Святошинський районний суд міста Києва
пр. № 1-кп/759/132/16
ун. № 759/17806/15-к
13 червня 2016 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві під час судового розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза № 12015100080008678, питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, номер картки фізичної особи - платника податків невідомий, який здобув середню освіту, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307; ч. 2 ст. 307 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 , захисник - ОСОБА_5 ,
У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2015 за № 12015100080008678, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307; ч. 2 ст. 307 КК України.
На даний час судовий розгляд кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 судом не завершено, а строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 19.06.2016 року.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою за спливом продовженого строку.
Таким чином, на виконання вимог вказаної частини ст. 331 КПК України судом на обговорення учасників судового провадження поставлено питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою за спливом продовженого строку.
Прокурор вважав за доцільне продовжити тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , вказуючи, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не відпали. ОСОБА_3 висунуто обґрунтоване обвинувачення у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень. Також він може ухилятися від суду, до затримання не працював, схильний до вживання наркотичних засобів.
Захисник ОСОБА_5 , думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , зазначив, що прокурором не наведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. До того ж, його підзахисний має стійкі соціальні зв'язки, зокрема, зареєстрований та проживає у м. Києві разом з матір'ю, раніше працював. Вважав за доцільне змінити його підзахисному запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового провадження, проаналізувавши як доводи прокурора, так і доводи захисника, а також наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 належить продовжити, відтак, клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає. При цьому, суд виходить з такого.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний стосовно ОСОБА_3 з урахуванням тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень та даних про його особу.
На даний час продовжує залишатися достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 опинившись на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), і раніше оцінені судом фактичні обставини, які обґрунтовують існування такого ризику, не втратили свою актуальність, також зможе перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні під час судового розгляду і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких він обвинувачується і щодо яких на даний час органами досудового розслідування висунута обґрунтована підозра (обвинувачення); мотиви, за яких він вчинив дії, що ставляться йому у провину; тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у даних кримінальних правопорушеннях.
Крім того, суд на виконання вимог ст. 178 КПК України, приймає до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , які викладені в ухвалі суду від 21.04.2016 і на даний час не змінилися. Дані обставини суд оцінює виключно у сукупності з іншими наведеними вище даними.
За сукупності наведених обставин, суд вважає за доцільне продовжити раніше обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, в тому числі і цілодобовий домашній арешт, можуть на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_3 процесуальних обов'язків, що випливають з ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку, попередити вчинення нових кримінальних правопорушень.
Крім того, за змістом п.п. «b» та «с» ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року особа може бути позбавлена свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов'язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.
На даний час відсутні підстави вважати строки тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , а також строки даного судового провадження такими, що виходять за рамки розумних, необхідних і достатніх для досягнення визначеної процесуальним законом завдання кримінального провадження, враховуючи поведінку учасників кримінального провадження та його складність.
Разом з тим, суд, керуючись правилами ч. 5 ст. 182; ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому ОСОБА_3 розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 369-372, 376 КПК України, п.п. «b» та «с» ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року,
У задоволенні усного клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ОСОБА_3 , з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307; ч. 2 ст. 307 КК України, у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 11 серпня 2016 року включно, і утримувати його у Київському слідчому ізоляторі № 13 Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі 70 (сімдесяти) розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 96460 (дев'яносто шість тисяч чотириста шістдесят) грн 00 коп., після внесення якої ОСОБА_3 підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 2 (два) місяці обов'язки, передбачені п.п. 1-3 ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:
1) прибувати за викликом до суду;
2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, - не виконання яких тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Копію ухвали надіслати до Київського слідчого ізолятора № 13 Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області для відома.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: