Справа № 172/461/15-к
Провадження № 1-кп/172/5/16
25.02.2016 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
потерпілого- ОСОБА_8
законного представника потерпілого ОСОБА_9
захисників - адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11
розглянувши клопотання прокурора про виклик слідчого для надання пояснень щодо протоклу допиту свідка ОСОБА_12 по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.28, ч.1 ст.125 КК України,-
Під час допиту свідка ОСОБА_12 в судовому засіданні та дачі пояснень, прокурором було заявлено клопотання про виклик слідчого ОСОБА_13 для надання пояснень щодо протоклу допиту свідка ОСОБА_12 , в зв'язку з тим, що з цього протоколу не можлово встановити між ким відбулась бійка, а покази свідка не зовсім відповідають обставинам зазначеним в протоколі допиту свідка.
Представник потерпілого ОСОБА_11 підтримав клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_10 , проти задоволення клопотання заперечував.
Суд вислухавши пояснення сторін, встановив наступне.
Стаття 350 КПК України передбачає, що клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.
У відповідності ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню . Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення, що передбачено статею 86 КПК України.
Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
Відповідно до ст. 95 КПК України, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Свідок зобовязаний давати показання суду в установленому цим Кодексом порядку.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
В статті 96 КПК України закріплено, що сторони кримінального провадження мають право ставити свідку запитання щодо його можливості сприймати факти, про які він дає показання, а також щодо інших обставин, які можуть мати значення для оцінки достовірності показань свідка. Для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка. Свідок зобовязаний відповідати на запитання, спрямовані на зясування достовірності його показань. Свідок може бути допитаний щодо попередніх показань, які не узгоджуються із його показаннями.
Отже, КПК України дає можливість суду обґрунтовувати свої висновки лише на показах свідка, які він сприймав очно під час допиту останнього. Сторони провадження можуть надати лише покази або документи, що підтверджують репутацію свідка. У випадку неузгодження попередніх показань свідок може бути допитаний під час його допиту сторонами.
Таким чином, надання пояснень слідчим, щодо протоколу допиту свідка не передбачено законом, та не може бути враховано як доказ.
В зв'язку з чим клопотання прокурора не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 84, 85, 95, 96, 333, 350 КПК України, -
В задоволенні клопотання прокурора про виклик слідчого для надання пояснень щодо протоклу допиту свідка ОСОБА_12 - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: