ун. № 759/4776/16-а
пр. № 2-а/759/133/16
06 червня 2016 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднання Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
встановив:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом про визнання дій протиправними, зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за вислугу років згідно довідки Генеральної прокуратури України від 17.03.2016р. № 18-473з про заробітну плату відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 05.10.1995р. № 358/95-ВР в редакції Закону України від 12.07.2001р. № 2663-ІІІ, чинній на час призначення та перерахунку пенсії) з розрахунку 90% із середнього заробітку - 23 214,09 грн. з 01 грудня 2015р. без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час (12 місяців) з 17 березня 2015р. Допустити до негайного виконання постанову суду в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років в межах суми стягнення за один місяць. Мотивує свої вимоги тим, що він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва як отримувач пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 12.07.2001р. № 2663-ІІІ) в розмірі 90% від середнього заробітку з посади старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України. Листом від 24.03.2016р. відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії мотивуючи тим, що з 01.06.2015р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів, в т.ч. Закону України «Про прокуратуру». Позивач вважає відмову відповідача необґрунтованою та незаконною, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Представник відповідача надав суду заперечення проти адміністративного позову, в яких просить відмовити позивачу в повному обсязі, мотивуючи тим, що позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 19.02.2009р. Розмір пенсії розрахований відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 05.11.1991р. та становить 90% від посадового окладу з урахуванням надбавок, передбачених вищевказаним законом. У зв'язку з підвищенням заробітної плати на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 21.03.2016р. позивач звернувся з заявою до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва щодо перерахунку пенсії в розмірі та відсотках від суми місячної заробітної плати, виходячи з довідки Генеральної прокуратури України № 18-473зп від 17.03.2016р., що була долучена до заяви. Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. № 213-VІІІ у разі неприйняття до 01 червня 2015р. закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів, в т.ч. Закону України «Про прокуратуру». Таким чином підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу на даний час немає.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю України є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави(ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними(ст.21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (ст. 22).
За змістом положень ч.ч.2, 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватися від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 від 12.02.2014 року позивачу призначений вид пенсії за вислугу років довічно.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 19.02.2009р.
У відповідь на заяву позивача 21.03.2016р. до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про перерахунок пенсії за вислугу років відповідач листом від 24.03.2016р. відмовив позивачу в перерахунку пенсії мотивуючи тим, що з 01.06.2015р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів, в т.ч. Закону України «Про прокуратуру».
Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури" від 31.05.2012 року № 505 була підвищена заробітна плата працівника прокуратури.
Відповідно ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" встановлені умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих.
Згідно частини 1 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивача, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011р., внесені зміни до статті 50-1 Закону "Про прокуратуру" та змінений у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права, а саме: "Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків, а з 01.05.2014 року в розмірі 70 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії".
Не зважаючи на те, що положення щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 % від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність, частини 13, 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", якими передбачений перерахунок пенсії, змін не зазнали у зв'язку з Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (змінилася лише нумерація частин цієї статті).
Приписами частини 13 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Частиною 18 статті 50-1 зазначеного вище Закону України передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Виходячи з наведеного суд вважає, що внесені зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам та слідчим, є частини 13, 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", які змін у зв'язку із прийняттям Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" не зазнали.
З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто в даних спірних правовідносинах у розмірі не більше 90 % від суми місячного (чинного) заробітку
Згідно зі ч.ч.1, 2 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щомісячна пенсія є формою соціального забезпечення громадян. Тобто фактично ця щомісячна пенсія є формою реалізації конституційного права громадян.
Як зазначено в п.3.2 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист, а тому відповідно до ч.2 ст.6, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
Враховуючи вищезазначене, перевіривши наявні докази суд прийшов до висновку що дії, вчинені відповідачем по справі, суперечать зазначеним нормам законодавства, що свідчить про їх протиправність та порушення прав та інтересів позивача.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 7-11,69-71,94,158-163,183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про прокуратуру", суд-
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Правобережного об'єднання Управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними.
Зобов'язати Правобережне об'єднання Управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії за вислугу років згідно довідки Генеральної прокуратури України від 17.03.2016р. № 18-473з про заробітну плату відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 05.10.1995р. № 358/95-ВР в редакції Закону України від 12.07.2001р. № 2663-ІІІ, чинній на час призначення та перерахунку пенсії) з розрахунку 90% із середнього заробітку - 23 214,09 грн. з 01 грудня 2015р. без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час з 17 березня 2015р.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: