Справа № 761/16279/16-к
Провадження № 1-кп/761/832/2016
13 червня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , провівши підготовче судове засідання в приміщенні суду кримінальне провадження № 42015110000000435 щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ірпінь Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України з угодою про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 , -
Обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості відносно ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, надійшов до Шевченківського районного суду м. Києва.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечує щодо затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором Генеральної прокуратури України та підозрюваним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України та ухвалення вироку на підставі вказаної угоди.
Захисник та обвинувачений просили затвердити укладену угоду про визнання винуватості, оскільки вважають наявними всі підстави для її затвердження та винесення вироку на підставі угоди.
Вислухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, вивчивши угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, суд приходить до наступного висновку.
Так, з матеріалів судового провадження вбачається, що 26 квітня 2016 між прокурором відділу процесуального керівництва та підтриманні державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування та нагляду кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з умовами угоди між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 , останній зобов'язується беззастережно та повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України та щиро кається. При цьому сторони узгодили призначення покарання ОСОБА_5 за ч.2 ст.369-2 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 гривень.
Угода містить посилання й на те, що сторони ознайомлені з наслідками укладання та затвердження угоди, що передбачені ст.473 КПК України.
Відповідно до ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості, зокрема, зазначаються формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного, обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, в тому числі: якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону; умови угоди не відповідають інтересам суспільства.
Аналізуючи зміст угоди про визнання винуватості, суд приходить до висновку, що вказана угода не відповідає вищезазначеним критеріям з наступних підстав.
Так, узгоджене сторонами покарання не відповідає загальним засадам призначення покарання та суперечить ст.65 КК України, приписами якої визначено, що суд призначає покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
Санкцією ч.2 ст.369-2 КК України визначене обов'язкове покарання наряду з основним - спеціальна конфіскація.
Разом з тим, узгоджуючи покарання, сторонами кримінального провадження не враховано зазначене покарання, щодо нього не зазначені правові підстави для його незастосування, або звільнення від додаткового покарання у відповідності до вимог, передбачених КК України.
Таким чином, оскільки узгоджене покарання призначене у супереч вимогам КК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості та наявність підстав для відмови у затвердженні угоди.
Враховуючи наведене кримінальне провадження підлягає поверненню прокурору для продовження досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 314, 468-474 КПК України, суд
В затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 26.04.2016 року між прокурором відділу процесуального керівництва та підтриманні державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування та нагляду кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України - відмовити.
Матеріали кримінального провадження № 4201511000000435 внесене 21.09.2015 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань повернути прокурору для продовження досудового розслідування у загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: