печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49209/15-к
17 травня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення ,-
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначив, що 19.12.2015 р. засобами поштового електронного зв'язку на адресу Генеральної прокуратури України ним було направлено заяву про вчинення, на його думку окремими працівниками правоохоронних органів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
Зважаючи на те, що станом на день звернення до суду із даною скаргою в порушення ч. 1 ст. 214 КПК України відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаною заявою не внесені, ставить питання про зобов'язання уповноважених осіб Генеральної прокуратури України внести відомості по його заяві про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В судове засідання учасники судового провадження, будучи належним чином повідомленими про судовий розгляд не з'явилися.
Проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку не відбулося з технічних причин.
Генеральна прокуратура України, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду скарги, свого представника в судове засідання не делегувала.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали скарги, заслухавши думку прокурора, приходжу до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 19.12.2015 р. засобами поштового електронного зв'язку на адресу Генеральної прокуратури України було направлено заяву про вчинення, на його думку окремими працівниками правоохоронних органів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
Листом від 28.12.2015 р. № 17/7-1817-13 за підписом прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 заявника повідомлено про направлення заяви про вчинення кримінального правопорушення до прокуратури м. Києва для розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Частиною ч. 4 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Наказом Генерального прокурора України № 125 від 03.12.2012 затверджено Інструкцію «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені правопорушення».
Відповідно до п. 1.2 Інструкції визначений єдиний порядок, який поширюється на діяльність працівників органів прокуратури, які в межах компетенції мають відповідні повноваження щодо: приймання заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення; реєстрації у відповідній книзі обліку заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення; розгляду заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та визначення підстав щодо внесення відомостей до ЄРДР.
При цьому, положення Інструкції не містять вказівок щодо альтернативного порядку розгляду заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а лише деталізують порядок розгляду заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності органів прокуратури, а, відтак, не суперечить вимогам ст. 214 КПК України.
Крім того, системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що слід розмежовувати поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України та поняття зареєструвати (прийняти) відповідну заяву, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України.
Генеральною прокуратурою України зареєстровано (прийнято до розгляду) заяву ОСОБА_3 , що відповідає вимогам ч. 4 ст. 214 КПК України.
У відповідності до положень ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, реєстрація кримінальних правопорушень, а також осіб, які їх учинили, реєстратором, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, не суперечить положенням ч. 1 ст. 214, ст. 218 КПК України.
Згідно з п. 3.6, п. 3.8 вищевказаної Інструкції заяви, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення, що надійшли на розгляд Генеральної прокуратури України, направляються для здійснення досудового розслідування з дотриманням територіального принципу до прокуратури відповідного рівня.
Таким чином, дії Генеральної прокуратури України в частині направлення заяви ОСОБА_3 від 19.12.2015 р до прокуратури м. Києва відповідають вимогам діючого законодавства та виключають бездіяльність Генеральної прокуратури України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
За змістом положень ч. 1 ст. 214 КПК України та ст. 2 КК України, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Прокуратура м. Києва як орган, на розгляді якого знаходиться заява ОСОБА_3 має визначитися чи містить вона достатні відомості про можливе вчинення окремими співробітниками правоохоронних органів кримінальних правопорушень, і, в залежності від встановленого, прийняти рішення про подальший рух вказаної заяви.
Не вбачаючи підстав для задоволення скарги, керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1