07 червня 2016 р. Справа № 818/509/16
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гелети С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,
представника відповідача Ковак В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Сумського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумського прикордонного загону Державної прикордонної служби України (далі - відповідач, Сумський прикордонний загін), в якому просив скасувати рішення про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку від 25.02.2016 року, складеного тво начальника 4-го відділення ІПС "Конотоп" Сумського прикордонного загону, лейтенантом Муравою Юрієм Валерійовичем відносно позивача та вважати це рішення недійсним (нечинним); зобов'язати відповідача не чинити йому перешкоди у виїзді за межі України в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.02.2016 року позивача було знято з потягу № 56 "Хмельницький-Москва" співробітниками Сумського прикордонного загону на станції "Контоп". Цього ж дня відповідачем прийнято рішення про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, в зв'язку з наявністю в базі даних Державної прикордонної служби України відомостей щодо обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2, встановленого ухвалою Стаханівського міського суду Луганської області від 17.11.2011 року. Позивач не погоджується із такими діями відповідача, оскільки ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 20.09.2013 року його тимчасово обмежено у виїзді за кордон в зв'язку з ухиленням від сплати аліментів згідно рішення Стахановського міського суду Луганської області від 25.11.2011 року. Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23.05.2014 року вказане тимчасове обмеження скасовано. Листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України підтверджено, що вказана інформація вилучена з бази даних, тому позивач вважає дії відповідача щодо його обмеження у виїзді за кордон неправомірними.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та зазначив, що дійсно, інформація щодо рішень Глибоцького районного суду Чернівецької області щодо обмеження позивача у виїзді за кордон та скасування такого обмеження внесена до бази даних "Гарт-1" Державної прикордонної служби України. При цьому, підставою для прийняття рішення від 25.02.2016 року про відмову ОСОБА_2 в перетині державного кордону України була ухвала Стахановського міського суду Луганської області від 17.11.2011 року. На момент розгляду справи постанова державного виконавця або судове рішення про скасування тимчасового обмеження у виїзді за кордон, встановленого ухвалою Стахановського міського суду Луганської області від 17.11.2011 року, на адресу Адміністрації Державної прикордонної служби України не надходили.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що рішенням від 25.02.2016 року про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку ОСОБА_2 відмовлено у перетинанні державного кордону на виїзд з України (а.с.10).
Підставою для відмови у перетинанні державного кордону була наявність у базі даних Державної прикордонної служби України відомостей про те, що ОСОБА_2, ухвалою Стахановського міського суду Луганської області від 17.11.2011 року за цивільною справою № 6-215-11-1231 тимчасово обмежено у праві виїзду з України, про що зазначено в самому рішенні.
В позовній заяві ОСОБА_2, не погоджуючись із прийнятим рішенням зазначив, що ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 20.09.2013 року його дійсно обмежено у праві виїзду за межі України (а.с.23), однак ухвалою цього ж суду від 23.05.2014 року вказане обмеження скасовано (а.с.24).
Також позивач посилався на лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 16.03.2015 року № 0.64-3217/0/18-15, яким підтверджено, що відомості щодо ОСОБА_2 12.03.2015 року вилучено з бази даних Державної прикордонної служби України "Відомості про осіб, яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України" (а.с.16).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу" на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються, в тому числі запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів; розшук у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду - виїзду осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних органів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про прикордонний контроль" прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів. Прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 2 Закону прикордонний контроль включає: 1) перевірку документів; 2) огляд осіб, транспортних засобів, вантажів; 3) виконання доручень правоохоронних органів України; 4) перевірку виконання іноземцями, особами без громадянства умов перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду територією України; 5) реєстрацію іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон; 6) перевірку автомобільних транспортних засобів з метою виявлення викрадених.
Прикордонний контроль забезпечується шляхом: установлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон та здійснення контролю за його додержанням; 2) застосування технічних засобів прикордонного контролю, використання службових собак та інших тварин; 3) створення і використання баз даних про осіб, які перетнули державний кордон, вчинили правопорушення, яким не дозволяється в'їзд в Україну або яким тимчасово обмежено право виїзду з України, про недійсні, викрадені і втрачені паспортні документи, а також інших передбачених законом баз даних; 4) спостереження за транспортними засобами і в разі потреби їх супроводження; 5) здійснення адміністративно-правових, а також оперативно-розшукових заходів; 6) організації і забезпечення взаємодії з підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких пов'язана з міжнародним сполученням; 7) координації дій контрольних органів і служб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2013 року № 280 затверджено Порядок надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон (далі - Порядок № 280).
Згідно з п. 5 Порядку № 280 уповноважені державні органи можуть надавати доручення щодо: заборони виїзду з України осіб, яких за рішенням слідчого судді, суду тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі тих, до яких застосовано запобіжний захід, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, за умовами якого передбачено таке обмеження.
Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09.06.2011 року № 412 затверджено Порядок дій посадових осіб Державної прикордонної служби у разі виявлення в пунктах пропуску через державний кордон України осіб, стосовно яких є доручення правоохоронних і розвідувальних органів, та порядок взаємодії органів охорони державного кордону з правоохоронними і розвідувальними органами (далі - Порядок № 412).
Відповідно до п. 15 Порядку № 412 у разі збігу інформації про особу, яка перетинає державний кордон України, з інформацією, що зберігається в оперативних базах даних системи "Гарт-1", доручень правоохоронних органів з індексом "Н" старший прикордонних нарядів повторно перевіряє наявність в оперативній базі даних системи "Гарт-1" інформації про тимчасове обмеження у праві виїзду з України без вилучення паспортного документа виявленій особі, особу через державний кордон не пропускає та відмовляє їй у перетинанні державного кордону України. Рішення про відмову в перетинанні державного кордону іноземцю або особі без громадянства оформляється у порядку, визначеному статтею 14 Закону України "Про прикордонний контроль".
Таким чином, уповноважені державні органи, в тому числі суд, можуть надавати Державній прикордонній службі доручення щодо заборони виїзду з України осіб, яких за рішенням суду тимчасово обмежено у праві виїзду з України. У випадку виявлення осіб, виїзд за кордон яких тимчасово обмежено, посадові особи Державної прикордонної служби не пропускають їх через державний кордон про що складають відповідне рішення.
При цьому суд зазначає, що в даному випадку, рішення суду, яким позивача обмежено у праві виїзду з України, є рішення саме Стахановського міського суду Луганської області від 17.11.2011 року за цивільною справою № 6-215-11-1231, яке набрало законної сили 29.11.2011 року, про що свідчить відмітка на судовому рішенні. Дане рішення судом було направлено до виконання в Адміністрації Державної прикордонної служби України супровідним листом від 30.11.2011р. №6-215/2011 (а.с.54-55).
На момент розгляду справи позивачем не надано доказів скасування вказаного рішення Стахановського міського суду Луганської області, не надано ухвали суду, яким знято обмеження, застосоване в межах справи № 6-215/11/1231 ухвалою від 17.11.2011 року.
Крім того представником відповідача надано витяг із базах даних системи "Гарт-1", в якій міститься інформація про доручення на заборону ОСОБА_2 у виїзді за кордон на підставі ухвали Стахановського міського суду Луганської області від 17.11.2011 року (а.с. 62). Також в судовому засіданні, представник відповідача зазначив, що до Адміністрації Державної прикордонної служби України інформації про скасування вказаного судового рішення не надходило, в зв'язку з чим запис про нього із бази даних не вилучено.
Таким чином, суд вважає, що у посадових осіб відділу прикордонної служби "Конотоп" Сумського прикордонного загону не було законних підстав для пропуску ОСОБА_2 через державний кордон, а рішення про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку від 25.02.2016 року прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про скасування рішення про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку від 25.02.2016 року та зобов'язання відповідача не чинити йому перешкоди у виїзді за межі України в порядку, передбаченому чинним законодавством, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Слід звернути увагу позивача на те, що судові рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області, на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Позивач не позбавлений звернутися в установленому порядку до Сєвєродонецького міського суду Луганської області, який відповідно до Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 №27/0/38-14 здійснює розгляд справ, підсудних Стахановського міського суду Луганської області із заявою про скасування тимчасового обмеження права виїзду за кордон України, яке встановлено ухвалою Стаханівського міського суду Луганської області від 17.11.2011р. по справі №6-215/11/1231 за поданням державного виконавця в межах виконання виконавчого листа №2-553 від 15.03.2011р.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Сумського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про скасування рішення від 25.02.2016 р. та зобов'язання не чинити перешкоди у праві виїзду за межі України - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 13.06.2016 року.
Суддя С.М. Гелета