Справа № 761/16997/16-к
Провадження № 1-кс/761/10489/2016
Іменем України
05 травня 2016 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , вивчивши клопотання адвоката ОСОБА_2 , подане в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 , про встановлення стороні обвинувачення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій у кримінальному провадженні №42015220080000130, -
05 травня 2016 року до суду надійшло клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2 , згідно якого він просить встановити стороні обвинувачення по кримінальному провадженню №42015220080000130 процесуальні строки у межах строку досудового розслідування, встановленого постановою про продовження строку досудового розслідування від 29.03.2016р., для проведення в строк до 09.06.2016р. відповідних процесуальних дій.
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні ГСУ СБ України перебуває кримінальне провадження №42015220080000130 за підозрою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.258-3, ч.3 ст.15, ч.2 ст. 258 КК України.
Постановою прокурора від 29.03.2016 було продовжено строки досудового розслідування до шести місяців, у зв'язку з необхідністю проведення певних слідчих дій.
Відповідно до ст. 283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальні відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Разом з тим, як вказує автор, станом на дату подання даного клопотання, підозрювана ОСОБА_3 перебуває під вартою 138 днів. Протягом тримання ОСОБА_3 під вартою за її участі були проведені такі процесуальні (слідчі) дії: два допити у якості підозрюваної; перевірка показань за допомогою поліграфа; проведення судово-психіатричної експертизи; вирішення питання про обрання запобіжного заходу 11.12.2015 року; вирішення клопотання про продовження строку тримання під вартою 05.02.2016 року; вирішення клопотання про продовження строку тримання під вартою 04.03.2016 року; вирішення питання про обрання запобіжного заходу 15.03.2016 року; вирішення клопотання про продовження строку тримання під вартою 08.04.2016 року.
При звертаючись до суду з клопотаннями про продовження строку тримання підозрюваної під вартою слідчі вказували на необхідності вчинення певних слідчих та процесуальних дій, які фактично на час звернення захисника з даним клопотанням до слідчого судді так і не вчинені.
Враховуючи тривалість утримування ОСОБА_3 під вартою, а також наявність зволікань та тяганини з боку сторони обвинувачення, що допускаються останньою при розслідуванні кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , для забезпечення виконання стороною обвинувачення вимог розумного строку, керуючись ст. 114 КПК України, адвокат просив встановити стороні обвинувачення процесуальні строки до 09.06.2016 року для проведення таких процесуальних (слідчих) дій: проведення судових лінгвістичних експертиз; винесення постанови про призначення балістичних експертиз; отримання висновків судових вибухотехнічних експертиз, судових балістичних експертиз, судових комп'ютерно-технічних експертиз, судово-психіатричної експертизи стосовно підозрюваних; проведення слідчих експериментів з підозрюваними ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; отримання у слідчого судді дозволів на тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають в операторів мобільного зв'язку щодо номерів телефону, якими користувалися підозрювані ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ; проведення тимчасового доступу до речей та документів, які перебувають в операторів мобільного зв'язку щодо номерів телефону, якими користувалися підозрювані ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ; здійснення огляду мобільних телефонів, телефонів та інших предметів, які були вилучені у кримінальному провадженні в ході огляду місця події та під час обшуків; отримання від ГУ ВКР ДКР СБУ, Департаменту ДЗНД СБУ, Головного відділу ЗНД у Харківській області, ГУ БКОЗ СБУ, ДКІБ СБУ, матеріалів виконаних доручень щодо проведення слідчих (розшукових) та інших дій, в ході яких встановлювалися особи, яким відомі обставини скоєння злочину та інші обставини, за яких було створено терористичну групу, участі в ній та здійснення замаху на вчинення терористичного акту; додатково допиту підозрюваних ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ; встановлення та допиту як свідків осіб, яким відомі обставини в'їзду на територію України підозрюваних ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , місця їх перебування, обставин участі в діяльності ДУК «Правий сектор», окремого загону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України, переїзду до м.Києва та інших даних, котрі мають значення для подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні; проведення детальних оглядів інформації, отриманої у операторів мобільного зв'язку по номерам телефонів, якими користувались ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ; отримання дозволів у слідчого судді на тимчасові доступи до речей та документів, які становлять банківську таємницю по банківським карткам ПАТ КБ «Приватбанк», ПАТ «Перший український міжнародний банк» та ПАТ «ВТБ-Банк», якими користувалися ОСОБА_9 та ОСОБА_4 ; отримання дозволів у слідчого судді на примусове відібрання біологічних зразків у підозрюваних ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які необхідні для проведення призначеної судової молекулярно-генетичної експертизи.
Вивчивши вказане клопотання адвоката ОСОБА_2 слідчий суддя приходить до наступного.
Частиною 2 ст.22 КПК України визначено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
При цьому за ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
За ч.1 ст.28КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом (ч.6 ст.28КПК України).
Так, згідно зі ст.113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.114КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Системний аналіз зазначених вище норм процесуального закону в сукупності з положеннями пунктів 10, 18 частини 1 статті 3, статей 7, 9, 131, 132, 303, 306, 307 КПК України дає підстави вважати, що слідчий суддя має право встановлювати процесуальні строки лише щодо конкретних процесуальних (слідчих) дій, які учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) вчинити у випадках, передбачених КПК України, і щодо яких слідчому судді цим Кодексом надано право (визначено обов'язок) встановлювати такі строки в межах граничних, визначених Кодексом.
Як вбачається, у даному клопотанні особа, яка його подала, фактично просить слідчого суддю зобов'язати слідчого здійснити всі слідчі та процесуальні дії, необхідністю проведення яких мотивувалось продовження строків досудового розслідування, до закінчення продовженого строку досудового розслідування по кримінальному провадженню, а саме до 09.06.2016р., тоді як КПК України містить окремий процесуальний порядок продовження строку досудового розслідування, який щодо тяжких та особливо тяжких злочинів не може перевищувати 12 місяців з дня повідомлення особі про підозру (п.3 ч.2 ст.219КПК України).
Питання щодо продовження чи не продовження строку досудового розслідування по кримінальному провадженню в межах граничних строків, визначених КПК України, не належить до компетенції слідчого судді.
За ч.5 ст.40КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Разом з тим, КПК України чітко визначає випадки, певні процесуальні (слідчі) дії, щодо проведення яких під час досудового розслідування, слідчий суддя зобов'язаний встановити процесуальні строки в межах граничних строків, визначених для певної процесуальної, слідчої дії КПК України.
При цьому з переліку тих слідчих, процесуальних дій, які вказані у клопотання адвоката, й так наявні дії, щодо проведення яких слідчі судді встановлюють певні, визначені Кодексом строки, зокрема отримання речей, документів в порядку тимчасового доступу до речей в документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, в якій відповідно до п.7 ч.1 ст.164КПК України вказується строк її дії.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що в даному випадку заявлене адвокатом ОСОБА_2 клопотання про встановлення стороні обвинувачення процесуальних строків для проведення процесуальних (слідчих) дій з питань, які зазначені у клопотанні, фактично виходить за межі повноважень слідчого судді, які чітко визначені КПК України. Встановлення слідчим суддею строку, протягом якого фактично сторона обвинувачення має завершити досудове розслідування, Кодексом не передбачено. Вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для продовження строку досудового розслідування здійснюється відповідним прокурором.
При цьому слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування під час досудового розслідування регламентовано § 1 «Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» Глави 26 КПК України, положеннями ч. 1 ст. 303 якого визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню на досудовому провадженні.
Так, відповідно до вказаної норми на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження; рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу.
Відтак, можливість вирішення слідчим суддею питань, порушених у клопотанні адвоката ОСОБА_2 , в порядку, регламентованому КПК України, зокрема ст.ст. 303-307, також не передбачено.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи те, що іншими статтями КПК України не передбачено процедури розгляду клопотання, поданого адвокатом ОСОБА_2 , то слідчий суддя з урахуванням положень ч.6 ст.9КПК України, вважає за можливе в даному випадку застосувати положення ст.304КПК України.
З огляду на наведене, слідчий суддя прийшов до висновку, що у відкритті провадження з розгляду клопотання адвоката ОСОБА_2 слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
У відкритті провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_2 , поданим в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 , про встановлення стороні обвинувачення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій у кримінальному провадженні №42015220080000130, , - відмовити.
На ухвалу слідчого судді про відмову у відкритті провадження може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: