Справа № 183/7812/15
№ 2/183/674/16
27 травня 2016 року м.Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого: судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача-1 ОСОБА_2, представника відповідача-2 ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Новомосковське районне виробниче підприємство «Агротехсервіс», Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа - ОСОБА_5 про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому згідно уточнень просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь в рахунок відшкодування спричиненої майнової шкоди грошові кошти в сумі 24 253,07 грн. та в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди грошові кошти в сумі 15 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 липня 2015 року о 16:00 годині на автомобільній дорозі Знаменівка - Новотроїцьке 2 км + 100 м водій ОСОБА_5 (третя особа у справі), керуючи автомобілем «КАМАЗ 55 102», реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом «СЗА 8527», реєстраційний номер НОМЕР_2 на рівнозначному перехресті не надав перевагу в русі автомобілю «ГАЗ 31130-315», реєстраційний номер НОМЕР_3, кузов 546213, який рухався праворуч та скоїв зіткнення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні ушкодження. Автомобіль «КАМАЗ 55 102», реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом «СЗА 8527», реєстраційний номер НОМЕР_2 належить Публічному акціонерному товариству «Новомосковське районне виробниче підприємство «Агротехсервіс», з яким водій ОСОБА_6 на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди знаходився в трудових відносинах. Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2015 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340 грн.
Відповідно до звіту № 5615 про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ, складеного ФОП ОСОБА_7 14 серпня 2015 року, транспортний засіб, належний позивачу зазнав наступних механічних ушкоджень: пошкоджені та підлягають заміні складові: бампер передній; облицювання протитуманної фари правої; облицювання протитуманної фари лівої; фара передня ліва; вказівник повороту передній лівий; вказівник повороту передній правий; решітка радіатора; панель радіатора верхня з ущільнювачем; рамка радіатора; капот ОСОБА_1 3110; термошумоізоляція капоту; петля капоту ліва; петля капоту права; крило переднє ліве; крило переднє праве; бризковик передній лівий; радіатор вод. ВОЛГА-3110 2 ряд.; замок капоту; індикатор повороту; двері ВОЛГА (2410, 31029, 3110) передні ліві; скло опускне; двері ВОЛГА (3110) задні праві (акція); дзеркало заднього виду зовнішнє праве; диск колеса ВОЛГА-31029 (ОАО ГАЗ); бампер задній; посилювач заднього бамперу; крило ГАЗ 3110, 31005 заднє праве (негрунт.) (вироб. ГАЗ); крило ГАЗ 3110, 31005 заднє ліве (негрунт.) (вироб. ГАЗ); скло заднє; кришка багажнику; ліхтар задній лівий (ОСОБА_1 3110); ліхтар задній лівий боковий (ОСОБА_1 3110); петля кришки багажнику ліва; петля кришки багажнику права (акція1); панель задня нижня; панель підлоги задня в зборі; арка колеса заднього лівого; бак паливний; ущільнювач крила заднього лівого; ущільнювач отвору багажника; глушник ВОЛГА 24-10, 3102, 31029, 3110,31105 з дв. 402,4062 (Баксан); облицювання бічне L; дрібні деталі та метизи. Вартість відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ 3110-315, реєстраційний номер НОМЕР_4 без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 88146,78 грн., з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, складає 60006,65 грн. Сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу більша ринкової вартості автомобіля 50288,49 грн., внаслідок чого встановлений факт не можливості та економічної недоцільності відновлення транспортного засобу відповідно до технічних вимог виробника і матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля ГАЗ 3110-315, реєстраційний номер НОМЕР_4 в результаті його пошкодження складає 50288,49 грн. За проведення оцінки вартості спричиненого матеріального збитку в результаті пошкодження транспортного засобу в дорожньо-транспортній пригоді позивачем сплачені кошти в сумі 600,00 грн., які останній вважає витратами, понесеними для відновлення свого порушеного права.
Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», страховиком відповідача-1, було сплачено кошти в сумі 26 635, 42 грн. таким чином, на час звернення з позовом позивачу не відшкодований матеріальний збиток в сумі 24 253,07 грн. (50 288,49 грн. + 600,00 грн. - 26 635,42 грн.).
Крім того, в результаті неправомірних дій відповідача позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає в заподіянні стану шоку, переживань за власне життя та здоров'я та за життя і здоров'я пасажирів, неможливості користування транспортним засобом, що негативно вплинуло на фізичний, психічний та емоційний стан позивача. ДТП стала підставою для виникнення хвилювань, нервування, в результаті чого виникли труднощі у спілкуванні з оточуючими та необхідності докладення зусиль для подолання емоційних наслідків ДТП. Позивач позбавлений можливості придбати іншій автомобіль через економічну ситуацію в країні. Спричинену відповідачем моральну шкоду позивач оцінює в 15000,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та із посиланням на ч.ч.1 - 3 ст.22, ч.1 ст.23, ст.528, ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1167, ч.ч.1 - 2 ст.1187 ЦК України просив його задовольнити. Будучи попереджений судом про наслідки не вчинення процесуальних дій щодо доведення належними доказами розміру заподіяної шкоди, на проведенні судової авто-товарознавчої експертизи не наполягав.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, визнав подію ДТП та вину працівника підприємства - ОСОБА_5 у завданні шкоди майну позивача. Вказав, що належним відповідачем по даній справі в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі до 50000,00 грн., є Національна акціонерна страхова компанія «Оранта». Вказав про недопустимість та неналежність наданого позивачем на підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди доказу, оскільки як відповідач-1 так і відповідач-2 не були належним чином повідомлені про проведення експертного дослідження позивачем та експертиза проводилась за їх відсутності, що свідчить про необ'єктивність її проведення. У звіті про оцінку вартості матеріального збитку, наданого позивачем, оцінювачем не враховано коефіцієнт фізичного зносу автомобіля позивача, в той час, як відповідачем-2 розраховано вартість матеріального збитку, завданого майну позивача із врахуванням всіх обставин події та нормативних вимог. Зазначив, що позивач не надав жодного доказу про заподіяння йому моральної шкоди. Будучи попереджений судом про наслідки не вчинення процесуальних дій щодо доведення належними доказами розміру заподіяної шкоди, на проведенні судової авто-товарознавчої експертизи не наполягав.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову. Вказав на те, що відповідачем-2 14 вересня 2015 року до ТОВ «Гарант-АСІСТАНС» надано заяву з проханням провести авто-товарознавче дослідження. За результатами дослідження № АЕ7146ЕХ-16.11/5, складеного 16 листопада 2015 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ 3110-315, державний номер НОМЕР_3, складає 27 145,42 грн. Відповідно до проведеного відповідачем розрахунку розміру страхового відшкодування від 18 листопада 2015 року, сума страхового відшкодування складає 26 635,42 грн. 04 грудня 2015 року відповідач-2 виплатив суму страхового відшкодування у розмірі 26 635,42 грн. Станом на березень 2016 року суму страхового відшкодування, виплачену позивачу ПАТ «HACK «ОРАНТА» позивач нe оскаржував, з заявою про перерахунок не звертався. Вважає, що відповідач-2 виконав всі вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV). Вказує на неналежність наданого позивачем на підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди доказу, оскільки у звіті про оцінку вартості матеріального збитку, наданого позивачем, оцінювачем не визначено розміру матеріального збитку (з урахуванням зносу деталей, що замінюються). Із посиланням на вимоги п.23.1 ст.23, ст.26 Закону № 1961-IV вказує, що у дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 12 липня 2015 року позивач не отримав ушкоджень здоров'ю. Всі ушкодження, що були отримані, відносяться до транспортних засобів. Позивач не надав жодних доказів для підтвердження завданої йому моральної шкоди і згідно з нормами Закону України № 1961-IV відсутні правові підстави для задоволення цих вимог. Будучи попередженою судом про наслідки не вчинення процесуальних дій щодо доведення належними доказами розміру заподіяної шкоди, на проведенні судової авто-товарознавчої експертизи не наполягала.
Третя особа до суду не з'явилась, будучи сповіщеною належним чином про дату, час та місце розгляду справи, підстав неявки не повідомив. Заяв про розгляд справи за відсутності представника не надав.
