Справа № 200/8617/16-п
Провадження № 3/200/2002/16
10 червня 2016 року суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Татарчук Л.О., за участю потерпілої ОСОБА_1, розглянувши матеріал, який надійшов з Бабушкінського ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, громадянина України, офіційно не працюючого, мешкає за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Сурська, буд.86,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
Відповідно до протоколу серії ДН 049639 від 06.05.2016 року, 22.04.2016 року близько о 10 год. 00 хв., ОСОБА_2 знаходячись за місцем спільного мешкання, в будинку №86 по вул.Сурській в м.Дніпропетровську, спровокував словесний конфлікт зі своєю матір'ю ОСОБА_1, в ході якого останній висловлювався на адресу матері нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим вчинив насильство в сім'ї.
В суд 02 червня та 10 червня 2016 року ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. За таких обставин, згідно ст.268 КпАП України, вважаю можливим розглянути справу у відсутності правопорушника.
Потерпіла ОСОБА_1 в суді вказала, що її син ОСОБА_2 не вчиняє вдома конфліктів, працює, а тому просила закрити провадження у справі. Вона не знала, що її заява до міліції призведе до складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно її сина ОСОБА_2
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення потерпілої ОСОБА_1, вважаю необхідним провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, з наступних підстав.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми.
Відповідно до положень Закону України «Про попереджання насильства в сім'ї» від 15.11.2011 року, насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно інших членів сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини і громадянина і наносять цьому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психологічного здоров'ю.
При цьому, психологічне насильство - насильство, що пов'язане з дією одного члена сім'ї та психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкоду психічному здоров'ю.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 зазначила, що її син ОСОБА_2 не влаштовує вдома конфліктів та скандалів, пішов працювати, й просить закрити провадження у справі.
Відповідно до наданих суду матеріалів, 22 квітня 2016 року за місцем мешкання, ОСОБА_2 висловлювався на адресу матері ОСОБА_1 нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, через що ОСОБА_2 було виписано офіційне застереження про недопущення яких-небудь протиправних дій.
При цьому, матеріали справи не містять об'єктивних доказів щодо вчинення ОСОБА_2 насилля по відношенню до матері ОСОБА_1, які б вказували на вчинення ним адміністративного правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Такі матеріали лише свідчать про наявність побутової сварки між ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1, а тому вважаю, що провина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП є не доведеною, оскільки ні протокол про адмінправопорушення, ні матеріали справи, містять належних та допустимих доказів його винуватості у скоєнні фізичного, психологічного чи іншого насилля відносно потерпілої ОСОБА_1, в результаті чого потерпіла почувала себе емоційно невпевненою, заляканою, нездатною захистити себе.
Водночас, допитана у суді потерпіла ОСОБА_1 зазначила, що її син сварок не вчиняє, працює. Під час написання нею заяви щодо сина, вона не знала, що відносно нього працівники поліції складуть протокол про адміністративне правопорушення.
Тобто, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, у зв'язку із чим справа підлягає закриттю.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247, 283-284 КУпАП, -
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.173-2 КУпАП провадженням закрити, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, потерпілим, захисником або на неї може бути внесено подання прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л.О. Татарчук