Справа № 209/182/16-к
Провадження № 1-кс/209/30/16
19 січня 2016 року м. Дніпродзержинськ
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання з доданими матеріалами слідчого Дніпровського ВП Дніпродзержинського відділу поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12015040790001965 відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 125 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який має повну середню освіту, не одружений, не працює, немає зареєстрованого місця проживання, періодично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 02 липня 2009 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст. 186 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання, з випробуванням строком на 1 (один) рік;.
- 17 вересня 2010 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст. 186, 71 КК України з частковим приєднанням невідбутого строку покарання у вигляді 6 місяців за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 липня 2009 року, остаточно до відбуття призначено 2 роки позбавлення волі; 11 червня 2013 року звільнений від відбуття покарання умовно-достроково на 1 рік 5 місяців 6 днів;
- 02 вересня 2015 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки,
19 січня 2016 року до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська надійшло клопотання слідчого Дніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Згідно клопотання слідчого, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що повторно 16 жовтня 2015 року, приблизно о 21.00 годині (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_5 , 1988 року народження, зайшов додому до свого знайомого гр. ОСОБА_6 , який мешкає за адресою АДРЕСА_2 разом зі своїм цивільною дружиною ОСОБА_7 та її малолітньою донькою ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вхідні двері відкрила малолітня ОСОБА_8 . В процесі розмови ОСОБА_5 вирішив шляхом обману заволодіти чужим майном. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи, що своїми шахрайськими діями заволодіває чужим майном, він попросив у малолітньої ОСОБА_8 мобільний телефон під приводом подзвонити ОСОБА_6 , на що вона погодилась і передала ОСОБА_5 в руки мобільний телефон «Леново А396і», ІМЕІ НОМЕР_1 , який належить її матері ОСОБА_7 . ОСОБА_5 взяв у руки вказаний мобільний телефон та почав розмовляти. Скориставшись тим, що неповнолітня ОСОБА_8 відволіклася, ОСОБА_5 з місця злочину втік, прихопивши з собою вищевказаний мобільний телефон «Леново А396і», ІМЕІ НОМЕР_1 , після чого заклав його в ломбард, а гроші потратив на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_5 завдав поетрпілій ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 1589грин. 94 коп.
Також досудовим розслідуванням встановлено, що 21 жовтня 2015 року, близько о 08.40 годині (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на площадці 8-го поверху 1-го під'їзду будинку АДРЕСА_3 , де зустрів мати своєї колишньої дівчини - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На ґрунті раніше виниклих особистих неприязних відносин у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на протиправне спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , ОСОБА_5 на 9-му поверсі 1-го під'їзду будинку АДРЕСА_3 знайшов фрагмент силікатної цегли і дочекавшись коли гр. ОСОБА_9 повернеться з роботи з нічної зміни 21жовтня 2015 року, близько о 08.40 годин (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), спустився на площадку 8- го поверху вказаного під'їзду, і діючи умисно, цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи, що шляхом завдання удару силікатною цеглою по тілу людини, зокрема в життєво важливі органи, можливо спричинити їй тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, передбачаючи такі наслідки своїх дій та свідомо допускаючи їх настання, ОСОБА_5 , утримуючи в правій руці фрагмент силікатної цегли, застосовуючи достатню м'язову силу, наніс ОСОБА_9 вказаною цеглою декілька ударів по голові, від чого ОСОБА_9 впала на коліна на підлогу. ОСОБА_5 , взявши її лівою рукою за шию позаду, правою рукою наносив удари цеглою по голові, частина ударів припала на руки, якими ОСОБА_9 намагалась закрити голову, спричинивши таким чином ОСОБА_9 , згідно висновку судово-медичної експертизи №1286-Е від 30.11.2015, відкриту черепно мозкову травму з ранами та синцями на голові, що супроводжувались явищами струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних пошкоджень з короткочасним розладом здоров'я, які виникли в наслідок дії твердого предмету, не виключно із загостреною контактуючою поверхнею.
За даним фактом 17 жовтня 2015 року Дніпровським ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області розпочате кримінальне провадження №12015040790001965, внесене до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.190, ч.2 ст.125 КК України. 13 січня 2016 року про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення було повідомлено ОСОБА_5 . Враховуючи, що ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 ст. 190, ч.2 ст. 125 КК України, і кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України, є злочином середньої тяжкості, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, те, що підозрюваний вчинив злочин під час строку випробування, в період досудового розслідування переховувався від органів досудового розслідування і далі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що видно з характеру кримінального правопорушення та особи, може вчиняти інші злочини, не має постійного джерела доходів, не працює, не має постійного місця мешкання, слідчий вважає доцільним застосування до підозрюваного міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий ОСОБА_4 підтримувала заявлене клопотання, просила його задовольнити.
Прокурор в суді просив задовольнити клопотання слідчого, посилаючись на те, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до трьох років, під час досудового розслідування переховувався від органів досудового розслідування і на даний час існують ризики передбачені у ст. 177 КПК України, а саме ризики того, що підозрюваний, який не має постійної роботи та постійного місця проживання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував проти обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, будь яких клопотань, в тому числі про призначення йому захисника не заявляв.
Вислухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, вивчивши клопотання слідчого та додані до нього матеріали, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, вчинив кримінальне правопорушення під час строку випробування після звільнення від відбуванняпокарання у вигляді позбалення волі строком на 3 роки, під час досудового розслідування переховувався від органів досудового розслідування, не має постійної роботи, постійного місця проживання та сталих соціальних зв'язків. Суд вважає, що на даний час існують ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства або суду, може вчиняти інші злочини. На думку суду застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання зазначеним вище ризикам.
З урахуванням вищевикладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання передбаченим ст. 177 КПК України, зазначеним вище ризикам, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 181, 193-196, 369-372 КПК України,
Задовольнити клопотання слідчого Дніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 години 30 хвилин 17 березня 2016 року.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_11 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення або з дати отримання підозрюваним копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1