Справа № 212/1401/16-а
2-а/212/52/16
10 червня 2016 року м. Кривий Ріг Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді : Т.І. Тимошенко
за участі секретаря судового засідання : Ю.С. Водоп'янової
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участі представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 в залі суду в місті ОСОБА_3 справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Криворізького північного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Жовтневого районного суму міста ОСОБА_3 з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_4 до Криворізького північного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову, позивач суду у своєму адміністративному позові зазначив, що він знаходиться на обліку в Криворізькому північному об'єднаному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зокрема, до складу його пенсії входять такі обов'язкові нарахування: розмір пенсії по інвалідності, підвищення по ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування», додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2015 року, внесені зміни до ст. 164 п.2 пп. 19 Податкового кодексу України та визначено, що суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Починаючи з 01 січня 2015 року відповідач утримує податок з його пенсії у розмірі 15% у частині перевищення пенсії трьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Він 12 листопада 2015 року звернувся до відповідача з заявою щодо припинення утримання з його пенсії податку. 25 листопада 2015 року він отримав відповідь, в якій зазначено, що дії відповідача правомірні. В зв'язку з цим, з 01 січня 2015 року з розміру його пенсії відповідачем утримується ПДФО у розмірі 15% з суми, що перевищує 3654,00 грн.
Відповідач вважає свої дії, як такі, що відповідають нормам ст. 164 Податкового Кодексу України. В той час як відповідачем проігноровані норми ст. 165 Податкового Кодексу України.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійні виплати - грошові виплати в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати;
пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом. На підставі ст.9 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст.15 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Закон «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок, зокрема, соціального захисту потерпілого населення.
Згідно зі ст. 13 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за:
1) пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
2) втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою;
3) матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім'ї у зв'язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.
На державу покладаються також зобов'язання щодо своєчасного медичного обстеження, лікування і визначення доз опромінення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
На підставі п.18 ст.20 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1 надаються гарантовані державою компенсації та пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
На підставі ст.49 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за цим законом призначаються державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, спричинену здоров'ю.
Таким чином, державна пенсія за цим Законом а також додаткова пенсія за шкоду, спричинену здоров'ю - є різновидом відшкодування державою шкоди, заподіяної внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Держава України приймала Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з метою визначення основних положень щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я.
Статтею 13 держава взяла на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язалась відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Ухвалою судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України від 17 листопада 1993 року встановлено, що: Законом передбачено, що шкода, заподіяна особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, компенсується виплатою одноразової і щорічної допомоги на оздоровлення та призначенням державної і додаткової пенсій (статті 48, 49).
Про таке саме йдеться у Правової позиції, висловленої судовою колегією в цивільних справах Верховного Суду України в зв'язку з аналізом причин перегляду судових рішень у цивільних справах у 1996 році від 01 грудня 1997 року:
При вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, віднесеним до категорії осіб, які постраждали внаслідок цієї катастрофи (п. 1 ст. 14) і визнані інвалідами, та сім'ям. які втратили годувальника з числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, завдана цим шкода відшкодовується призначенням державної пенсії та виплатою додаткової пенсії за шкоду. заподіяну здоров'ю, та щомісячної компенсації сім'ї за втрату годувальника.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що розмір призначеної йому пенсії до загального
місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються відповідно ст. 165.1.3 ПКУ та оскільки у добровільному порядку прийняти заходи до усунення порушень його конституційних прав у частині стягнення з нього податкового збору відповідач відмовляється, він вимушений звернутися за захистом своїх порушених прав до суду.
Статтею 165 Податкового кодексу України визначені доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зокрема за ст.165 п.1 пп.3 ПК України, до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума відшкодування платнику податку розміру шкоди, заподіяної йому внаслідок Чорнобильської катастрофи, у порядку та сумах, визначених законом.
Норма пп.3 п.1 ст.165 ПК України Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015 року, не змінювалась та була чинною на час виникнення спірних правовідносин.
Оскільки, отримувана ним пенсія по інвалідності 3 групи, в розмірі фактичних збитків, захворювання пов'язана з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, згідно ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є відшкодуванням шкоди та з огляду на приписи ст.165п.1 пп.3.Податкового кодексу України.
Тому позивач просив суд постановити рішення яким визнати неправомірними дії Криворізького північного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо утримання з 1 січня 2015 року сум податку на доходи фізичних осіб із розміру пенсії ОСОБА_4, призначеної та нарахованої відповідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язати Криворізьке північне об'єднане управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області видати розпорядження про перерахунок пенсії ОСОБА_4 без утримання сум податку на доходи фізичних осіб з 1 січня 2015 року та сплатити недоотриману суму пенсії.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі посилаючись на зазначені вище факти.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та суду зазначив що, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2015 року, внесені зміни до ст. 164 п.2 пп. 19 Податкового кодексу України та визначено, що суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
В зв'язку з чим починаючи з 01 січня 2015 року Криворізьке північне об'єднане управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області утримує податок з пенсії позивача у розмірі 15% у частині перевищення пенсії трьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, що відповідає нормам ст. 164 Податкового Кодексу України.
Судом в судовому засіданні встановлено що, позивач ОСОБА_4 знаходиться на обліку в Криворізькому північному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зокрема, до складу його пенсії входять такі обов'язкові нарахування: розмір пенсії по інвалідності; підвищення по ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування»; додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015 року, внесені зміни до ст. 164п.2п.п. 19 Податкового кодексу України та визначено, що суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Починаючи з 01 січня 2015 року відповідач утримує податок з пенсії позивача у розмірі 15% у частині перевищення пенсії трьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Позивач 12 листопада 2015 року звернувся до відповідача з заявою щодо припинення утримувати з його пенсії податок.
25 листопада 2015 року позивач отримав відповідь, в якій зазначено, що дії відповідача правомірні. В зв'язку з цим, з 01 січня 2015 року з розміру його пенсії відповідачем утримується ПДФО у розмірі 15% з суми, що перевищує 3654,00 грн.
Вивчивши матеріали справи суд прийшов до висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIIІ від 28.12.2014 року встановлено, що особи, з яких удержується податок на доходи фізичних осіб, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, тобто фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Об'єктом оподаткування збору є доходи, визначені п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України, тобто доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Введення податку на доходи фізичних осіб з базою оподаткування, до якої віднесено суми пенсій (включаючи суму індексації, доплат, підвищень та ін.) або щомісячного грошового утримання, розмір яких перевищує 3654 грн. на місяць - у частині такого перевищення, запроваджено з метою дотримання вимог ст. 7 Бюджетного кодексу України.
За правилами пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» установлено, що у 2015 році мінімальна заробітна плата з 1 січня становить 1218 гривень.
Пунктом 171.2 статті 171 Податкового кодексу України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;
За визначенням Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею18 та розділом IV цього Кодексу (пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14).
Таким чином, з 01 січня 2015 року об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб виступають пенсії, які перевищують 3654 грн., і територіальні органи Пенсійного фонду України, як податкові агенти, зобов'язані здійснювати відповідне утримання.
Із матеріалів справи вбачається, що пенсія позивача перевищує три мінімальні заробітні плати, а тому суми відповідного перевищення є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що здійснюючи з пенсії позивача утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору, орган Пенсійного фонду України діяв без порушень вимог чинного законодавства.
Оскільки, положення ПК України в частині оподаткування пенсії набрали чинності 01 січня 2015 року, і не визнанні такими, що не відповідають Конституції України, то відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства України.
Щодо посилань позивача, про не включення до об'єкту оподаткування сум відшкодування шкоди заподіяної внаслідок аварії на ЧАЕС (згідно п.165.1.3 ст. 165 Податкового кодексу України, яким передбачено не включення до оподаткованого доходу суми відшкодування платнику податку розміру шкоди, заподіяної йому внаслідок Чорнобильської катастрофи, у порядку та сумах, визначених законом) колегія суддів зазначає, що в даному випадку питання стосується утримання податку саме з пенсії, а не компенсації чи пільг, які встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Утримання податку з доходів фізичних осіб з пенсії прямо передбачено вищенаведеними нормами Податкового кодексу, виключень щодо виду пенсії закон не містить, та з видом пенсії справляння податку не пов'язує. Дані норми неконституційними не визнані, є діючими. Відповідно в даному випадку п. 165.1.3 ст. 165 Податкового кодексу України не може бути застосований.
Також суд дійшов висновку про те, що посилання позивачем на правову позицію судової колегії в цивільних справах Верховного суду України є помилковим, оскільки вони не стосується спірних публічно-правових правовідносин та не пов'язана з застосуванням вищезазначених норм Податкового кодексу України.
Таким чином, дії відповідача в даному випадку відповідають вимогам чинного законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Керуючись Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIIІ від 28.12.2014 року, п. 162.1 ст. 162, п. 163.1 ст. 163, п.164.1 статті 164, пп.164.2.19 п.164.2 ст. 164, п.165.1.3 ст.165, п.171.2 статті 171 Податкового кодексу України, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 7, 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» ст. 8-12, 69, 71, 99, 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Криворізького північного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з отримання копії постанови сторонами у справі а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, до Апеляційного Адміністративного суду Дніпропетровської області.
Суддя Т.І. Тимошенко