ун. № 759/4579/15-а
пр. № 2-а/759/3/16
07 червня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Лук'яненко Л.М.
при секретарі Борей В.Г, Коваленко І.А., Скляренко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання неправомірною бездіяльність суб*єкта владних повноважень та про зобов*язання вчинити дії, -
Позивачі звернулись до суду з позовом до Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання неправомірною бездіяльність суб*єкта владних повноважень та про зобов*язання вчинити дії та просили визнати неправомірною бездіяльність Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, яка полягала в не видачі розпорядження про надання дозволу на укладення договору довічного утримання від імені підопічної ОСОБА_5 із ОСОБА_6 та зобов'язати Святошинську районну в м. Києві державну адміністрацію видати розпорядження про надання дозволу на укладення договору довічного утримання від імені підопічної ОСОБА_5 із ОСОБА_6.
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09.08.2010 року призначені опікунами над недієздатною громадянкою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно Довідки до акту огляду МСЕК від 19.12.2011 року ОСОБА_7 потребує постійного стороннього догляду, нагляду та допомоги.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12.11.2009 року ОСОБА_5 визнана недієздатною.
ОСОБА_7, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом належить ? частини квартири АДРЕСА_1.
З метою надання дозволу на укладання договору довічного утримання, тобто договору, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації ми звернулись до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування із відповідними заявами та пакетом документів.
Згідно підготовлених та наданих документів набувачем по договору довічного утримання буде ОСОБА_6.
Згідно листа Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації за № 107-107/ОП/Щ-1910-3039 від 17.11.2014 р. Позивачів повідомили, що їх заяву про надання дозволу на укладання договору довічного утримання, як опікунів, було розглянуто на засіданні опікунської ради від 05.11.2014 р. (протокол №9) та задоволено.
Після цього позивачі неодноразово письмово та на особистих прийомах звертались до представників Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації із вимогою надати розпорядження Голови Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про надання нам (опікунам)-дозволу-на укладання договору довічного утримання.
У відповідь позивачі отримали листи із Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації від 06.02.2015 р. (№859/35-02/2) та 18.03.2015 р. (107-107/ МІ1Д-366-856) про відмову в наданні дозволу на укладання договору довічного утримання. У цих листах представники Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації посилаються на надумані обставини відмови не зважаючи, що рішення про надання опікунам дозволу на укладання договору довічного утримання вже прийнято та вступило в закону силу.
Відповідач на думку позивача абсолютно ігнорує обов'язок видати розпорядження про надання позивачам дозволу на укладання договору довічного утримання із набувачем - ОСОБА_6. Вважають, що неправомірна бездіяльність проявляється у невидачі розпорядження Святошинського м. Києві державною адміністрацією.
В судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги та просили задовольнити позов в повному обсязі.
Представник Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та надали письмові заперечення до позову.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09.08.2010 року призначені опікунами над недієздатною громадянкою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно Довідки до акту огляду МСЕК від 19.12.2011 року ОСОБА_7 потребує постійного стороннього догляду, нагляду та допомоги. (а.с 23)
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12.11.2009 року ОСОБА_5 визнана недієздатною.
ОСОБА_7, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом належить ? частини квартири АДРЕСА_1.
З метою надання дозволу на укладання договору довічного утримання, тобто договору, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації ми звернулись до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування із відповідними заявами та пакетом документів. (а.с. 30)
Згідно підготовлених та наданих документів набувачем по договору довічного утримання буде ОСОБА_6.
Згідно листа Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації за № 107-107/ОП/Щ-1910-3039 від 17.11.2014 р. позивачів повідомили, що їх заяву про надання дозволу на укладання договору довічного утримання, як опікунів, було розглянуто на засіданні опікунської ради від 05.11.2014 р. (протокол №9) та задоволено. (а.с. 7-8, 31)
Згідно листів із Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації від 06.02.2015 р. (№859/35-02/2) та 18.03.2015 р. (107-107/ МІ1Д-366-856) позивачам відмовлено в наданні дозволу на укладання договору довічного утримання, оскільки заява не містить інформації стосовно видів матеріального забезпечення та догляду, які повинні бути конкретно визначені у договорі довічного утримання. (а.с. 9, 10-11).
Відповідно Ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 03.09.2015 року зупинено провадження у справі за адміністраимвним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання неправомірною бездіяльність суб*єкта владних повноважень та про зобов*язання вчинити дії до набрання законної сили судовим рішенням у справі за заявою Органу опіки та піклування Святошинської районної в м.києві державної адміністрації , заінтересовані особи : ОСОБА_8 , ОСОБА_4, ОСОБА_3 про звільнення від повноважень опікуна та призначення опікуна.
09.03.2016 року через канцелярію Святошинського районного суду м. Києва представником ОСОБА_9 подано клопотання про відновлення провадження по справі та надано рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04.11.2015 року по справі за позовом Органу опіки та піклування Святошинської районної в м.києві державної адміністрації, заінтересовані особи : ОСОБА_8 , ОСОБА_4, ОСОБА_3 про звільнення від повноважень опікуна та призначення опікуна ОСОБА_8, яким позовні вимоги залишено без задоволення. (а.с. 80-81) Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11.02.2016 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04.11.2015 року залишено без змін. (а.с. 82-84)
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.03.2016 року провадженя по справі відновлено та справу призначено до слухання.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України та ст.7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (далі-Закон), органи державної влади, їх посадові би зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статті 43 Закону, Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, незаконними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Питання укладання договорів довічного утримання регулюється статтями 744, 745 Цивільного Кодексу України.
Відповідно до статті 744 зазначеного кодексу за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Стаття 745 Цивільного Кодексу України передбачає, що договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до частини 1 статті 55 Цивільного Кодексу України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Стаття 67 Цивільного Кодексу України передбачає, що опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Переліченими підставами у позові не містять у собі безумовної заборони щодо укладання спірного договору.
Діючим законодавством, що регулює питання обмеження дієздатності та укладання договору довічного утримання не передбачена заборона на укладання цього договору з третіми особами, якщо це не буде порушувати інтереси недієздатного.
Що стосується вимоги про зобов'язання відповідача надати дозвіл на укладання договору на довічне утримання з конкретними умовами, переліченими у позовній заяві, то суд, зазначає відсутність підстав для задоволення цієї вимоги, враховуючи те, що відповідач наділений владними управлінськими функціями, самостійно повинен вирішити це питання з врахуванням встановленим судом обставинами.
Відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В силу положень ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання неправомірною бездіяльність суб*єкта владних повноважень та про зобов*язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними рішення Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації, викладені в листах від 06.02.2015 р. (№859/35-02/2) та 18.03.2015 р. (107-107/ МІ1Д-366-856).
Зобов'язати Святошинську районну в м.Києві державну адміністрацію самостійно вирішити питання про надання дозволу на укладення договору довічного утримання з врахуванням обставин справи та норм чинного законодавства, що регулюють дані правовідносини.
В іншій частині заявлених вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з часу проголошення, у разі відсутності осіб, протягом десяти днів з часу отримання копії рішення суду.
Суддя Лук'яненко Л.М.