Справа № 212/2379/16-а
2-а/212/70/16
08 червня 2016 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі: головуючого-судді Борис О.Н., з участю секретаря судового засідання Хазієвої Т.В., представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Кривому Розі, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Криворізького північного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
20 квітня 2016 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Криворізького північного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, який є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 зазначила, що з 02 серпня 1976 року по 28 березня 2014 року, працювала в органах прокуратури України. 28 березня 2014 року наказом прокурора Дніпропетровської області № 538к, її було звільнено з органів прокуратури за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
06 лютого 2002 року відповідач призначив їй пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 12.07.2001 року виходячи із розміру 90% від чинної на той час заробітної плати на посаді працівника прокуратури Дніпропетровської області. Після звільнення, 24 лютого 2016 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до нового розміру заробітної плати.
За результатами розгляду звернення, ОСОБА_2 отримала відмову, згідно до якої відповідач повідомив, що перерахунок пенсії проведено згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та з урахуванням п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», відповідно пенсія працівникам прокуратури обчислюється у розмірі 80% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, у яку включені всі види оплати праці та з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та рекомендовано у випадку не згоди з рішенням відповідача звернутися до суду.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, а зазначене рішення необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, за захистом своїх порушених прав позивач змушена звернутися до суду.
У судовому засіданні позивача не прибула, направила суду заяву, в якій просила справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні, свої усні доводи обґрунтував письмовими запереченнями.
Встановлюючи правовідносини між сторонами, допитавши представника відповідача, з урахуванням наданих позивачем доказів, суд дійшов до наступного.
Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У контексті з положеннями ч. 1 ст. 6 КАС України, яка передбачає право на судовий захист, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Стаття 171 КАС України зазначає, що під час вирішення питання щодо визнання оскаржуваного акту протиправним, суд адміністративної юрисдикції вирішує питання щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили оскаржуваних нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 162 КАС України встановлено, що одним зі способів захисту порушених прав позивача по справі є визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень.
При цьому протиправність полягає у незаконності чи невідповідності іншому правовому акту з вищою юридичною силою.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_2 з 06 лютого 2002 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру», у розмірі 90% заробітку посади заступника прокурора Криворізького району Дніпропетровської області.
24 лютого 2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою щодо перерахунку раніше призначеної їй пенсії у розмірі 90% від суми місячного заробітку у відповідно з вимогами ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області про заробітну плату. Факт звернення позивача з відповідною заявою до відповідача підтверджено матеріалами справи (а.с. 11).
Згідно листа УПФУ в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за вих. № 2779/08/18 від 02.03.2016 року (надалі по тексту оскаржуване рішення), позивачу було повідомлено, що перерахунок пенсії проведено відповідно до вимог чинного законодавства України, а саме Закону України «Про прокуратуру», постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 та з урахування п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набув чинності з 01.10.2011 року та яким внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», пенсію працівникам прокуратури обчислюють у розмірі 80% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, у яку включені всі види оплати праці та з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В разі незгоди з рішенням органів Пенсійного фонду України позивачеві було запропоновано оскаржити його в органах вищого рівня або в судовому порядку (а.с. 11).
Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно з ч. 13 вищевказаної статті обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Так, частиною 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що слідує за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Верховний Суд України в постанові від 10.12.2013 року у справі №21-348а13 дійшов правового висновку, що внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини 13 та 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ.
Положеннями статті 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Пунктом 5 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу»,«Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування»,«Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України.
Отже, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України № 213-VIII від 02.03.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 213-VIII від 02.03.2015 року не зазнали.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач з 02 серпня 1976 року по 10 березня 2015 року, з перервами працювала в органах прокуратури, її стаж на час звернення за призначенням пенсії склав 24 роки 06 місяців 11 днів, загальний стаж становить 31 рік 09 місяців 24 дні.
Виходячи із зазначеного, суд погоджується з доводами позивача, що ОСОБА_2 перебуваючи на обліку в Криворізькому північному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області та отримуючи пенсію, звернулась до відповідача з відповідною заявою саме про перерахунок раніше призначеної пенсії на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області про заробітну плату, а тому не підпадає під коло працівників прокуратури, яким пенсія призначається. Посилання представника відповідача, на те, що позивачем пропущено встановлений ст. 99 КАС України шестимісячний строк звернення до суду, суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, оскільки оскаржуване рішення відповідача за вихідним номером 2779/08/18 від 02 березня 2016 року отримано позивачем 15.03.2016 року, до суду позивач звернулась 20.04.2016 року.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтями 22 та 64 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, гарантовано право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, в тому числі Законом України «Про прокуратуру».
У Рішенні Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 зазначено, що зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їхніх сімей.
Відтак, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача, суд вважає обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_2 призначену пенсію відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% місячного заробітку, починаючи з 08 квітня 2014 року суд вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, позивач звернувся до суду за захистом прав, свобод та інтересів 20 квітня 2016 року, про порушення прав дізналася 02 березня 2016 року.
Таким чином, ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк. З поданих до суду документів вбачається, що позивачем не порушено шестимісячний строк звернення до суду, проте частина заявлених позовних вимоги подана поза межами встановленого шестимісячного строку звернення до суду. На думку суду, будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутись до суду, у визначені строки, з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що діями чи бездіяльністю відповідачем порушуються його права та законні інтереси. Виплати пенсії є щомісячними, а відтак позивач знав розмір цих виплат і в разі незгоди мав право звернутись до суду. З огляду на викладене, з урахуванням часу звернення позивача з позовом (20.04.2016 року), суд вважає необхідним позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та виплатити різницю за період з 08 квітня 2014 року по 19 жовтня 2016 року включно задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 2, 6, 8, 9, 18, 94, 99, 158, 159, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Криворізького північного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_2 згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% місячного заробітку.
Зобов'язати Криворізьке північне об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% місячного заробітку, починаючи з 20 жовтня 2015 року по час винесення рішення.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Апеляційна скарга може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: О. Н. Борис