Провадження 1 кп/200/315/16
Справа 200/5887/16-к
13 червня 2016 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: Головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника адвоката ОСОБА_4
за участю:
потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016040030000123 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,-
19.01.2016 року приблизно о 18.00 годині ОСОБА_6 , знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , де проводив ремонті роботи разом із ОСОБА_5 , під час роботи побачив пристрій для вимірювання горизонту «TOPCON АТ-В4/Х», який вирішив викрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, з корисливих мотивів, викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_5 , а саме пристрій для вимірювання горизонту «TOPCON АТ-В4/Х вартістю 5904,50 грн. Після чого ОСОБА_6 з викраденим майном зник з місця скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Умисні дії ОСОБА_6 , які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфіковані органами досудового слідства за ч.1 ст. 185 КК України.
13 червня 2016 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 була укладена угода про примирення, згідно з якою сторони з врахуванням щирого каяття і активного сприяння обвинуваченим у розкритті злочину, а також відшкодування ним потерпілому заподіяної матеріальної шкоди у повному обсязі погодилися на призначення ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді одного року обмеження волі із звільненням його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на один рік та з покладенням на нього обов'язків згідно п. 2,3 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та навчання.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю та пояснив, що він дійсно скоїв зазначений злочин при обставинах встановлених в ході досудового розслідування та викладених в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження. Він добровільно, без насильства та примусу заключив угоду з потерпілим про примирення. Умови, зміст укладеної між ним та потерпілим угоди про примирення та наслідки її невиконання йому повністю зрозумілі. Йому цілком зрозумілі його права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також те, що внаслідок укладення та затвердження угоди про примирення він буде обмежений в праві оскарження вироку згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 КПК України. Він згоден з призначенням йому покарання, зазначеним в угоді, та просив суд затвердити угоду про примирення.
Потерпілий ОСОБА_5 у суді просив затвердити укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_6 угоду про примирення, оскільки він дійсно добровільно, без насильства та примусу заключив угоду з обвинуваченим про примирення. Умови, зміст укладеної між ним та обвинуваченим угоди про примирення та наслідки її невиконання йому повністю зрозумілі. Він згоден з призначенням ОСОБА_6 покарання зазначеного в угоді про примирення. Шкода завдана злочином відшкодована. Матеріальних та моральних претензій не має.
Захисник ОСОБА_4 також просив затвердити угоду про примирення між обвинуваченим та потерпілим.
Прокурор у суді не заперечував проти затвердження укладеної між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 угоди про примирення, оскільки зміст, порядок та умови її укладення відповідають нормам діючого законодавства, вона укладена добровільно, та просив винести обвинувальний вирок щодо ОСОБА_6 з призначенням йому покарання узгодженого між сторонами, яке відповідає вимогам кримінального законодавства.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження № 12016040030000123, суд приходить до висновку, що укладена між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 угода про примирення підлягає затвердженню з наступних підстав.
Згідно ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої і середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Як встановлено в суді ОСОБА_6 обвинувачується в скоєнні кримінального правопорушення середньої тяжкості, та його дії органами досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як такі, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка). ОСОБА_6 в суді свою провину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю та підтвердив обставини його скоєння викладені в матеріалах кримінального провадження та обвинувальному акті, які об'єктивно підтверджуються дослідженими судом у судовому засіданні доказами кримінального провадження № 12016040030000123: документами на пристрій для вимірювання горизонту «TOPCON АТ-В4/Х. ( т.1 а.с. 6), договором про надання фінансового кредиту під заставу № 7.12279/0 від 20.02.2016 року, згідно якого ОСОБА_6 заклав у ломбарді «Онікс» по пр. Героїв, буд. 12 у м. Дніпропетровську пристрій «TOPCON» за 500 грн. ( т.1 а.с. 10), протоколом огляду від 26.02.2016 року, згідно якого був оглянутий та вилучений пристрій для вимірювання горизонту «TOPCON АТ-В4/Х. (т.1 а.с. 11-13), Вказаний пристрій визнаний по справі речовим доказом та знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 ( т.1 а.с. 14, 22), висновком судово-товарознавчої експертизи № 8 від 22.03.2016 року, згідно якого вартість пристрою для вимірювання горизонту «TOPCON АТ-В4/Х» на момент скоєння злочину складала 5904,50 грн. ( т.1 а.с. 33-34).
Зазначена угода про примирення укладена та підписана сторонами добровільно, без насильства та примусу. Форма, зміст та порядок укладення зазначеної угоди відповідають вимогам ст. 469, 471, 473 КПК України.
Узгоджена сторонами міра покарання у вигляді одного року обмеження волі не відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки ч.1 ст. 185 КК України не передбачає покарання за вчинення зазначеного злочину у вигляді обмеження волі, і тому не може бути призначена обвинуваченому. Виходячи з викладеного та оскільки сторони в угоді не обговорювали застосування ст. 69 КК України та призначення обвинуваченому іншого більш м'якого покарання ніж передбаченого санкцією статті, суд вважає за необхідне, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання та особистості обвинуваченого, а саме того, що ОСОБА_6 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відшкодував у повному обсязі спричинену злочином шкоду, в скоєнні злочину щиро розкаюється, призначити йому покарання у межах санкції ч.1 ст. 185 КК України зі звільненням від покарання з іспитовим строком, з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Укладена угода про примирення не суперечить вимогам КПК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод та інтересів сторін по справі та інших осіб. Обставин, які б вказували на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою судом не встановлено, сторони між собою примирилися, таким чином підстав для відмови в затвердженні зазначеної угоди, встановлених ст.474 КПК України не має.
Витрати, пов'язані з проведенням експертизи по кримінальному провадженню, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 475 КПК України, суд, -
Затвердити укладену 13 червня 2016 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_4 угоду про примирення.
Визнати винним ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не скоїть нового злочину, зобов'язавши його відповідно до п. 2,3 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Речовий доказ - пристрій «TOPCON», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 - вважати повернутим власнику.
На вирок суду з підстав, передбачених ст.394 КПК України, може бути подана апеляція до Дніпропетровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
У випадку невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Суддя Бабушкінського районного суду ОСОБА_1
м. Дніпропетровська