Постанова від 01.06.2016 по справі 826/24443/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01 червня 2016 року № 826/24443/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до третя особа 1) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 2) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Юнівес"

про визнання протиправним рішення, встановлення відсутності повноважень, зобов'язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Юнівес" про зобов'язання вчинити дії.

02.03.2016 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява від представника позивача про уточнення позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду.

12.04.2016 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання від представника позивача про визнання всіх наданих представниками відповідача-2 за довіреністю доказів (в тому числі, але не обмежуючись, надані в усній формі під час судових засідань, надані та долучені до матеріалів справи письмові докази, заперечення на позовну заяву тощо), як неналежних, у зв'язку з чим не брати їх до уваги при розгляді справи по суті та прийнятті судового рішення, оскільки, на думку позивача, представник відповідача-2 за довіреністю не мав належних і достатніх повноважень представляти інтереси відповідача-2 в судових засіданнях по цій справі № 826/24443/15, підписувати заперечення на позовну заяву.

Статтею 56 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону.

Відповідно до частини першої статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні копії довіреностей від 05.10.2015 (термін дії до 05.01.2016), від 04.01.2016 (термін дії до 05.04.2016), від 23.03.2016 (термін дії до 16.05.2016), згідно яких Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у Публічному акціонерному товаристві «ДЕЛЬТА БАНК», який діє на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 жовтня 2015 року № 181 «Про початок процедури ліквідації AT «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» та постанови Правління Національного Банку України від 02 жовтня 2015 року за № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», уповноважує ОСОБА_3 здійснювати представництво інтересів Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в питаннях, що стосуються діяльності Публічного акціонерного товариства « ДЕЛЬТА БАНК», в судах всіх інстанцій з усіма правами, які надані законом стороні у справі тощо.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що твердження представника позивача про відсутність у представника відповідача-2 за довіреністю повноважень представляти інтереси відповідача-2 є помилковими твердженнями, а клопотання не підлягає задоволенню.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем-2 було протиправно визнано транзакції щодо перерахування коштів на поточний рахунок та договір банківського вкладу (депозиту) нікчемними, що стало наслідком протиправного не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Також, позивач наголошує, що у відповідача-2 були відсутні повноваження щодо списання з рахунків позивача коштів на рахунок третьої особи.

Представник позивача у судовому засіданні 12.04.2016 підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Представник відповідача-1 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки Уповноважена особа Фонду зобов'язана провести перевірку правочинів на предмет виявлення нікчемних та проінформувати сторони про нікчемність правочину.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні заперечила проти позовних вимог, через канцелярію суду подала письмові заперечення на позов, в яких просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що під час перевірки було встановлено, що договори банківських вкладів, укладені між банком та фізичними - особами після 16.01.2015 року включно, є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону, оскільки, переказ юридичною особою коштів з власних поточних рахунків на поточний (картковий) рахунок фізичної особи - клієнта банку було вчинено в період дії Постанови Національного банку України №692/БТ від 30.10.2014 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних", якою були запровадженні обмеження у діяльності банку.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, своєї позиції щодо позовних вимог суду не повідомив.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Під час судового розгляду справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

18.11.2014 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір № 002-28686-181114 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів, згідно якого банк відкрив позивачу поточний рахунок НОМЕР_1.

19.11.2014 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Юнівес" (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір безвідсоткової позики № 1 на суму 200 000,00 грн.

Як вбачається із позиції позивача та не заперечується відповідачем-2, від ПрАТ "Страхова компанія "Юнівес" на поточний рахунок НОМЕР_1, відкритий в АТ "Дельта Банк" на ім'я ОСОБА_1, були перераховані кошти в розмірі 200 000,00 грн. (21.11.2014 - 94251,00 грн.; 24.11.2014 - 105749,00 грн.).

29.12.2014 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір № 002-28696-291214 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у гривнях.

Згідно із умовами зазначеного договору, банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2, сума вкладу складає 180 000,00 грн. та залучається строком з моменту зарахування вкладу на рахунок по 28.01.2015 включно під 13 відсотків річних та зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору.

Відповідно до платіжного доручення від 29.12.2014 № 43780283, ОСОБА_1 із власного поточного рахунку НОМЕР_1 на власний вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2 перерахувала кошти в розмірі 180 000,00 грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України № 150 від 02.03.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51 від 02.03.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича. Тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 71 від 08.04.2015 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду № 51 від 02.03.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк". Згідно з даним рішення тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 до 02.09.2015 включно.

Відповідно до рішення Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №147 від 03.08.2015 строк дії тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" продовжено до 02.10.2015.

Протоколом від 17.09.2015 засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк", призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" №408 від 29.05.2015, затверджено результати перевірки якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та перелік відповідних правочинів викладено в додатку № 1 до вказаного протоколу. Також відповідно до зазначеного протоколу запропоновано Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" видати відповідний наказ щодо виявлення операцій (транзакцій) по перерахуванню коштів юридичними особами та ФОП на рахунки фізичних осіб - клієнтів банку, що є нікчемними згідно пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та щодо застосування наслідків такої нікчемності.

18.09.2015 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" Кадировим В.В. видано наказ № 822 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями".

Відповідно до постанови Правління Національного банку України № 664 від 02.10.2015 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 181 від 02.10.2015 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 47-51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 року включно.

Листом № 05-3158485 від 02.12.2015 Публічне акціонерне товариства «Дельта Банк» повідомило позивача про те, що транзакції (операції) по перерахуванню коштів від 21.11.2014 в сумі 94251,00 грн. на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_1 від юридичної особи - клієнта банку ПрАТ "Страхова компанія "Юнівес" (код ЄДРПОУ 32638319), що була здійснена з призначенням платежу «Оплата по дог. безвідсоткової позики № 1 від 19.11.2014 р. Без ПДВ», від 24.11.2014 в сумі 105749,00 грн. на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_1 від юридичної особи - клієнта банку ПрАТ "Страхова компанія "Юнівес" (код ЄДРПОУ 32638319), що була здійснена з призначенням платежу «Оплата по дог. безвідсоткової позики № 1 від 19.11.2014 р. Без ПДВ», а також договір банківського вкладу № 002-28696-291214 від 29.12.2014, на який були залучені кошти, отримані внаслідок зазначених нікчемних транзакцій, згідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є нікчемними.

ОСОБА_1, вважаючи протиправним рішення про нікчемність транзакцій та договору банківського вкладу (депозиту) № 002-28696-291214 від 29.12.2014 та вважаючи, що її має бути включено до переліку вкладників АТ "Дельта Банк", звернулася з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, складання Переліку та загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду регламентовано частиною першою статті 26, частинами першою, другою, третьою, п'ятою та шостою статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; пунктами 3, 4, 5, 6 розділу ІІІ, пунктами 2, 3 та 4 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860

Відповідно до наведених норм вказана процедура включає наступні етапи: складення протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; затвердження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та формування переліку вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Обов'язок Фонду безпосередньо або уповноваженої особи Фонду у разі делегування їй повноважень щодо забезпечення перевірки правочинів (договорів) на предмет виявлення правочинів (договорів), що є нікчемними; підстави для визначення правочинів (договорів) нікчемними; право повідомляти сторони за договорами про нікчемність договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів встановлено частинами другою та третьою статті 38 та пунктом 4 частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до наказу № 822 від 18.09.2015, застосовано наслідки нікчемності операцій (транзакцій) по перерахуванню коштів на рахунки фізичних осіб з рахунків юридичних осіб та ФОП (перелік наведений в додатку № 1), зокрема, операцій по перерахуванню коштів від 21.11.2014 в сумі 94251,00 грн. та від 24.11.2014 в сумі 105749,00 грн. на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_1 від юридичної особи - клієнта банку ПрАТ "Страхова компанія "Юнівес" (код ЄДРПОУ 32638319), а також договору банківського вкладу № 002-28696-291214 від 29.12.2014 на який були залучені кошти, отримані внаслідок зазначених нікчемних транзакцій.

У письмових запереченнях на позов, відповідач-2 стверджує, що правочин, укладений між позивачем та публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та операції по перерахуванню коштів на поточний (картковий) рахунок позивача було визнано нікчемним на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

З аналізу договору банківського вкладу (депозиту) № 002-28696-291214 від 29.12.2014 вбачається, що він не містить в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" за зазначеним договором передбачають відкриття рахунку вкладника, нарахування процентів, а також повернення суми вкладу та виплату нарахованих процентів.

Крім того, відповідач-2 не надав суду доказів, що договір безвідсоткової позики № 1 від 19.11.2015, укладений між ПрАТ "Страхова компанія "Юнівес" та ОСОБА_1, був визнаний в судовому порядку недійсним, а тому відповідачем-2 не доведено, що операції по перерахуванню ПрАТ "Страхова компанія "Юнівес" коштів на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суперечать законодавству, оскільки умовами договору № 002-28686-181114 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів від 18.11.2014 не заборонено зарахування коштів на поточний (картковий) рахунок від третьої особи.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідач-2 дійшов висновку про нікчемність операцій по перерахуванню ПрАТ "Страхова компанія "Юнівес" коштів на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 та договору банківського вкладу (депозиту) № 002-28696-291214 від 29.12.2014, оскільки діяла постанова Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 "Про віднесена ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", що на думку відповідача-2 свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання коштів, що перевищують суми гарантованого відшкодування.

Як вбачається із заперечень відповідача-2, постановою Національного банку України від 30.10.2014 № 692/БТ "Про віднесена ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних" ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії проблемних якою, зокрема, банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

З матеріалів справи вбачається, що Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб керівників структурних підрозділів ПАТ "Дельта Банк" повідомлено про обмеження застосовані вказаною постановою - 15.01.2015, в той час як договір банківського вкладу (депозиту) № 002-28696-291214 був укладений 29.12.2014, а операції по перерахуванню ПрАТ "Страхова компанія "Юнівес" коштів на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 були вчинені 21.11.2014 та 24.11.2014, тобто до повідомлення керівництва ПАТ "Дельта Банк" про існування постанови Національного банку України від 30.10.2014 № 692/БТ "Про віднесена ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних".

Частиною шостою статті 67 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено право Національного банку України запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, встановленими статтею 73 цього Закону. Під час здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку, Національний банк України має право заборонити банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Статтею 75 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено обов'язок Національного банку України прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних відповідно критеріїв, визначених в ньому. Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства затвердженого постановою Правління національного банку України № 346 від 17.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.2012 за № 1590/21902 встановлено, що Національний банк України має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку.

Згідно з пунктами 5.2, 5.3 розділу 5 зазначеного Положення Національний банк України для здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку одночасно з призначенням куратора банку може залучати фахівців з бухгалтерського обліку, юридичних питань, з питань платіжних систем, інформаційних технологій та з інших питань. Рішення про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку, строк дії особливого режиму контролю за діяльністю банку та повноважень куратора банку, повноваження куратора банку, відміну/дострокову відміну запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку приймає Правління Національного банку України.

Отже, вказаними законодавчими актами не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.

Крім того, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею, а, отже, ані позивач, ані третя особа не могли знати про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних, більше того, на момент вчинення спірних транзакцій та укладання спірного договору, навіть банк не знав про існування такої постанови.

Відтак, суд встановив, що кошти у сумі 180 000,00 грн. надійшли на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 із її власного поточного рахунку НОМЕР_1, що відповідає умовам договору банківського вкладу (депозиту) № 002-28696-291214 від 29.12.2014, а саме: пункту 1.8, згідно якого зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що кошти у сумі 180 000,00 грн. були зараховані на вкладний (депозитний) рахунок, відкритий на ім'я позивача. Вказана обставина підтверджується копією платіжного доручення від 29.12.2014 № 43780283. На платіжному дорученні містяться підписи уповноваженої особи банку та відтиски штампу банківської установи, із зазначенням МФО та ідентифікаційного коду банку. Доказів того, що зазначені кошти фактично не вносились, суду надано не було.

З огляду на зазначене, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача-2 на пункт 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як на підставу для віднесення договору банківського вкладу (депозиту) № 002-28696-291214 від 29.12.2014 та операцій по перерахуванню ПрАТ "Страхова компанія "Юнівес" коштів на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 до нікчемних.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним рішення відповідача-2 щодо визнання нікчемними транзакцій по перерахуванню ПрАТ "Страхова компанія "Юнівес" коштів на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 та договору банківського вкладу (депозиту) № 002-28696-291214 від 29.12.2014.

Як вбачається з наказу № 822 від 18.09.2015, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" Кадиров В.В., керуючись частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" застосовано наслідки нікчемності операцій (транзакцій) по перерахуванню коштів на рахунки фізичних осіб з рахунків юридичних осіб та ФОП (перелік наведений в додатку № 1) для чого зобов'язав у строк до 25.09.2015 забезпечити повернення коштів з депозитних, поточних (карткових) рахунків фізичних осіб - отримувачів коштів на рахунки юридичних осіб та ФОП, які здійснили операції по перерахуванню коштів на поточні (карткові) рахунки фізичних осіб, згідно до реєстру операцій, наведеному в додатку № 1.

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Згідно із частиною десятою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", усі або частина повноважень Фонду, визначених цією статтею, можуть бути делеговані Фондом уповноваженій особі Фонду.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що, в даному випадку, позовна вимога про встановлення відсутності в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича повноважень щодо списання з відкритих на ім'я ОСОБА_1 рахунків в АТ "Дельта Банк" належних їй грошових коштів у розмірі 193 512,63 грн. на користь ПрАТ "Страхова компанія "Юнівес", не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, відповідач наділений повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача-2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі за вкладів в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України №К/800/16057/15 від 09.06.2015.

Водночас, позовна вимога щодо зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити відшкодування коштів позивачу за вкладом в АТ "Дельта Банк" спрямована на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час розгляду справи не були порушені, суд дійшов висновку про безпідставність заявленої позовної вимоги.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемними: транзакції (операції) від 21.11.2014 по перерахуванню коштів в сумі 94251,00 грн. на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_1 від юридичної особи - клієнта Банку ПрАТ "Страхова компанія "Юнівес" (код ЄДРПОУ 32638319), що була здійснена з призначенням платежу «Оплата по дог. безвідсоткової позики № 1 від 19.11.2014 р. Без ПДВ»; транзакції (операції) від 24.11.2014 по перерахуванню коштів в сумі 105749,00 грн. на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_1 від юридичної особи - клієнта банку ПрАТ "Страхова компанія "Юнівес" (код ЄДРПОУ 32638319), що була здійснена з призначенням платежу «Оплата по дог. безвідсоткової позики № 1 від 19.11.2014 р. Без ПДВ»; а також договору банківського вкладу № 002-28696-291214 від 29.12.2014.

3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення сум, що підлягають відшкодуванню, за рахунок ОСОБА_1, якій необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами в АТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 193 512,63 грн.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Попередній документ
58270639
Наступний документ
58270642
Інформація про рішення:
№ рішення: 58270641
№ справи: 826/24443/15
Дата рішення: 01.06.2016
Дата публікації: 15.06.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; державного регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі: