Копія
31 травня 2016 р. Справа №818/539/16
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,
прокурора - Луцик О.О.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Крикуна С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Роменської місцевої прокуратури в інтересах неповнолітнього позивача: особи з числа дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_3 до Комунального закладу Сумської обласної ради "Глинська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат", треті особи - Державний професійно-технічний навчальний заклад "Сумське вище професійне училище будівництва і дизайну", Служба у справах дітей Роменської районної державної адміністрації про стягнення грошової допомоги,-
Роменська місцева прокуратура в інтересах неповнолітнього позивача: особи з числа дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3.) звернулася з адміністративним позовом до Комунального закладу Сумської обласної ради "Глинська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат", треті особи - Державний професійно-технічний навчальний заклад "Сумське вище професійне училище будівництва і дизайну", Служба у справах дітей Роменської районної державної адміністрації, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу Сумської обласної ради "Глинська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" Роменського району щодо недорахування та невиплати випускнику закладу з числа дітей позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, одноразової грошової допомоги відповідно до частини 7 статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку;
- зобов'язати Комунальний заклад Сумської обласної ради "Глинська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" Роменського району нарахувати та виплати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, як випускнику з чмсла дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразову грошову допомогу у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, відповідно до частини 7 статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", за виключенням вже виплаченої суми, а саме - 7 673,50 грн. (сім тисяч шістсот сімдесят три гривні 50 коп.).
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що неповнолітньому ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, розпорядженням голови Роменської РДА від 01.12.2008 за № 949 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Відповідно до розпорядження голови Роменської РДА від 08.05.2008 за № 255 хлопчика направлено до інтернатного закладу на повне державне утримання, а саме до комунального закладу Сумської обласної ради - Глинської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Роменського району. Відповідно до наказу № 90 від 31.08.2015 «Про відрахування ОСОБА_3.» був відрахований із Глинської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Роменського району у зв'язку з закінченням навчання. 01.09.2015 був зарахований на І курс Сумського професійного училища будівництва і дизайну (наказ директора Сумського професійного училища будівництва і дизайну від 01.09.2015 за № 4 «З-УДЗ»), але як випускник школи-інтернату не отримав одноразову грошову допомогу у розмірі шести прожиткових мінімумів, тому прокуратура відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», здійснюючи представництво інтересів громадян, звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
В судовому засіданні прокурор та представник Державного професійно-технічного навчального закладу "Сумське вище професійне училище будівництва і дизайну" позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що статті 25 та 39-9 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» скоріше конкретизують зміст ч. 7 ст. 8 Закону щодо виплати одноразової грошової допомоги саме при працевлаштуванні. Отже, оскільки після випуску із Комунального закладу Сумської обласної ради "Глинська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" після закінчення 10 класів ОСОБА_3 продовжив навчання у Державному професійно - технічному навчальномиу закладі «Сумське вище професійне училище будівництва і дизайну» і не був працевлаштований, то одноразова грошова допомога у розмірі шести прожиткових мінімумів не підлягала виплаті цій особі.
Представник Служби у справах дітей Роменської районної державної адміністрації належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився (а.с.83), надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якому також зазначив, що при прийнятті судом рішення, покладається на розсуд суду (а.с. 77).
Суд, заслухавши прокурора, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що неповнолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, розпорядженням голови Роменської РДА від 01.12.2008 року за № 949 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Відповідно до розпорядження голови Роменської РДА від 08.05.2008 за № 255 хлопчика направлено до інтернатного закладу на повне державне утримання, а саме до комунального закладу Сумської обласної ради - Глинської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Роменського району (а.с. 17-18).
Наказом від 31.08.2015 року № 90 ОСОБА_3 був відрахований із Комунального закладу Сумської обласної ради "Глинська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" у зв'язку з закінченням навчання (а.с. 21). Наказом директора Сумського професійного училища будівництва і дизайну від 01.09.2015 за № 4 «З-УДЗ» був зарахований на І курс Державного професійно-технічного навчального закладу "Сумське вище професійне училище будівництва і дизайну", за професією "Штукатур, маляр", на денну форму навчання, з 01.09.2015 року по 30.06.2017 року (а.с. 23).
21 березня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Роменської місцевої прокуратури із заявою, де зазначив, що дізнався про те, що йому не доплатили коштів при закінченні інтернатного закладу та просив прокуратуру представляти його інтереси в суді (а.с. 14).
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 25 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.
Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, молоді із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначаються Законом України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.
Державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються незалежно від того, де така дитина перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.
Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо, зокрема, мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при закінченні перебування таких дітей у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку; мінімального стандарту щомісячного утримання таких дітей та осіб із їх числа за умови навчання їх у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку або до закінчення відповідних навчальних закладів.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші додаткові мінімальні соціальні стандарти, нормативи споживання та нормативи забезпечення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Статтею 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" передбачено, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" визначено, що діти, позбавлені батьківського піклування, - це діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, та безпритульні діти.
Згідно ч. 7 статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.
Суд зазначає, що на теперішній час діє Постанова Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року № 226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування", підпункт 1 пункту 13 якої передбачає, що дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається, зокрема, грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а підпунктом 4 пункту 13 встановлено, що учням, студентам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні видається, зокрема, одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів.
Вартість повного державного забезпечення у грошовому еквіваленті для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа, до двадцять трьох років визначається відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум".
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» встановлено, що витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком.
Щодо твердження відповідача, що статті 25 та 39-9 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", скоріше конкретизують зміст ч. 7 ст. 8 Закону щодо виплати одноразової грошової допомоги саме при працевлаштуванні, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 39-9 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Матеріальне забезпечення та виплата грошової допомоги регламентується пунктом 13 постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року № 226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування".
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2008 року № 146 "Деякі питання надання одноразової грошової допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування" були внесені зміни до п.п. 4,5 п.13 вищевказаної постанови щодо збільшення виплати одноразової грошової допомоги з двох до шести прожиткових мінімумів дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, та дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, що перебували під опікою (піклуванням), при їх працевлаштуванні.
Відповідно до ч. 7 статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.
Зміст вищенаведеної норми свідчить про те, що Кабінету Міністрів України доручено визначити порядок забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одягом і взуттям, в тому числі встановити нормативи такого забезпечення. Мінімальний розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується випускникам, чітко визначений вказаним Законом, виплата цих сум в більшому розмірі здійснюється за рахунок навчального закладу або відповідної установи.
Норми частини 7 статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" встановлюють обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії: тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік», у 2015 році розмір прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років становить 1286 грн.
Отже, випускникам шкіл-інтернатів із категорії дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у віці до 18 років, у тому числі і ОСОБА_3 при закінченні навчального закладу повинна була нарахована та виплачена грошова допомога у розмірі 7716 грн., замість 42, 50 грн., яку він фактично отримав, а отже йому не доплачено 7673,50 грн.
Відповідно до видаткового касового ордеру від 18.08.2015 року № 5, ОСОБА_3 отримав матеріальну допомогу при вихаді із школи у розмірі 42,50 грн. (а.с. 25).
Відповідно до статті 25 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.
Норми ст. ст. 25, 39-9 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в якій виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору по даній справі.
Крім того, ст. 3 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" встановлено, що одними із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, суд зазначає, що з урахуванням загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 Комунальний заклад Сумської обласної ради "Глинська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" повинна була керуватись вимогами статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", а не Постановою Кабінету Міністрів України № 226 від 05 квітня 1994 року "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування", оскільки положення цієї постанови суперечать вимогам вказаного Закону.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Роменської місцевої прокуратури в інтересах неповнолітнього позивача: особи з числа дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_3 до Комунального закладу Сумської обласної ради "Глинська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат", треті особи - Державний професійно-технічний навчальний заклад "Сумське вище професійне училище будівництва і дизайну", Служба у справах дітей Роменської районної державної адміністрації про стягнення грошової допомоги, є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача на користь Роменської місцевої прокуратури сплаченого судового збору в сумі 1378,00 гривень, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, за подання позову в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 судовий збір сплачено не позивачем, а Роменською місцевою прокуратурою, яка у цій справі є представником позивача.
Із врахуванням того, що статтею 94 КАС України не передбачено повернення судового збору представникам сторін, суд не вбачає правових підстав щодо стягнення сплаченого судового збору з Комунального закладу Сумської обласної ради "Глинська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" на користь Роменської місцевої прокуратури.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Роменської місцевої прокуратури в інтересах неповнолітнього позивача: особи з числа дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_3 до Комунального закладу Сумської обласної ради "Глинська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат", треті особи - Державний професійно-технічний навчальний заклад "Сумське вище професійне училище будівництва і дизайну", Служба у справах дітей Роменської районної державної адміністрації про стягнення грошової допомоги - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу Сумської обласної ради "Глинська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" Роменського району щодо недорахування та невиплати випускнику закладу з числа дітей позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, одноразової грошової допомоги відповідно до частини 7 статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.
Зобов'язати Комунальний заклад Сумської обласної ради "Глинська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" Роменського району нарахувати та виплати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, як випускнику з чмсла дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразову грошову допомогу у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, відповідно до частини 7 статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", за виключенням вже виплаченої суми, а саме - 7 673,50 грн. (сім тисяч шістсот сімдесят три гривні 50 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 06.06.2016 року.
Суддя (підпис) В.О. Павлічек
З оригіналом згідно
Суддя В.О. Павлічек