Справа № 209/1123/16-к
Провадження № 1-кс/209/310/16
20 квітня 2016 року м. Дніпродзержинськ
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання з доданими матеріалами слідчого Дніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ОСОБА_4 , погоджене прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12015040790000535 про направлення до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
20 квітня 2016 року слідчий Дніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до суду з клопотанням про тимчасове направлення підозрюваного ОСОБА_5 до Комунального закладу «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи.
На обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що 07 березня 2016 року приблизно о 01 годині 00 хвилин (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_5 в стані алкогольного сп'яніння перебував в кафе, яке розташоване на зупинці громадського транспорту «5 мікрорайон» в місті Дніпродзержинську, де зустрів малознайомого йому ОСОБА_7 , у якого при собі знаходився мобільний телефон “Samsung 1202” ІМЕІ НОМЕР_1 . В цей час у ОСОБА_5 раптово виник умисел, направлений на протиправне заволодіння майном, належним ОСОБА_7 , шляхом зловживання довірою останнього. Реалізуючі свій протиправний умисел, 07 березня 2016 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_5 , перебуваючи у 2 під'їзді будинку АДРЕСА_2 , цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою, попрохавши ОСОБА_7 надати йому належний останньому мобільний телефон “Samsung 1202” ІМЕІ НОМЕР_1 , ринкова вартість якого, згідно висновку товарознавчої експертизи № 516 від 22.03.2016 року, станом на 07.03.2016 рік складає 457,48 гривень, для здійснення телефонного дзвінка, заволодів вказаним телефоном, після чого, тримаючи його при собі, та не маючи наміру в майбутньому повертати його власнику, місце вчинення злочину залишив, отримавши, таким чином, можливість розпоряджатись цим майном, та пішов у невідомому напрямку. У подальшому ОСОБА_5 майном ОСОБА_7 , а саме вказаним вище мобільним телефоном, яким заволодів шляхом зловживання довірою останнього, розпорядився на власний розсуд.
Враховуючи обставини злочину, поведінка ОСОБА_5 може підлягати сумніву щодо адекватного його психічного стану. Для вирішення питання про те, чи міг підозрюваний ОСОБА_5 віддавати собі звіт у своїх діях або керувати ними, чи не потребує він в застосуванні примусових заходів медичного характеру, по кримінальному провадженню необхідне проведення судово-психіатричної експертизи.
Слідчий в судовому засіданні підтримувала заявлене клопотання, просила його задовольнити.
Прокурор в суді просив задовольнити клопотання слідчого, посилаючись на те, що для визначення стану осудності підозрюваного ОСОБА_5 , його необхідно направити до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи.
Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання.
Захисник ОСОБА_6 залишив вирішення цього питання на розсуд суду.
Вислухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, вивчивши клопотання слідчого та додані до нього матеріали, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Відповідно до ч.1 ст. 509 КПК України слідчий, прокурор зобов'язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є: 1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання; 2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті тощо).
Частиною 2 ст. 509 КПК України передбачено, що у разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.
Із наданого слідчим клопотання не вбачається, що в період досудового розслідування були встановлені обставини, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 під час вчинення кримінального правопорушення був у неосудному або обмежено осудному стані, оскільки, як на обґрунтування клопотання, слідчий вказує на те, що, поведінка ОСОБА_5 під час скоєння злочину викликає сумнів в адекватності його психічного стану. Проте слідчий не посилається в клопотанні, як на підставу направлення ОСОБА_5 для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, на наявні розлади його психічної діяльності або психічного захворювання, що з урахуванням медичного документу, могло б бути підставою для задоволення клопотання.
Враховуючи, що слідчим та прокурором не доведено, що під час кримінального провадження встановлені обставини, які дають підстави вважати, що в момент вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення ОСОБА_5 , можливо, перебував у неосудному чи обмежено осудному стані, і що необхідно встановити стан його осудності, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 32, 110, 131, 132, 509, 369-372 КПК України,
Відмовити в задоволенні клопотання слідчого Дніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про направлення до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення або з дати отримання підозрюваним копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1