ун. № 759/11958/15-ц
пр. № 2/759/436/16
18 лютого 2016 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Шум Л.М.
при секретарі: Прокопенко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,
Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у липні 2015 р. звернувся до суду з зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1. померла бабуся позивачки ОСОБА_3, яка фактично була власником квартири АДРЕСА_1, оскільки будучи членом ЖБК «Автобусник» повністю внесла пайовий внесок за вказану вище квартиру.
Представник позивачки зазначає, що єдиною спадкоємницею ОСОБА_3 є позивачка, оскільки її батько ОСОБА_4 своєю заявою від 03.11.2014 р. відмовився від спадщини, яка залишилась після смерті його матері - ОСОБА_3
Проте, звернувшись 15.11.2015 р. до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, Державний нотаріус Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Мельник М.П. своєю постановою від 06.07.2015 р. відмовив позивачці у видачі свідоцтва про права на спадщину на вказану вище квартиру, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа та державної реєстрації за померлою ОСОБА_3 на це майно.
Представник позивачки зазначає, що оскільки його довірителька є єдиною спадкоємницею майна, яке залишилось після смерті її бабусі ОСОБА_3 та фактично спадкове майно прийняла, оскільки постійно проживала разом з бабусею за адресою спірної квартири, а саме: АДРЕСА_1, представник позивачки просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за законом, на вказану вище квартиру.
Представник позивачки в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій просив розглянути справу за його відсутності, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі (а.с. 96). Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивачки.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, направили на адресу суду письмові пояснення та просили розглянути справу за їх відсутності, а тому суд вважає можливим розглянути справу за відсутності останніх на підставі наявних в матеріалах справи доказів (а.с. 25-27, 37-39).
Суд, дослідивши письмові докази по справі та копію спадкової справи відносно ОСОБА_3 прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2., батьками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с. 69).
Встановлено, що позивачка 24.06.2000 р. уклала шлюб з громадянином ОСОБА_7, після чого змінила своє дошлюбне прізвище «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1» (а.с. 70).
Також, встановлено, що батько позивачки ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та його батьками були ОСОБА_8 та ОСОБА_3 (71).
Таким чином, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 приходиться онукою ОСОБА_3 по батьковій лінії.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (а.с. 6).
Встановлено, що відповідно до Ордеру на жиле приміщення № 8958 від 19.09.1990 р. ОСОБА_3 на сім'ю на одну особу отримала право на заняття, в порядку обміну житлового приміщення, квартири АДРЕСА_1 (а.с. 9).
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Довідки ЖБК «Автобусник» від 10.11.2014 р. № 72, ОСОБА_3 21.06.1989 р. повністю внесла пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_1 в розмірі 4 721 руб. (а.с. 11).
Також, встановлено, що за життя ОСОБА_3 29.09.1990 р. склала заповіт на користь позивачки ОСОБА_1, відповідно до якого заповіла останній квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 80-81).
Згідно ч. 3 ст. 384 ЦК України, у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р., якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 спадкоємницею належного їй майна, стала її онука ОСОБА_1 позивачка по справі, оскільки її батько ОСОБА_4 своєю заявою від 03.11.2014 р. відмовився від спадщини, яка залишилась після смерті його матері - ОСОБА_3 (а.с. 7).
Встановлено, що у листопаді 2015 р. представник позивачка ОСОБА_10 - ОСОБА_6 звернулась до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3,
Проте, постановою державного нотаріуса Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Мельник М.П. від 06.07.2015 р. у видачі на ім'я позивачки ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 - відмовлено (а.с. 12).
Встановлено, що підставою для відмови у видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її бабусі ОСОБА_3 державним нотаріусом зазначено відсутність правовстановлюючих документів та реєстрації право власності останньої на зазначену вище квартиру.
Згідно ч. 1 ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Встановлено, що відповідно до Довідки (виписка з домової книги про склад сім'ї та прописки) від 10.06.2010 р., складеної ЖБК «Автобусник», позивачка ОСОБА_1 з 24.08.1994 р. та її бабуся ОСОБА_3 з 02.10.1990 р. зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 10).
Аналогічні відомості містить Довідка ДБК «Автобусник» від 06.11.2014 р. (а.с. 68).
В судовому засіданні та з копії матеріалів спадкової справи відносно ОСОБА_3, не встановлено інших спадкоємців, а тому суд приходить до висновку, що позивачка є єдиною спадкоємницею після смерті своєї бабусі ОСОБА_3
Згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч. 1 ст. 1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є єдиною спадкоємницею після смерті своєї бабусі ОСОБА_3, на спадщину, яка відкрилась, а саме: приміщення квартири АДРЕСА_1, суд вважає можливим визнати права власності позивачки на вказане майно в порядку спадкування за законом.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Дослідивши зібрані докази по справі та давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову ОСОБА_1, який відповідно до ст. 60 ЦПК України доведений в судовому засіданні, а тому підлягає задоволенню.
На підставі, ст.ст. 321, 328, 1220, 1261, 1268. 1298 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 10, 11, 60, 179, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на квартиру АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі до Святошинського районного суду м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: