печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14754/16-к
20 квітня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Печерського УП ГУ Національної поліції у м. Києві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність уповноважених осіб Печерського УП ГУ Національної поліції у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначила, що 22.03.2016 р. вона звернулася до Печерського УП ГУ Національної поліції у м. Києві із заявою про вчинення Головою Верховної Ради України ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364, 366 КК України.
Зважаючи на те, що станом на день звернення до суду із даною скаргою в порушення ч. 1 ст. 214 КПК України відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаною заявою не внесені, ставить питання про зобов'язання уповноважених осіб Печерського УП ГУ Національної поліції у м. Києві внести відомості по заяві про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В судове засідання учасники судового провадження, будучи належним чином повідомленими про судовий розгляд не з'явилися.
28.04.2016 через канцелярію суду представником Печерського УП ГУ Національної поліції у м. Києві були подані заперечення на скаргу, в яких посилається на безпідставність та необґрунтованість вимог скарги, у зв'язку з чим просить відмовити в її задоволенні.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України ( ч.1 ст. 26 КПК України).
З огляду на конституційні принципи змагальності сторін та диспозитивності, а також враховуючи, що ст.ст. 305, 306 КПК України визначений скорочений строк розгляду скарги такого роду, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог скарги за відсутності в судовому засіданні представника органу досудового розслідування та заявника на підставі долучених до скарги матеріалів.
Дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 22.03.2016 р. звернулася до Печерського УП ГУ Національної поліції у м. Києві із заявою про вчинення Головою Верховної Ради України ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364, 366 КК України.
Листом за підписом т.в.о. начальника Печерського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 від 18.04.2016 р. № Б-1329, 5011 скаржника було повідомлено, що подане ним звернення не містить об'єктивних даних, що свідчать про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення, а отже, не є заявою/повідомленням про кримінальне правопорушення згідно вимог ч. 5 ст. 214 КПК України.
Такі дії уповноваженої особи Печерського УП ГУ Національної поліції у м. Києві відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Незважаючи на те, що подана до Печерського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 заява, названа нею як «заява про злочин», остання за своїм змістом та суттю не є повідомленням про злочин, оскільки не містить жодних даних про вчинення діянь, які містять ознаки злочину, за викладених заявником обставин.
ОСОБА_3 у заяві наводяться власні міркування та припущення щодо вчинення, на її думку, Головою Верховної Ради України ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, які без підтвердження відповідними даними не є підставою для реєстрації заяви в ЄРДР.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя на даній стадії кримінального судочинства не вбачає підстав для внесення відомостей за заявою ОСОБА_3 до ЄРДР, а відтак відмовляє у задоволенні її скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307,309 КПК України, слідчий суддя,-
в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Печерського УП ГУ Національної поліції у м. Києві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1