Справа № 175/1492/16-ц
Провадження № 2/175/593/16
09 червня 2016 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Озерянської Ж.М.,
з участю секретаря Рись Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування та матеріальних збитків, спричинених внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,-
В квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» на його, ОСОБА_1 користь страхове відшкодування у розмірі 23982,49 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь його, ОСОБА_1 користь матеріальний збиток 42000,09 грн., кошти сплачені за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 1600 грн.; стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_3 на його, ОСОБА_1 користь судовий збір у розмірі 669,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 06 листопада 2015 року близько 20-30 год. на автодорозі Р-52 «Дніпропетровськ - Царичанка - Кобеляки - Решетилівка», в районі 37 км., що пролягає по території Дніпропетровського району Дніпропетровської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3, автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, та автомобіля НОМЕР_3 під його, ОСОБА_1 керуванням. У результаті ДТП було пошкоджено належний йому автомобіль НОМЕР_3. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № АЕ/5416417. Відповідно до Висновку судового експерта ОСОБА_5 № 2938 від 28.11.2015 року, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_3 склав 23982,49 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3 склала 65982,58 грн. 05 лютого 2016 року своїм листом ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» повідомив його про відсутність правових
підстав для врегулювання страхового випадку та прийняття рішення, оскільки вина ОСОБА_3 не встановлена. Зазначена інформація не
відповідає дійсності, оскільки наявна ухвала Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14.12.2015 року про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, в якій встановлено вину водія ОСОБА_3 у скоєнні ДТП. Оскільки на день звернення до суду із даною позовною заявою, страхове відшкодування отримано не було, він вимушений звернутися до суду із позовною заявою за захистом своїх порушених прав.
Представник позивача за довіреністю ОСОБА_6 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, на підставі наявних документів.
Представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» за довіреністю ОСОБА_7 надав суду письмові заперечення проти позову, в яких просив провести розгляд справи за відсутності представника ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» та просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.44).
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
У судовому засіданні встановлено, що 06 листопада 2015 року близько 20-30 год. на автодорозі Р-52 «Дніпропетровськ - Царичанка - Кобеляки - Решетилівка», в районі 37 км, що пролягає по території Дніпропетровського району Дніпропетровської області, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_3, автомобіля НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_4, та автомобіля НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1, що підтверджується протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06 листопада 2015 року. В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ОСОБА_2 акціонерному товаристві «Страхова компанія «УНІКА», згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № АЕ/5416417.
Відповідно до Висновку судового експерта ОСОБА_5 № 2938 від 28.11.2015 року, розмір матеріального збитку завданого власнику автомобіля НОМЕР_3 склав 23982,49 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3 склала 65982,58 грн. У відповідності зі ст. 990 ЦК України, 12 листопада 2015 року позивач звернувся до страхової компанії з заявою на отримання страхового відшкодування, однак 05 лютого 2016 року ПрАТ «СК «Уніка» своїм листом повідомив позивача про відсутність правових
підстав для врегулювання страхового випадку та прийняття рішення, оскільки вина ОСОБА_3 не встановлена.
Правовідносини, що склались між сторонами є деліктними за своєю природою та регулюються нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Встановлено, що ПрАТ «СК «Уніка» не було здійснено виплату страхового відшкодування, оскільки відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковою умовою для виплати страхового відшкодування є наявність вини Страхувальника, тобто ОСОБА_3 у вчиненні ДТП.
Так, ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2015 року, встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_3 п.п. 1.3, 1.5, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, однак за клопотанням прокурора прокуратури Дніпропетровського району Дніпропетровської області ОСОБА_3 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілим, закривши відносно нього кримінальне провадження № 12015040440002175 від 07 листопада 2015 року (а.с.38-39). При цьому, в порядку ст. 124 КУпАП ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності не притягнуто.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
З огляду на вказане, заявлена подія не може бути визнана страховим випадком відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки відсутня вина Страхувальника у вчиненні ДТП.
Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
Згідно зі ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
З метою захисту законних прав та інтересів Страхувальника ПрАТ «СК «Уніка» було розглянуто подану ОСОБА_1 заяву від 05 травня 2016 року щодо узгодження суми страхового відшкодування та виплати страхового відшкодування. Так, відповідно до заяви від 05 травня 2016 року, ОСОБА_1 просив виплати узгоджену суму страхового відшкодування в розмірі 19004,80 грн. та погодився, що вказана сума виплати є остаточною та підтвердив той факт, що по указаному страховому випадку у жодному разі навіть якщо під час проведення ремонтних робіт будуть виявлені додаткові пошкодження, котрі не враховані у виплаті, будь-які майнові чи немайнові вимоги з боку ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Уніка» будуть відсутні. Відповідно до вищевказаної заяви ПрАТ «СК «Уніка» було здійснено страхове відшкодування на користь ОСОБА_1 в розмірі 19004,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 015854 від 10 травня 2016 року.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.
Відповідно до ч. 5 ст. 202 ЦК України, до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 60 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З огляду на вище перераховане, ОСОБА_1 відповідно до поданої 05 травня 2016 року заяви взяв на себе зобов'язання, після отримання погодженої суми страхового відшкодування в розмірі 19004,80 грн., не пред'являти до ПрАТ «СК «Уніка» будь-яких майнових та немайнових вимог. Тобто, ОСОБА_1 вчинено односторонній правочин, а тому, відповідно до ст. 525 ЦК України, стягнення суми в більшому розмірі, а саме в розмірі 23982,49 грн., суперечить умовам заяви від 05 травня 2016 року.
Позивачем не доведений належними доказами факт завдання йому матеріальної шкоди ОСОБА_3, оскільки відповідні процесуальні рішення щодо завдання шкоди відсутні, а надані позивачем та досліджені судом докази не є достатніми для висновку про доведеність позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_3 страхового відшкодування, а тому відсутні всі підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачів на користь позивача коштів у рахунок страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль та матеріальної шкоди.
Оскільки в позові відмовлено, судові витрати суд відносить за рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 57-61, 88, 209, 212-216 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування та матеріальних збитків, спричинених внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Озерянська Ж.М.