Справа № 203/2366/16-к
Провадження № 1-кс/0203/629/2016
27 травня 2016 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого Кіровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів, заявлене в рамках кримінального провадження №12016040670000508, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України,
24 травня 2016 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів. В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 12.02.2016 приблизно о 07:00 год., за адресою: АДРЕСА_1 невстановлена особа знищила майно, а саме тимчасову споруду для провадження підприємницької діяльності - металевий павільйон,який належить ОСОБА_4 .
В ході досудового розслідування встановлено, що 12.02.2016 невідомі особи, під керівництвом службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 та Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Дніпропетровської міської ради, порізали та вивезли в невідомому напрямку тимчасову споруду, а саме металевий павільйон, який належав ОСОБА_4 .
Слідчий просить надати дозвіл на тимчасовий доступ до документів які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ) з можливістю вилучити належним чином завірені копії документів, а саме: рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі яких 12.02.2016 було демонтовано металевий павільйон та інші документи на підставі яких було прийнято дане рішення.
Судом було встановлено, що за даним фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 194 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР №12016040670000508 від 17 лютого 2016 року.
Клопотання про фіксування процесуальної дії за допомогою технічного засобу під час розгляду клопотання слідчому судді не надходило і за ініціативою слідчого судді не здійснювалося, що відповідає вимогам ст. 107 КПК України.
Клопотання в силу ч. 2 ст. 163 КПК України розглянуто без виклику представника ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Слідчий суддя, дослідивши матеріали поданого клопотання, вважає його таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
За змістом ст.ст. 131, 162 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, різновидом яких є тимчасовий доступ до речей і документів, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 160 КПК України у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів зазначаються підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи.
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчий суддя виходить з того, що слідчим в порушення вимог ч. 5 ст. 132 КПК України не долучено до поданого клопотання документів, які підтверджують правомірність встановлення металевого павільйону (дозвільні документи), а також відсутні будь-які докази на підтвердження того, що зазначений павільйон взагалі був розташований за адресою: АДРЕСА_1 , тому слідчий суддя приходить до висновку про неможливість задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст. 110, 132, 160, 163-166, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Кіровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , про отримання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів заявлене у рамках кримінального провадження №12016040670000508, залишити без задоволення.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1