Справа № 215/1998/16-к
1-кп/215/284/16
13 червня 2016 року Тернівський районний суд м.Кривого Рогу
в складі: головуючого, судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження № 12016040760000758 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Олександрія, Кіровоградської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
за ч.1 ст.185 КК України,-
встановив:
06.04.2016 року приблизно о 23.00 годині, ОСОБА_5 , знаходився у будинку матері за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник умисел на таємне викрадення майна ОСОБА_4 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .
В цей же день, 06.04.2016 року приблизно о 23-30 годині, ОСОБА_5 , зайшовши на територію земельної ділянки будинку АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу, діючи з корисливих мотивів з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю уваги з боку свідків та очевидців, таємно викрав металеві швелера, П-образної форми, довжиною 140 мм, товщиною 80 мм кожен, в кількості 15 штук, вартість яких згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 875 від 27.04.2016 складає 82,26 гривень за один металевий швелер, загальною вартістю 1233 гривень, які належали потерпілому ОСОБА_4 .
З викраденими металевими швелерами, ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зник, обернувши викрадене майно на свою користь та розпорядився ним на свій розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 1233 грн.
Умисні дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.185 ч.1 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка).
Під час досудового розслідування 28 квітня 2016 року між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12016040760000758 була укладена угода про примирення за ст.185 ч.1 КК України, згідно якої підозрюваний ОСОБА_5 погодився визнати обвинувачення в повному обсязі.
Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 за ст.185 ч.1 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Підозрюваному ОСОБА_5 при укладанні угоди роз'яснені правила ст.ст.394, 424, 471,473 474, 476 КПК України, а також він розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 3891 КК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винним в кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 185 ч.1 КК України, пояснив, що 06.04.2016 дійсно таємно викрав майно потерпілого та підтвердив добровільність укладення угоди.
Судом роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_5 про те, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, він має права, передбачені ст.474 ч.5 КПК України. Роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим. Вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався поясненнями обвинуваченого та потерпілого, матеріалами кримінального провадження, що укладення угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Укладена угода повністю відповідає вимогам ст.469 ч.3 КПК України, та може бути затверджена судом. Кримінальне правопорушення, передбачене 185 ч.1 КК України, згідно ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, існують достатні фактичні підстави для примирення. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, укладення угоди є добровільним, виконання угоди обвинуваченим є можливим.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, потерпілий не заперечили проти затвердження угоди про примирення.
Враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 угода про примирення підлягає затвердженню.
Керуючись п.3 ч.1 ст.314, ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392-395, 474, 475 КПК України, суд, -
ухвалив :
Затвердити угоду від 28 квітня 2016 року, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 про примирення за ст.185 ч.1 КК України, в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016040760000758 від 08.04.2016 року.
ОСОБА_5 визнати винуватим та призначити узгоджене сторонами покарання за ст.185 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., на користь держави.
Речові докази:
- 9 штук металевих стовпів по 1,5 м кожний, які передані на зберігання згідно розписки ОСОБА_4 , - залишити у власності останнього.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди. Потерпілим виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджено сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, нероз'яснення йому наслідків укладання угоди, невиконання судом вимог встановлених частинами п'ятою чи сьомою статті 474 цього Кодексу. Прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.