Оцінивши докази, надані учасниками судового розгляду, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Позивач є власником транспортного засобу - автомобіля «ГАЗ 3110», реєстраційний номер НОМЕР_3 /а.с.116/.
Згідно з ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Так, у відповідності до постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2015 року, 12 липня 2015 року о 16:00 годині на а/д Знаменівка-Новотроїцьке 2 км + 100 м. водій ОСОБА_6 керуючи автомобілем «КАМАЗ 55 102», реєстраційний номер НОМЕР_5 з причепом «СЗАП 8527», реєстраційний номер НОМЕР_2, на рівнозначному перехресті не надав перевагу в русі автомобілю «ГАЗ 3110», реєстраційний номер НОМЕР_3, куз. 546213, який рухався з права та скоїв зіткнення. В результаті ДТП пасажирка автомобіля «ГАЗ» отримала легкі тілесні ушкодження. Автомобілі отримали механічні пошкодження. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 340 (триста сорок) грн. /а.с.12/.
Відповідно до визнаних учасниками судового розгляду обставин, частково підтверджених наданими суду доказами - полісом обов'язкового страхування, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «КАМАЗ 55 102», реєстраційний номер НОМЕР_5 /а.с.112/ - ПАТ «Новомосковське районне виробниче підприємство «Агротехсервіс» застрахована ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ № 3329668 від 27 квітня 2015 року. Ліміт страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілого становить 50000,00 грн., франшиза - 510,00 грн. На момент вчинення ДТП водій забезпеченого транспортного засобу перебував у трудових відносинах із власником транспортного засобу /а.с.113/.
12 липня 2015 року працівниками відділення ДАІ Новомосковського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області складено довідку про ДТП № 68026432 /а.с.104-105/, якою зафіксовано перелік пошкоджень, виявлених під час зовнішнього огляду транспортного засобу /а.с.50/.
14 липня 2015 року довіреною особою ПАТ НРВП «Агротехсервіс» подано до відповідача-2 повідомлення про ДТП /а.с.110-111/.
14 серпня 2015 року за заявою позивача оцінювачем ФОП ОСОБА_7 складено звіт № 5615 про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ. Дослідження проводилась 14 серпня 2015 року в присутності власника транспортного засобу. У відповідності до звіту, транспортний засіб позивача зазнав наступних механічних ушкоджень - пошкоджені та підлягають заміні складові: бампер передній; облицювання протитуманної фари правої; облицювання протитуманної фари лівої; фара передня ліва; вказівник повороту передній лівий; вказівник повороту передній правий; решітка радіатора; панель радіатора верхня з ущільнювачем; рамка радіатора; капот ОСОБА_1 3110; термошумоізоляція капоту; петля капоту ліва; петля капоту права; крило переднє ліве; крило переднє праве; бризковик передній лівий; радіатор вод. ВОЛГА-3110 2 ряд.; замок капоту; індикатор повороту; двері ВОЛГА (2410, 31029, 3110) передні ліві; скло опускне; двері ВОЛГА (3110) задні праві (акція); дзеркало заднього виду зовнішнє праве; диск колеса ВОЛГА-ЗЮ29 (ОАО ГАЗ); бампер задній; посилювач заднього бамперу; крило ГАЗ 3110,31005 заднє праве (негрунт.) (вироб. ГАЗ); крило ГАЗ 3110, 31005 заднє ліве (негрунт.) (вироб. ГАЗ); скло заднє; кришка багажнику; ліхтар задній лівий (ОСОБА_1 3110); ліхтар задній лівий боковий (ОСОБА_1 3110); петля кришки багажнику ліва; петля кришки багажнику права (акція1); панель задку нижня; панель підлоги задня в зборі; арка колеса заднього лівого; бак паливний; ущільнювач крила заднього лівого; ущільнювач отвору багажника; глушник ВОЛГА 24-10, 3102, 31029, 3110,31105 з дв. 402,4062 (Баксан); облицювання бічне L; дрібні деталі та метизи. Вартість відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ 3110-315, реєстраційний номер НОМЕР_4 без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 88146,78 грн., з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні (0,7), становить 60006,65 грн. Ринкова вартість автомобіля - 50288,49 грн. Матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля ГАЗ 3110-315, реєстраційний номер НОМЕР_4, в результаті його пошкодження складає 50288,49 грн. /а.с.14-47/.
За проведення оцінки вартості спричиненого матеріального збитку в результаті пошкодження транспортного засобу позивачем на користь ФОП ОСОБА_7 14 серпня 2015 року сплачено 600,00 грн. /а.с.77/.
07 вересня 2015 року позивачем до відповідача-2 подано повідомлення про ДТП /а.с.108-109/ та 15 жовтня 2015 року - заяву про страхове відшкодування /а.с.106-107/.
16 листопада 2015 року службовими особами ТОВ «Гарант-Асістанс» проведено авто-товарознавче дослідження визначення матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ГАЗ 3110, реєстраційний номер НОМЕР_4, за результатами якого складено акт дослідження № АЕ7146ЕХ-16.11/5. У вступній частині акту зазначено, що огляд транспортного засобу ГАЗ 3110 проведено 14 вересня 2015 року аварійним комісаром ОСОБА_7 в присутності ОСОБА_4 Дослідженням встановлено, що ринкова вартість автомобіля складає 53130,20 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових (0,7), які належать до заміни становить 27145,42 грн. Розмір матеріального збитку, завданого власникові автомобіля ГАЗ 3110-315, реєстраційний номер НОМЕР_4, в результаті його пошкодження складає 27145,42 грн. /а.с.118-133/.
24 грудня 2015 року відповідачем-2 затверджено страховий акт, яким визначена сума страхового відшкодування в розмірі 26635,42 грн. /а.с.134/.
04 грудня 2015 року відповідачем-2 виплачено позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 26635,42 грн. /а.с.49/.
Розглядаючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджено настання події ДТП, винність третьої особи, яка перебувала в трудових відносинах з відповідачем-1, страхування цивільно-правової відповідальності відповідача-1, як володільця транспортного засобу відповідачем-2.
Частинами 1, 2 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 2 п.1 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Як передбачено ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до винної особи, оскільки за змістом статті 1191 ЦК особа, яка відповідає за шкоду, завдану з вини іншої особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої та особи, яка за неї відповідає, однакові.
Спеціальним законом, що регулює правовідносини в сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 01 липня 2004 року № 1961-IV (надалі Закон № 1961-IV).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як свідчать матеріали справи, позивач з метою отримання виплати страхового відшкодування, враховуючи наявність страхування цивільно-правової відповідальності відповідача-1, звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування до страховика відповідача і останнім здійснено виплату страхового відшкодування позивачу в розмірі різниці між дійсною вартістю транспортного засобу до ДТП та дійсною вартістю пошкодженого транспортного засобу після ДТП, з вирахуванням франшизи.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Також, відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону № 1961-IV, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Статтею 12 Закону № 1961-IV передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.
З вказаного вбачається, що страховик відшкодовує оцінену шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки життю, здоров'ю, майну третьої особи у межах ліміту відповідальності страховика. При цьому франшиза відшкодовується не страховиком, а особою, яка завдала шкоду потерпілому.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 1 березня 2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", страхове відшкодування шкоди, завданої потерпілому, виплачується за кожним страховим випадком, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика (МТСБУ), з урахуванням умов, зазначених у статті 9 та пункті 19.1 статті 19 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Відповідно до статті 1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З аналізу наведених вище норм законів випливає, що франшиза має відшкодовуватись не страховиком, а винною особою.
З урахування викладеного, саме з відповідача-1 підлягає стягненню на користь позивача розмір франшизи в сумі 510,00 грн.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачів солідарно суми матеріальної шкоди в розмірі 23743,07 грн., визначеної позивачем із посиланням на проведене авто-товарознавче дослідження від 14 серпня 2015 року, суд виходить з наступного.
Ст.28 Закону № 1961-IV відносить до шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого в тому числі і шкоду, пов'язану в тому числі і з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно до ст. 29 Закону № 1961-IV, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленого законодавством.
Так, згідно зі ст.30 Закону № 1961-IV, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
П.36.1 ст.36 Закону № 1961-IV визначає, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
П.36.2 ст.36 Закону № 1961-IV передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
У відповідності до ч.2 ст.59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ч.1 ст.143 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Сторонам у справі судом роз'яснено наслідки не вчинення окремих процесуальних дій. На проведенні експертизи, за наявності двох суперечливих висновків суб'єкта підприємницької діяльності та юридичної особи, що здійснюють підприємницьку діяльність, пов'язану з оцінкою об'єктів та які не внесені до реєстру атестованих експертів сторони не наполягали.
Позивач на підтвердження розміру завданого йому збитку надав суду Звіт № 5615 оцінювача від 14 серпня 2015 року, яким визначено розмір матеріального збитку в розмірі 50288,49 грн.
Відповідач-2, заперечуючи проти задоволення позову та обґрунтовуючи розмір виплаченого страхового відшкодування, надав суду висновок оцінки, якою встановлено розмір матеріального збитку в сумі 27145,42 грн.
Водночас, з урахуванням положень ст.60 ЦПК України, положень п.36.2 ст.36 Закону № 1961-IV, відсутності допустимих доказів на підтвердження реального розміру завданої позивачу матеріальної шкоди, доказів на підтвердження розміру витрат позивача на проведення ремонту пошкодженого транспортного засобу, отримання позивачем розміру нарахованого та виплаченого страхового відшкодування, відмови від проведення судової авто-товарознавчої експертизи суд вважає, що позивачем не доведено розмір завданої йому матеріальної шкоди, а тому в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.
Вирішуючи питання щодо стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з пошкодженням її майна (п.1 ч. 2 ст. 23 ЦК України).
За ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Як наголошує п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно з п. 3 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд погоджується зі слушністю доводів позивача відносно стягнення з відповідача-1 моральної шкоди, завданої в результаті вчинення останнім дорожньо-транспортної пригоди, та наявністю передбачених законом підстав для її відшкодування.
Однак, суд не може погодитись з твердженням позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача-2 суми моральної шкоди, оскільки виплата моральної шкоди страховиком передбачена спеціальним для даних правовідносин Законом № 1961-IV тільки у випадках, передбачених ст.23, п.26-1 ст.26, п.27.3 ст.27 Закону № 1961-IV і за обставин, заявлених позивачем у позовній заяві виплата моральної шкоди страховиком не відбувається.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд керується наступним.
Враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, даних у п.9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995 р. розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, а зокрема, стану здоров'я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його житті, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану.
Так, позивачем заявлено до відшкодування з відповідачів суми моральної шкоди в розмірі 100000 грн. У судовому засіданні встановлена вина відповідача-1 в завданні шкоди позивачу. Беручи до уваги те, що позивачу неправомірними діями відповідача спричинена моральна шкода, яка виразилась в тому, що позивач внаслідок ушкодження транспортного засобу пережив нервовий стрес у зв'язку з пошкодженням майна та у нього виникли побутові незручності, пов'язані з неможливістю користування належним йому транспортним засобом, суд, виходячи з вимог розумності і справедливості та з врахуванням матеріального становища сторін, вважає, що з урахуванням характеру та обсягу страждань, моральна шкода повинна бути відшкодована відповідачем у сумі 200,00 грн., яка думку суду, буде адекватною нанесеній моральній шкоді, внаслідок чого позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню частково.
У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, згідно якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 487,20 грн.
Керуючись ст. ст. 8, 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Цивільний позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Новомосковське районне виробниче підприємство «Агротехсервіс», Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа - ОСОБА_5 про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Новомосковське районне виробниче підприємство «Агротехсервіс» (код ЄДРПОУ 00903191) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_6) 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Новомосковське районне виробниче підприємство «Агротехсервіс» (код ЄДРПОУ 00903191) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_6) 200 (двісті) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Новомосковське районне виробниче підприємство «Агротехсервіс» (код ЄДРПОУ 00903191) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_6) витрати по сплаті судового збору в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.
В решті позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення в повному обсязі складено 01 червня 2016 року.
Суддя Д.О. Парфьонов