ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
01 червня 2016 року № 826/25643/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи"
до 1) Одеської митниці Державної фіскальної служби України 2) Митного посту "Іллічівськ" Одеської митниці ДФС
про визнання протиправними дій, скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,
Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, Митного посту "Іллічівськ" Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій з коригування митної вартості товару, скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 08.08.2015 № 500040403/2015/000022/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.08.2015 № 500040403/2015/00028.
Позовні вимоги мотивовані тим, що митним органом на підставі необґрунтованих висновків щодо заявленої позивачем митної вартості товарів прийнято незаконне рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що призвело до збільшення їх митної вартості.
У судове засідання 02.02.2016 представник позивача не прибув, через канцелярію суду подав клопотання, в якому просив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Представник відповідача-1 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 500040403/2015/003463 від 08.08.2015 було встановлено, що надані позивачем документи не містять відомостей про вартість страхування товарів, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості товарів, крім того, позивач, як покупець, є пов'язаною особою із продавцем, що вплинуло на заявлену декларантом митну вартість товарів.
Представник відповідача-2 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Під час судового розгляду справи, суд,-
13.01.2015 між ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" (покупець, Україна) та ТОВ "Айдіес Боржомі Грузія" (продавець, Грузія) було укладено контракт № CT20-001/1501.
В пунктах 5.2, 5.3 розділі 5 контракту зазначено, що поставка товару по даному контракту здійснюється на умовах СІР Одеса Західна, згідно із Інкотермс-2010. Поставка здійснюється в залізничних вагонах та/або в контейнерах до ст. Одеса Західна.
Відповідно до п. 3.1 розділу 3 контракту, покупець здійснює повну оплату кожної партії товару протягом 75-ти днів з моменту митної очистки вантажу в Одесі Україна.
02.03.2015 між покупцем та продавцем було укладено додаткову угоду № 1 до контракту № CT20-001/1501, в якій було визначено (змінено) ціну товару при перевезенні у звичайних вагонах або контейнерах та, яка складає: за одну скляну пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,33 л. - 0,37 доларів США; за одну скляну пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,5 л. - 0,44 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,5 л. - 0,34 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,75 л. - 0,50 доларів США.
08.08.2015 позивачем до митного оформлення за митною декларацією №500040403/2015/003463 заявлений товар: вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва "Боржомі", сильно газована. Торгівельна марка - «BORJOМI». Виготовлена та розлита в період з 07.07.2015 по 23.07.2015.
Позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).
В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2012/0003919 від 22.12.2014; вагонну відомість № 76335 від 04.08.2015; накладні ЦІМ/УМВС від 25.07.2015 №00011009, №00011010, №00011011, №00011012, №00011013, №00011014, №00011015, від 26.07.2015 №00011016, №00011017, №00011018, №00011019; передатну відомість (документ, який засвідчує факт передання товару/вантажу/ однією залізницею іншій) від 04.08.2015 № 2; банківські платіжні документи, що стосуються товару № 14 від 15.04.2015, № 18 від 29.04.2015, № 19 від 07.05.2015; № 20 від 14.05.2015, № 21 від 14.05.2015, № 23 від 27.05.2015, № 24 від 03.06.2015, № 25 від 08.06.2015, № 26 від 26.06.2015, № 27 від 08.07.2015, № 28 від 22.07.2015, № 29 від 27.07.2015, № 30 від 29.07.2015, №31 від 03.08.2015, № 32 від 05.08.2015, № б/н від 15.04.2015, № б/н від 29.04.2015, № б/н від 14.05.2015, № б/н від 18.05.2015, № б/н від 27.05.2015, № б/н від 03.06.2015, № б/н від 08.06.2015, № б/н від 26.06.2015, № б/н від 08.07.2016, № б/н від 22.07.2015, № б/н від 27.07.2015, № б/н від 29.07.2015, № б/н від 03.08.2015, № б/н від 05.08.2015, № б/н від 02.03.2015; прейскурант (прас-лист) виробника товару № б/н від 02.03.2015; висновки про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 11/653 від 04.06.2015, № ОЭ-8/81 від 20.03.2015; виписку з бухгалтерських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території б/н від 22.07.2015; розрахунок ціни (калькуляцію) № LT32-589/1503 від 26.03.2015; рахунки-фактури (інвойси) від 23.07.2015 №GE20150221, № GE20150222; пакувальні листи від 23.07.2015 № б/н до інвойсу № GE20150221, від 23.07.2015 № б/н до інвойсу № GE20150222; страховий поліс № 00837 від 28.01.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.03.2015 №1; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.06.2015 № 2; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються від 13.01.2015 №CT20-001/1501; доповнення до внутрішнього договору (контракту) № 1 від 19.12.2014; договір про надання послуг митного брокера № BU6-126 від 16.05.2014; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2720 від 25.07.2015; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю № 2720 від 25.07.2015; сертифікати про походження товару форми СТ-1 від 23.07.2015 № GEO 2015 01/002480, від 23.07.2015 № GEO 2015 01/002481; довіреність № 001 від 13.01.2015; довіреність № 003 від 13.01.2015; довіреність № 004 від 01.07.2015; довіреність № 005 від 01.07.2015; лист № 201/4-15ц від 27.03.2015 (що у зв'язку із стрімкою девальвацією національної валюти, а саме, на дату укладення Контракту офіційний курс НБУ за 100 доларів США складав 1576,7906 гривень, а на кінець лютого 2015 року склав 2776,3120 гривень за 100 доларів США, з метою збереження досягнуто домовленості про зниження ціни товару); лист № 270/4-15ц від 27.04.2015 (на дату цього листа, ПрАТ «ІДС» була здійснена оплата за поставлений товар згідно нових цін зазначених у Додатковій угоди № 1, а саме 15.04.2015, в зв'язку з вищевикладеним, на підтвердження здійснення зазначеної оплати фактурної вартості парти товару за новими цінами, в додатку прикладаємо відповідні фінансові документи); лист № LT32-303/1410 від 15.10.2014 (підтвердження, що ПрАТ «ІДС» є ексклюзивним дистриб'ютором продукції (мінеральної води) «BORJOМI» на території України); лист №LT32-591/1503 від 27.03.2015 (експортні вантажі застраховані під один щорічний відкритий поліс на всі стандартні ризики); копії митних декларацій країн відправлення № С1713 від 25.07.2015, № С1723 від 26.07.2015.
Митним органом було повідомлено декларанта, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: не було надано жодного банківського документа, який би стосувався даної конкретної поставки товару; не надані відомості про вартість страхування; на підставі п.4 статті 53 МКУ митний орган має підстави вважати що існуючий взаємозв'язок між покупцем і продавцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
З огляду на вищезазначені розбіжності, позивачу було висунуто вимогу протягом 10 календарних днів надати додаткові документи згідно п. 3 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-єкспортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
08.08.2015 декларантом до митного органу було подано лист № 03 з додатками, в якому повідомлялось наступне: « 1. Щодо інформації, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України. Надаємо інформацію, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України з копіями підтверджуючих документів. 2. Щодо надання довідкової інформації по вартості у країні-єкспортері товарів, що є 1вдентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам. Станом на сьогодні надісланий запит щодо отримання такого документу. У зв'язку із тим, що зазначені документи можуть бути надані виключно організаціями, які мають повноваження на здійснення оціночної діяльності в країні-єкспортері (Грузія), то станом на сьогодні надати довідкову інформацію по вартості у країні-єкспортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, протягом 10 календарних днів з дати запиту не є можливим. 3. Щодо розрахунку ціни (калькуляції). Надаємо розрахунок ціни (калькуляцію) (додасться).».
08.08.2015 Одеською митницею Державної фіскальної служби України було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/00002/2, в якому зазначено, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом, було обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів. Оскільки, відповідно до п.2 статті 58, використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 статті 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Митного кодексу. У органу ДФС наявна інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому, відповідно до статті 59 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням другорядних способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), а саме: за ціною договору щодо ідентичних товарів. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим: (митна декларація від 03.02.2015 №500040403/2015/000472).
Також, була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040403/2015/00028 від 08.08.2015.
Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи", не погоджуючись з такою позицією митного орану, звернулося до суду з даним позовом.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із статтею 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, встановлено статтею 57 Митного кодексу України.
Основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Наведені правові норми вказують, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, з урахуванням відповідних обмежень, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); при цьому застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів може мати місце виключно при неможливості застосування основного; у свою чергу основний метод визначення митної вартості товарів не застосовується лише якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Статтею 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з частиною шостою вказаної правової норми орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено частиною другою статті 53 Митного кодексу України
Відповідно до частин третьої та п'ятої вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) визначені вказаною нормою додаткові документи. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбiжностi, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, митниця посилалась на те, що не було надано жодного банківського документа, який би стосувався даної конкретної поставки товару.
Суд встановив, що умовами контракту від 13.01.2015 № CT20-001/1501 передбачено, що покупець здійснює повну оплату кожної партії товару протягом 75 днів з моменту митної очистки вантажу в Одесі Україна, тобто протягом 75 днів з моменту закінчення митного оформлення товару в Одесі Україна.
Таким чином, враховуючи, що на момент митного оформлення товару митні формальності ще не були закінчені, то у позивача ще не виник обов'язок щодо сплати коштів за поставлений експортером товар.
Відтак, ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" було позбавлене можливості подати із митною декларацією від 08.08.2015 платіжний документ, оскільки на момент митного декларування товару оплата за товар ще не була здійснена і обов'язок у позивача щодо здійснення такої оплати ще не настав, так як умови контракту передбачають оплату кожної партії товару протягом 75 днів з моменту митної очистки вантажу в Одесі Україна.
Також, в спірному рішенні зазначено, що декларантом не було надано відомості про вартість страхування.
Згідно пункту 5.2 розділі 5 контракту зазначено, що поставка товару по даному контракту здійснюється на умовах СІР Одеса Західна, згідно із Інкотермс-2010.
Державна митна служба України листом від 29.12.2010 р. N 11/2-10.16/17217-ЕП надала роз'яснення щодо Інкотермс 2010, зокрема, зазначивши, що Інкотермс 2010 передбачено використання 11 торгових термінів. При цьому розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах EXW, FCA, FAS, FOB, CPT, CIP, CFR, CIF, DDP Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000.
Згідно із Інкотермс (офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) редакція 2000 року вбачається, що термін «СІР» - фрахт/перевезення та страхування оплачено до (... назва місця призначення) означає, що продавець зобов'язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття.
Отже, обов'язок щодо страхування товару, в даному випадку, покладається на продавця, а покупцю лише надається страховий поліс, відтак, страхові витрати включаються в ціну товару.
Як вбачається наданих відповідачем документів, позивачем до митної декларації № 500040403/2015/003463 від 08.08.2015 було додано страховий поліс № 00837 від 28.01.2015 та лист № LT32-591/1503 від 27.03.2015, в якому зазначено, що експортні вантажі застраховані під один щорічний відкритий поліс на всі стандартні ризики.
Крім того, в рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що митний орган на підставі п.4 статті 53 МКУ дійшов висновку, що існуючий взаємозв'язок між покупцем і продавцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, оскільки в митного органу наявна інформація, що рівень митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим: (митна декларація від 03.02.2015 №500040403/2015/000472).
Згідно із частиною четвертою статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо: вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; вони юридично визнані партнерами по бізнесу; вони є роботодавцем і працівником; будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; вони є членами однієї й тієї самої сім'ї. Особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов'язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під вказані критерії.
Відповідно до частини дванадцятої - п'ятнадцятої статті 58 Митного кодексу України, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач не заперечує, що ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" (покупець, Україна) та ТОВ "Айдіес Боржомі Грузія" (продавець, Грузія) є пов'язаними між собою особами, так як ПрАТ «ІДС» є ексклюзивним дистриб'ютором продукції (мінеральної води) «BORJOМI» на території України, що підтверджується листом № LT32-303/1410 від 15.10.2014, який був доданий до митної декларації від 08.08.2015.
Водночас, позивач зазначає, що взаємозв'язок ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" (покупець, Україна) та ТОВ "Айдіес Боржомі Грузія" (продавець, Грузія) не вплинув на ціну товару, що підтверджується листом № 201/4-15ц від 27.03.2015 (що у зв'язку із стрімкою девальвацією національної валюти, а саме, на дату укладення Контракту офіційний курс НБУ за 100 доларів США складав 1576,7906 гривень, а на кінець лютого 2015 року склав 2776,3120 гривень за 100 доларів США, з метою збереження досягнуто домовленості про зниження ціни товару) та листом № 270/4-15ц від 27.04.2015 (на дату цього листа, ПрАТ «ІДС» була здійснена оплата за поставлений товар згідно нових цін зазначених у Додатковій угоди № 1, а саме 15.04.2015, в зв'язку з вищевикладеним, на підтвердження здійснення зазначеної оплати фактурної вартості парти товару за новими цінами, в додатку прикладаємо відповідні фінансові документи).
Крім того, позивач стверджує, що сама по собі інформація взята митним органом з раніше поданої позивачем митної декларації із вищою митною вартістю ідентичних товарів не є належним обґрунтуванням взаємопов'язаності покупця і продавця, яка начебто вплинула на митну вартість товару.
В постанові Вищого адміністративного суду України від 18.03.2014 № К/800/52404/13, суд касаційної інстанції зазначив наступне: «Як вбачається з наявних матеріалів, витребовуючи у позивача додаткові документи, відповідач послався на наявність в нього інформації про вищу митну вартість раніше задекларованих позивачем ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, які перевозились ним в межах того самого контракту. Водночас, відповідач послався на не підтвердження сертифікатом якісних характеристик товару, які впливають на рівень його вартості.».
Також, у вищенаведеній постанові колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що «дії сторін контракту обумовлені їхнім волевиявленням, а тому встановлення цін товару для покупців відбувається за результатами їхніх домовленостей. Зв'язок покупця з продавцем не може бути обґрунтований тим, що іншому покупцю продано товар за більш високою ціною. Митним органом не доведено інших обставин, які свідчать про взаємопов'язаність покупця і продавця, яка вплинула на ціну задекларованого товару.».
Матеріали справи свідчать, що митницею обов'язку щодо підтвердження факту впливу на митну вартість товару взаємопов'язаності покупця і продавця не виконано, відтак, витребувано у декларанта додаткові документи за відсутності належним чином обґрунтованих підстав.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, позивач надав відповідачу всі необхідні документи, які підтверджують митну вартість товарів.
При цьому, ненадання позивачем документів на вимогу митного органу не є підставою для відмови в митному оформленні товару, оскільки додаткові документи можливо витребувати лише у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товару та її коригування за ціною договору щодо ідентичних товарів здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині, що стосується Одеської митниці ДФС, оскільки Митний пост "Іллічівськ" Одеської митниці ДФС не є юридичною особою, а входить до складу митниці, як відокремлений структурний підрозділ.
З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до Вантажної митної декларації №500040403/2015/003463 від 08.08.2015.
3. Скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №500040403/2015/000022/2 від 08.08.2015 року.
4. Скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №500040403/2015/00028 від 08.08.2015.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов