ун. № 759/13296/15-ц
пр. № 2/759/568/16
17 лютого 2016 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Шум Л.М.
при секретарі: Прокопенко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ДТП,
Позивач ОСОБА_1 у серпні 2015 р. звернувся до суду з первісним позовом про стягнення на його користь з ОСОБА_2 матеріальних збитків в розмірі 3 355 грн. 25 коп., вартість складання калькуляції в розмірі 33,55 грн., моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. та судовий збір.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 01.03.2015 року о 23 год. 30 хв. по вул. Серафимовича, 3-а в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням відповідача ОСОБА_2 та автомобіля Хонда д.н.з. НОМЕР_2, який належить позивачу. Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.03.2015 р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні зазначеної вище ДТП
Позивач зазначає, що в результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди належний йому автомобіль Хонда д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження та відповідно калькуляції орієнтовної вартості ремонтно-відновлювальних робіт та запасних частин від 14.04.2015 р., йому завданий матеріальний збиток в розмірі 3 355,25 грн., також позивачем були понесені витрати за складання калькуляції в розмірі 33,55 грн. Також, позивач зазначає, що йому завдана моральна шкода, яку він оцінює в розмірі 10 000 грн., оскільки у зв'язку з пошкодженням його автомобіля, він змушений був певний час користуватись громадським транспортом та був позбавлений можливості використовувати свій автомобіль в робочих цілях на виконання доручення керівництва, що в подальшому вплинуло на розмір його заробітної плати.
В судовому засіданні 05.11.2015 р., суд в порядку ст. 33 ЦПК України, залучив до справи в якості співвідповідача ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» (а.с. 23-24).
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, представник ОСОБА_3 подала до суду заяву в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечувала. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача та його представника (а.с. 46).
Відповідач ОСОБА_2 та представник ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися судом належним чином (а.с. 21, 27, 31, 47, 48), а тому суд в порядку ст. 224 ЦПК України вважає можливим розглянути справу за відсутності останніх на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 01.03.2015 року о 23 год. 30 хв. по вул. Серафимовича, 3-а в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням відповідача ОСОБА_2 та автомобіля Хонда д.н.з. НОМЕР_2, який належить позивачу.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.03.2015 р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні зазначеної вище ДТП, а саме: порушення вимог 10.9 ПДР України (а.с. 5).
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Встановлено, що автомобіль Хонда д.н.з. НОМЕР_2 належить позивачу ОСОБА_1 (а.с. 7).
Судом встановлено, що між відповідачами ОСОБА_2 та ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» укладений поліс № АІ/2001470 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» зобов'язався у разі настання страхового випадку пов'язаного з експлуатацією транспортного засобу автомобіля ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_4, сплатити страхове відшкодування.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що внаслідок вказаної ДТП його автомобіль Хонда д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, у зв'язку з чим, відповідно калькуляції орієнтовної вартості ремонтно-відновлювальних робіт та запасних частин від 14.04.2015 р., йому завданий матеріальний збиток в розмірі 3 355,25 грн. (а.с. 6).
Проте, відповідно до Актів виконаних робіт від 07.05.2015 р. за №№ 301м та 5352 фактичний розмір відновлювального ремонту автомобіля Хонда д.н.з. НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження, становить 3 195,62 грн. (а.с. 8, 9).
Таким чином, суд вважає за необхідним стягнути з ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» на користь ОСОБА_1 суму матеріального збитку, заподіяного внаслідок пошкодження автомобіля Хонда д.н.з. НОМЕР_2 в розмірі 3 195,62 грн.
Згідно з абзацом другим ч. 1 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно до ч. 1ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 03.03.2015 р. звернувся до відповідача ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» з заявою про настання страхового випадку та повторно 14.04.2015 р. з заявою про сплату страхового відшкодування з відповідним переліком документів, проте, до теперішнього часу позивачу не сплачено суми страхового відшкодування та не повідомлено позивача про прийняте рішення з цього приводу (а.с. 36, 37).
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно ч. 7 ст. 1 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Згідно з ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
При цьому, суд виходячи із засад розумності та справедливості, оцінюючи докази, надані позивачем, обґрунтованість спричинення останньому моральних страждань, вважає суму 10 000 грн., яку просить стягнути позивач, завищеною, а тому вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню частково.
Що стосується позовних вимог про стягнення вартості складання калькуляції в розмірі 33,55 грн., суд не вбачає правових підстав для їх задоволення, оскільки судом взято до уваги дійсний розмір заподіяного позивачу матеріального збитку відповідно, саме до Актів виконаних робіт, а не зазначеної вище калькуляції.
Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивач відповідно до ст. 60 ЦПК України, частково довів ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 179, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 979, 990, 1187, 1192 ЦК України, ст.ст. 1, 5, 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ДТП - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) суму страхового відшкодування в розмірі 3 195 (три тисячі сто дев'яносто п'ять) грн. 62 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) моральну шкоду в розмірі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2) та Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
В іншій частині позову відмовити.
За письмовою заявою відповідачів поданої до суду протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення, заочне рішення може бути переглянуто.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі до Святошинського районного суду м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: