ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/758/16-ц
провадження № 2/753/2570/16
"13" червня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Комаревцевої Л.В.
за участю секретарів - Драгой В.В., Борисова Б.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Київської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: приватний нотаріус Герасименко Наталія Миколаївна про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
У січні 2016 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Київської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: приватний нотаріус Герасименко Наталія Миколаївна про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
Позивачі зазначили, що ОСОБА_8 та ОСОБА_5 після смерті свого батька ОСОБА_9 успадкували в рівних частках належну останньому ? частину будинку АДРЕСА_1.
Рішенням Київської міської ради від 28 січня 1999 року «Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок для обслуговування житлових будинків та господарських будівель» ОСОБА_8 та ОСОБА_5 передано у спільну приватну власність земельну ділнку АДРЕСА_1 площею 0,1000 га для обслуговування належних їм на праві спільної часткової власності житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Рішенням Київської міської ради від 8 липня 2010 року «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслугоування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва» (підпункт 4.1) було внесено зміни та доповнення до додатку рішення від 28 січня 1999 року, а саме: виправлено описку в імені ОСОБА_10 та зазначено, що земельна ділянка передається у спільну часткову власність.
На підставі вищевказаного рішення Київської міської ради від 8 липня 2010 року ОСОБА_8 та ОСОБА_5 було видано державні акти на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1, площею 0,1000 га, кадастровий НОМЕР_1, по ? частині кожному, а саме: ОСОБА_8 - державний акт серії НОМЕР_2 від 1 квітня 2011 року, а ОСОБА_5 - державний акт серії НОМЕР_3 від 4 квітня 2011 року.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 9 жовтня 2014 року, частково зміненим рішенням апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2014 року, скасовано підпункт 4.1 пункту 4 рішення Київської міської ради від 8 липня 2010 року «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслугоування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва» та визнано недійсними і скасовано державні акти на земельні ділянки, видані ОСОБА_8 та ОСОБА_5
Під час ухвалення цих судових рішень судами було встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_5 отримали земельну ділянку АДРЕСА_1, площею 0,1000 г, у спільну сумісну власність у порядку приватизації, а їх частки у праві власності на цю земельну ділянку повинні визначатись пропорційно до їх часток у праві власності на будинок АДРЕСА_1, а саме: ОСОБА_8 - ? частини, а ОСОБА_5 - ? частина.
За життя ОСОБА_8 склав заповіт, відповідно до якого ? частину житлового будинку та ? частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 заповів дочці ОСОБА_2, а ? частину житлового будинку та ? частину земельної ділянки за вказаною адресою - дочці ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер.
ОСОБА_8 за життя виконав вимоги закону щодо оформлення на своє імя права власності на належну йому частку земельної ділянки, а його дочки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 успадкували відповідні частки у земельній ділянці по АДРЕСА_1, проте скасування у судовому порядку його державного акта на землю унеможливлює видачу спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину (земельну ділянку) за законом. .
Посилаючись на вказані обставини, просили визнати за ОСОБА_3 право власності на 7/32 частин, а за ОСОБА_2 - на 14/32 частин земельної ділянки загальною площею 0,1000 га по АДРЕСА_1, кадастровий НОМЕР_1, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
У запереченнях на позов ОСОБА_5 посилається на те, що під час ухвалення рішення Дарницького районного суду м. Києва від 9 жовтня 2014 року, яке було частково змінено рішенням Апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2014 року, а також під час постановлення ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 квітня 2015 року, судами було встановлено, що спірна земельна ділянка не увійшла до спадкової маси після смерті ОСОБА_8 Відтак, на таку земельну ділянку не може бути визнано право у порядку спадкування за законом.
В судовому засіданні представник позивачів підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених в позовній заяві.
Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених в позовній заяві.
Представники відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили в повному обсязі, з підстав, викладених у письмових запереченнях та поясненнях наданих в судовому засіданні.
Представник Відповідача Київської міської ради в судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлений в установленому законом порядку.
Третя особа приватний нотаріус Герасименко Наталія Миколаївна надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Суд, заслухавши пояснення представника позивачів, позивача ОСОБА_3, представників відповідача ОСОБА_5, вивчивши та дослідивши матеріали справи, завірену копію спадкової справи № 10/2014 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8, вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст. 1223 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом, або за законом.
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частинами 2, 3 ст. 1225 ЦК України визначено, що до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Із змісту вказаних статей ЦК України випливає, що право на земельну ділянку (право власності чи право користування) під житловим будинком та на земельну ділянку, необхідну для обслуговування такого житлового будинку, яке успадковують спадкоємці, має входити до спадкової маси.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадкування за законом від 19 вересня 1996 року ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у рівних частинах є власниками ? частини будинку АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер.
Відповідно до заповіту ОСОБА_8 від 31 липня 2013 року він заповів своїй дочці ОСОБА_2 ? частину житлового будинку по АДРЕСА_1 та ? частину земельної ділянки за вказаною адресою; своїй дочці ОСОБА_3 - ? частину зазначеного житлового будинку та ? частину земельної ділянки.
Згідно із свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 8 серпня 2014 року, ОСОБА_3 є власником 7/32 частин, а ОСОБА_2 - 7/16 частин будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_8
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 посилались на те, що ОСОБА_8 за життя набув права власності на ? частини земельної ділянки по АДРЕСА_1, тому вказана земельна ділянка підлягала спадкуванню на їхню користь.
Проте із такими доводами позивачів погодитись не можна з огляду на наступне.
Як випливає із рішення Апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2014 року та рішення Дарницького районного суду м. Києва від 9 жовтня 2014 року у незміненій апеляційним судом частині, які було залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справа від 1 квітня 2015 року, під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Київської міської ради, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_11, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головне управління Держземагентства у м. Києві, Державнга реєстраційна служба України, про визнання недійсним та скасування державних актів на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку, судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що за умови скасування рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність та державного акта на право приватної власності землю, ОСОБА_8 належало право користування ? частинами земельної ділянки по АДРЕСА_1, тому ця земельна ділянка не була частиною спадкової маси.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки встановлені рішенням Апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2014 року та рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 9 жовтня 2014 року (у незміненій апеляційним судом частині) обставини мають преюдиційне значення для розгляду цієї справи, і вказаними рішеннями було встановлено, що ? частини земельної ділянки по АДРЕСА_1 не була частиною спадкової маси після смерті ОСОБА_8, то відсутні правові підстави для визнання за його спадкоємцями права власності на цю земельну ділянку у порядку спадкування.
З огляду на викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 15, 16, 20, 1216, 1218, 1223, 1225 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 5, 11, 10, 11, 15, 16, 59, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Київської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: приватний нотаріус Герасименко Наталія Миколаївна про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Комаревцева Л.В.