-306 до договору транспортного експедирування від 01.07.2015 №01/07/15 (заявка на суму 28000грн); 4) довідка про транспортні видатки від 17.11.2015 №1711/1 (12764 грн. транспорт по території РФ - 1580км, 15236 грн. транспорт по території України - 331 км.). Декларант відмовився від подання інших додаткових документів. Митна вартість визначена із застосуванням методу №2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів).
Як вбачається з матеріалів справи, товар випущений у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до частини сьомої статті 55 МКУ за митною декларацією від 18.11.2015 №100260001/2015/150572.
23.11.2015 позивачем до митного оформлення за митною декларацією №100260001/2015/150789 заявлений товар: «Полістирол загального призначення у первинній формі гранульований марки 585, ТУ 2214-126-05766801-2003 у п/е мішках по 25 кг».
Позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).
В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 0010716 від 15.11.2015; банківські платіжні документи, що стосуються товару № 127 від 05.11.2015, № 128 від 06.11.2015; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2311/1 від 23.11.2015; документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини № ICIS від 23.10.2015; рахунок-фактуру (інвойс) №70170414 від 16.11.2015; рахунок-проформу № 30076897 від 30.10.2015; додаток № 1 до контракту від 27.10.2015; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №50028211 від 21.10.2015; договір (контракт) про перевезення № 0505/15 від 05.05.2015; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2730 від 15.11.2015; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2730 від 15.11.2015; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 15.11.2015; про походження товару форми СТ-1 № RUUA 5049007100 від 16.11.2015; дов. страх. №23-11/1 від 23.11.2015; копію митної декларації країни відправлення № 10404070/161115/0022914 від 16.11.2015.
Митним органом було повідомлено декларанта, що документи надані для підтвердження складових заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів: 1) декларантом не подано відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Декларанту запропоновано надати документи до п.6 ч.2 ст.53 МКУ та додаткові документи відповідно до ч.3 ст.53 МКУ, а саме: 1) відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
23.11.2015 Київською міською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100260001/2015/200065/1, в якому зазначено, що декларант відмовився від подання додаткових документів. Митна вартість визначена із застосуванням методу №2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів).
Як вбачається з матеріалів справи, товар випущений у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до частини сьомої статті 55 МКУ за митною декларацією від 23.11.2015 №100260001/2015/150863.
30.11.2015 позивачем до митного оформлення за митною декларацією №100260001/2015/151274 заявлений товар: «Полістирол загального призначення у первинній формі гранульований марки 525М у п/е мішках по 25 кг».
Позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).
В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 997902 від 26.11.2015; банківські платіжні документи, що стосуються товару № 127 від 05.11.2015, № 128 від 06.11.2015; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 567 від 30.11.2015; рахунок-фактуру (інвойс) № 70171146 від 27.11.2015; рахунок-проформу № 30076897 від 30.10.2015; додаток № 1 до контракту від 27.10.2015; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №50028211 від 21.10.2015; договір (контракт) про перевезення № 14102014-1 від 14.10.2014; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2730 від 26.11.2015; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2730 від 26.11.2015; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 26.11.2015; про походження товару форми СТ-1 № RUUA 5049007158 від 27.11.2015; дов. страх. №30-11/1 від 30.11.2015; копію митної декларації країни відправлення № 10404070/271115/0023844 від 27.11.2015.
Митним органом було повідомлено декларанта, що документи надані для підтвердження складових заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів: 1) декларантом не подано транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, рахунки тощо); 2) декларантом не подано відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Декларанту запропоновано надати документи до п.6 ч.2 ст.53 МКУ та додаткові документи відповідно до ч.3 ст.53 МКУ, а саме: 1) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, рахунки тощо); 2) відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
30.11.2015 Київською міською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100260001/2015/200066/1, в якому зазначено, що декларант відмовився від подання додаткових документів. Митна вартість визначена із застосуванням методу №2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів).
Як вбачається з матеріалів справи, товар випущений у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до частини сьомої статті 55 МКУ за митною декларацією від 30.11.2015 №100260001/2015/151304.
03.12.2015 позивачем до митного оформлення за митною декларацією №100260001/2015/151479 заявлений товар: «Полістирол загального призначення у первинній формі гранульований марки 525М у п/е мішках по 25 кг».
Позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).
В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 451549 від 28.11.2015; банківські платіжні документи, що стосуються товару № 127 від 05.11.2015, № 128 від 06.11.2015; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 3 від 03.12.2015; рахунок-фактуру (інвойс) № 70171240 від 28.11.2015; рахунок-проформу № 30076897 від 30.10.2015; додаток № 1 до контракту від 27.10.2015; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №50028211 від 21.10.2015; договір (контракт) про перевезення № 2/1-27.11 від 27.11.2015; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2730 від 28.11.2015; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2730 від 28.11.2015; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 28.11.2015; про походження товару форми СТ-1 № RUUA 5049007167 від 28.11.2015; дов. страх. №03-12/1 від 03.12.2015; копію митної декларації країни відправлення № 10404070/291115/0023983 від 29.11.2015.
Митним органом було повідомлено декларанта, що документи надані для підтвердження складових заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів: 1) декларантом не подано транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, рахунки тощо); 2) декларантом не подано відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Декларанту запропоновано надати документи до п.6 ч.2 ст.53 МКУ та додаткові документи відповідно до ч.3 ст.53 МКУ, а саме: 1) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, рахунки тощо); 2) відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
03.12.2015 Київською міською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100260001/2015/200069/1, в якому зазначено, що декларант відмовився від подання додаткових документів. Митна вартість визначена із застосуванням методу №2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів).
Як вбачається з матеріалів справи, товар випущений у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до частини сьомої статті 55 МКУ за митною декларацією від 03.12.2015 №100260001/2015/151524.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хім Торг", не погоджуючись з такою позицією митного орану, звернулося до суду з даним позовом.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із статтею 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, встановлено статтею 57 Митного кодексу України.
Основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Наведені правові норми вказують, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, з урахуванням відповідних обмежень, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); при цьому застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів може мати місце виключно при неможливості застосування основного; у свою чергу основний метод визначення митної вартості товарів не застосовується лише якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Статтею 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з частиною шостою вказаної правової норми орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено частиною другою статті 53 Митного кодексу України, зокрема, 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до частин третьої та п'ятої вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) визначені вказаною нормою додаткові документи. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбiжностi, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається із оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, відповідач під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за митними деклараціями №100260001/2015/150505 від 18.11.2015, №100260001/2015/150789 від 23.11.2015, №100260001/2015/151274 від 30.112015, № 100260001/2015/151479 від 03.12.2015 встановив, що декларантом не подано транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, рахунки тощо), документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Відповідно до умов контракту №50028211 від 21.10.2015 вбачається, що поставка здійснювалась на умовах FCA склад продавця в м. Нижнекамск (відповідно до Інкотермс - 2010); спосіб транспортування: автотранспортом покупця.
Державна митна служба України листом від 29.12.2010 р. N 11/2-10.16/17217-ЕП надала роз'яснення щодо Інкотермс 2010, зокрема, зазначивши, що Інкотермс 2010 передбачено використання 11 торгових термінів. При цьому розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах EXW, FCA, FAS, FOB, CPT, CIP, CFR, CIF, DDP Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000.
Згідно із Інкотермс (офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) редакція 2000 року вбачається, що термін «FCA - "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі. У продавця немає зобов'язань укладати договір перевезення.
Отже, обов'язок щодо транспортування товару, в даному випадку, покладається на покупця, відтак, транспортні витрати на момент митного оформлення товару не включаються в ціну товару.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач до митної декларації №100260001/2015/150505 від 17.11.2015 щодо транспортних витрат надав митному органу документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1711/1 від 17.11.2015, а також додатково надав договір транспортного експедирування від 01.07.2015 №01/07/15 між ТОВ» ХімТорг» та ПП «Лоа-Транс»; договір на транспортно-експедиційні послуги від 02.11.2015 б/н між ПП «Лоа-Транс» та ТОВ «Руслан-Комплект» (перевізник); заявку від 09.11.2015 №RU-306 до договору транспортного експедирування від 01.07.2015 №01/07/15 (заявка на суму 28000грн); довідку про транспортні видатки від 17.11.2015 №1711/1 (12764 грн. транспорт по території РФ - 1580км, 15236 грн. транспорт по території України - 331 км.).
В довідках від 17.11.2015 № 1711/1 зазначено, що транспортні витрати по перевезенню вантажу по маршруту м. Нижнекамск (Росія) - м. Київ (Україна) автомобілем складають 28 000,00 грн., в т.ч. м. Нижнекамск (Росія) - п/п Троебортное - 1580 км (12 764,00 грн.), п/п Бачевск - м. Київ (Україна) - 331 км (15 236 грн.).
Відповідно до митної декларації №100260001/2015/150789 від 23.11.2015 позивач на підтвердження транспортних витрат надав митному органу довідку про транспортні витрати № 2311/1 від 23.11.2015, в якій зазначено, що вартість транспортування вантажу по маршруту м. Нижнекамск (Росія) - м. Київ (Україна) автомобілем з м. Нижнекамск (Росія) - п/п Троебортное - 1580 км (13 192,00 грн.), проте в ній відсутні відомості щодо транспортних витрат стосовно транспортування вантажу по території України.
Відповідно до митної декларації №100260001/2015/151274 від 30.11.2015 позивач на підтвердження транспортних витрат надав митному органу довідку про транспортні витрати № 567 від 30.11.2015, згідно якої транспортні витрати по перевезенню вантажу автомобілем від м. Нижнекамск (Росія) - п/п Троебортное- Бачевск складає 13137 грн. Крім того, позивачем було надано калькуляцію від 30.11.2015 № 3011/2, в якій зазначено, що вартість транспортування вантажу по маршруту п/п Бачевск - м. Київ (Україна) - 331 км складає 15 236 грн.
Відповідно до митної декларації №100260001/2015/151479 від 03.12.2015 позивач на підтвердження транспортних витрат надав митному довідку про транспортні витрати № 3 від 03.12.2015, згідно якої вартість транспортно-експедиційних витрат на транспортування вантажу по маршруту м. Нижнекамск (Росія) - п/п Троебортное- Бачевск - 1580 км складає 13006,00 грн. Крім того, позивачем було надано калькуляцію від 03.12.2015 № 0312/2, в якій зазначено, що вартість транспортування вантажу по маршруту п/п Бачевск - м. Київ (Україна) - 331 км складає 24 994 грн.
Відтак, суд, дослідивши надані позивачем документи на підтвердження митної вартості товару, встановив, що позивачем за меншу відстань (по території України) було сплачено більше транспортних витрат (вартість перевезення), ніж за більшу відстань (по території РФ).
У зв'язку з чим, суд погоджується з твердженнями відповідача, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу документально не підтверджується.
Відтак, суд дійшов висновку, що рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 100260001/2015/200062/1 від 18.11.2015, № 100260001/2015/200065/1 від 23.11.2015, № 100260001/2015/200066/1 від 30.11.2015, № 100260001/2015/200069/1 від 03.12.2015 є правомірними.
З огляду на викладене, керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов