Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
31 травня 2016 р. № 820/11344/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
суддів - Мар'єнко Л.М., Нуруллаєва І.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Марченка Олександра Анатолійовича, треті особи - ОСОБА_3, Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, про визнання незаконним і скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати незаконним (протиправним) і скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Марченка Олександра Анатолійовича, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 14.09.2015 № 24408207.
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив, що рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на квартиру №353, що розташована за адресою АДРЕСА_3 та належить на праві власності ОСОБА_1 є необґрунтованим та таким, що порушує права позивача, як власника вказаного нерухомого майна.
В судове засідання представник позивача не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, у судове засідання не прибув, 09.03.2016 надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Надав до суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких зазначив, що Міністерством юстиції України рішення стосовно прав та інтересів позивача не приймались. Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Враховуючи, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів наявний запис про обтяження, а саме арешт на квартиру на квартиру №353, що розташована за адресою АДРЕСА_3, державний реєстратор прийняв обґрунтоване та законне рішення.
Відповідач, державний реєстратор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Марченко Олександр Анатолійович, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Третя особа - ОСОБА_3, в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Представник третьої особи, Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в судове засідання не прибув, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутністю уповноваженого представника.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у письмовому провадженні, оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначені цією статтею, і прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановила наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України із заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме - квартиру АДРЕСА_3.
За результатами розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів, державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Марченко Олександром Анатолійовичем 14 вересня 2015 року прийнято рішення № 24408207 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень ОСОБА_1 на нерухоме майно, а саме - квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_3. Підставою для прийняття рішення були визначені положення ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктів 20, 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, зокрема те, що під час розгляду заяви встановлена наявність зареєстрованого обтяження (арешту на все майно, що належить ОСОБА_3).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення). Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, також визначаються Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що текст документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, повинен бути написаний розбірливо. Прізвище, ім'я, по батькові фізичних осіб та їх місце проживання, а також найменування юридичних осіб та їх місцезнаходження повинні бути написані повністю. Не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст. Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Підставою для реєстрації права власності, у відповідності до ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є: договори, укладені у порядку, встановленому законом; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видані відповідно до вимог цього Закону; свідоцтва про право власності, видані органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державні акти на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішення судів, що набрали законної сили; інші документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, подані органу державної реєстрації прав разом із заявою.
На виконання ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено лише у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Аналогічні норми містяться і в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.13.
Так, згідно п.п. 8, 13, 15 згаданого Порядку для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Разом із заявою про державну реєстрацію заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита. Документи, необхідні для проведення державної реєстрації, що подані з порушенням вимог, установлених законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами, є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію або відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, а не для відмови в прийнятті заяви про державну реєстрацію.
Під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Відповідно до п. 28 згаданого Порядку державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". У рішенні про відмову в державній реєстрації прав зазначаються всі підстави прийняття такого рішення.
На виконання пунктів 20, 22 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації. На підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав.
Під час проведення у випадках, передбачених законодавством, державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, щодо якого у спеціальному розділі Державного реєстру прав, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна містяться записи про іпотеку, обтяження речових прав, державний реєстратор переносить їх до відповідного розділу Державного реєстру прав, відкритого на такий об'єкт нерухомого майна.
Орган державної реєстрації прав, нотаріус у строк, що не перевищує трьох робочих днів з моменту перенесення записів із спеціального розділу Державного реєстру прав, надсилає повідомлення про перенесення записів органові державної реєстрації прав, нотаріусові, яким проведено відповідну державну реєстрацію прав у спеціальному розділі.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 як власник квартири АДРЕСА_3, звернувся до державного реєстратора із заявою про реєстрацію права власності на вказану квартиру у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. При цьому, вказана заява про реєстрацію права власності була подана не у зв'язку з відчуженням нерухомого майна, а з метою отримання можливості здійснювати юридичні дії щодо цього нерухомого майна.
Враховуючи те, що права, про державну реєстрацію яких була подана заява позивачем, не пов'язані з відчуженням нерухомого майна, державний реєстратор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Марченко Олександр Анатолійович безпідставно відмовив у державній реєстрації права власності з підстав, визначених п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", зокрема, через наявність зареєстрованого обтяження.
На виконання згаданих норм Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013, в разі встановлення під час проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна наявності зареєстрованого обтяження щодо цього майна, державний реєстратор зобов'язаний перенести відомості про такі обтяження до відповідного розділу Державного реєстру прав, відкритого на об'єкт нерухомого майна.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що разом із заявою позивач надав до державного реєстратора рішення Московського районного суду м.Харкова від 21.05.2014 по справі №643/20713/13-ц, відповідно до якого за ОСОБА_4 визнано право власності на квартиру №353 житловою площею 26,3 кв.м., загальною площею 45,2 кв.м по АДРЕСА_3. Вказане судове рішення набрало чинності (а.с. 8-9)
Так, судовим рішенням встановлено, що згідно протоколу № 89-02/188/10/і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 09.07.2010, ОСОБА_1, став переможцем торгів, придбав двокімнатну квартиру на квартиру №353 житловою площею 26,3 кв.м., загальною площею 45,2 кв.м по АДРЕСА_3, за ціною 197997,00 грн.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Крім того, відповідно до висновків рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Конституційний Суд України, розглядаючи цю справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею б Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Також, колегія суддів зазначає, що постановою державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 у межах суми звернення стягнення у розмірі 552485, 33 грн. Тобто, арешт накладено на майно, що належить третій особі межах суми звернення стягнення у розмірі 552485,33 грн, а не у відношенні саме квартири АДРЕСА_3
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі, колегія суддів дійшла висновку, що рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 14.09.2015 № 24408207 не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Марченка Олександра Анатолійовича, треті особи - ОСОБА_3, Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, про визнання незаконним і скасування рішення - задовольнити.
Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Марченка Олександра Анатолійовича Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 14.09.2015 № 24408207.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (61169, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачену суму судового збору в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддя Р.В. Мельников
Судді Л.М. Мар'єнко
І.С. Нуруллаєв