Справа № 344/6932/16-ц
Провадження № 4-с/344/83/16
13 червня 2016 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.
секретаря Орнат Л.І.,
за участі представника заявника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Центр еміграції», заінтересовані особи: Відділ державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції, головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання неправомірною бездіяльність щодо не звернення до суду з поданням про розшук боржника, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр еміграції» звернулось в суд із скаргою про визнання неправомірною бездіяльність щодо не звернення до суду з поданням про розшук боржника.
В судовому засіданні представник заявника вимоги скарги підтримав. Суду вказав, що державним виконавцем не виконано покладеного на нього обов'язку щодо звернення до суду з поданням про розшук боржника ОСОБА_3, у зв'язку із чим просив суд визнати таку бездіяльність неправомірною.
Представник Відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції, головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши письмові матеріали скарги, судом встановлено наступне.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 травня 2015 року у справі № 344/19886/14-ц задоволено позов ТОВ «Центр еміграції» і вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Центр еміграції» 68 160,00 грн. боргу та 681,60 грн. судового збору. 23 липня 2015 року судом було видано виконавчий лист про стягнення боргу та судового збору, який звернуто до примусового виконання у Відділ державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції.
Заявник вказує, що у порушення норм ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» головний державний виконавець відділу ДВС Коломийського МУЮ ОСОБА_2, здійснивши ряд дій у виконавчому провадженні і не з'ясувавши самостійно місцезнаходження боржника, не звернулась до суду із поданням про оголошення розшуку боржника ОСОБА_3
Згідно ст. 6 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини.
За приписами ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.
Разом з тим заявник суду не надав жодних належних доказів того, що у державного виконавця відсутні відомості про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника та те що у державного виконавця виник обов'язок передбачений ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження».
На підтвердження своїх вимог заявником долучено копію ухвали суду від 25 квітня 2016 року, якою частково задоволено вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Центр еміграції» та визнано неправомірними дії державного виконавця щодо повернення виконавчого листа стягувачу «Центр еміграції», визнано незаконною та скасувано постанову про повернення виконавчого документа. Однак суд не може прийняти дану ухвалу як належний доказ, оскільки вона не набрала законної сили.
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто твердженнях, які самі по собі потребують доведення.
Таким чином, у задоволенні скарги слід відмовити за недоведеністю її вимог.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 19 Конституції України, ст. ст. 1, 6, 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 60 ЦПК України, керуючись ст. ст. 209-210 ЦПК України, суд, -
В задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Центр еміграції», заінтересовані особи: Відділ державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції, головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання неправомірною бездіяльність щодо не звернення до суду з поданням про розшук боржника - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.М. Бабій