Справа № 755/8064/16-п
09.06.2016 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Івано-Франківської області, громадянина України, не працюючого,проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1(далі - особа, що притягається до адміністративної відповідальності) 29.04.2016 о 14 годині 10 хвилин керуючи ТЗ «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1, по пр-ту Броварському при з»їзді в напрямку вул. Г. Жмаченка в м. Києві, не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху та дистанції, внаслідок чого сталося зіткнення з ТЗ «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_2, що призвело до пошкодження цих ТЗ, завдання матеріальних збитків, та порушення вимог п.п. 2.3б), 13.1 ПДР України.
У судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності, пояснив суду, що під час руху дотримувався ПДР, враховуючи інтенсивність руху, стан проїзної частини, та обстановку, що склалася на дорозі, по всяк час переконуючись, що це буде безпечним і не створить перешкод та небезпеки іншим учасникам руху.
З безпосереднім дотриманням вимог п.п. 2.3б), 13.1Правил.
Зокрема, він у цій ситуації, рухаючись по вул. Жмаченка зі сторони Броварського пр-ту в сторону пр-ту Перова повертав з першого дозволеного ряду, зокрема був 1 перед світлофором, а у напрямку його повороту біля правого бордюру стояв припаркований автомобіль.
При перетині світлофору на зелений сигнал, з права від нього повернув у ліво ТЗ «Mercedes». Перед припаркованим ТЗ «Mercedes» різко повернув в ліво і лівим дзеркалом пошкодив його праві передні і праві задні двері його ТЗ.
Тобто, через не дотримання водієм автомобіля «Mercedes» вимог ПДР між ними сталося дане ДТП. Зі свого боку вона не мала змоги уникнути ДТП з об'єктивних причин.
Представник/захисник ОСОБА_2 у судовому засіданні зауважив, що складений протокол не відповідає вимогам КУпАП, враховуючи відсутність доказів, які в контексті положень ст. 251 КУпАП, регламентують відомості, що можуть бути належними доказами в ході підтвердження тих чи інших обставин, у зв"язку з чим вина ґрунтується на припущеннях, що прямо суперечить ст. 62 Конституції України, а тому вважає, що справа підлягає закриттю на підставі ст. 247 КУпАП.
Інший учасник ДТП ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_4, у судовому засіданні пояснив, що у цій ситуації він рухався по Броварському пр-ту зі сторони Гідропарку в напрямку Броварів, а саме стояв на світлофорі повертаючи на ліво з увімкненим поворотом, у своєму рядку, але його не пропустив ТЗ «Toyota», внаслідок чого між ними сталося зіткнення.
Тобто, через не дотримання водієм автомобіля «Toyota» вимог ПДР між ними сталося дане ДТП. Зі свого боку вона не мала змоги уникнути ДТП з об'єктивних причин.
Тож, суд, заслухавши доводи осіб, що приймають участь у справі про адміністративне правопорушення, проаналізувавши наявні у справі їх письмові доводи, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306, правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Так, п.п. 2.3б), 13.1 ПДР України регламентовано відповідно, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
З п. 1.9 ПДР України слідує, що дорожні умови - сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан; головна дорога - дорога з покриттям відносно ґрунтової або та, що позначається знаками 1.22, 1.23.1 - 1.23.4 і 2.3. Наявність на другорядній дорозі покриття безпосередньо перед перехрестям не прирівнює її за значенням до перехрещуваної; дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість; дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і обєктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустими доказами, а саме:
- протоколами про адміністративні правопорушення, які складені у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містять необхідні у них відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України;
- схемою місця ДТП, яка містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження, а саме «Mercedes» мав такий перелік видимих пошкоджень, як лівого зеркала та переднього лівого крила, а ТЗ «Toyota» - правих передніх та задніх дверей.
При цьому, зазначена інформація підтверджена підписами водіїв транспортних засобів, у зв'язку з чим з неї вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності дійсно порушив зазначені положення ПДР;
- наданими у судовому засіданні поясненнями іншого учасника ДТП, які кореспондуються з даними, що містяться у схемі ДТП та протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема в частині щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення.
Тож, виходячи з того, що протоколи про адміністративні правопорушення, які складені у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП, та схема дорожньо-транспортної пригоди згідно положення Інструкції з оформлення працівниками патрульної служби МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України 10.07.2015 № 842, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 липня 2015 р. за № 830/27275), надалі - Інструкції), суд вважає дані докази належними та допустимими, у розумінні ст. 251 КУпАП.
Особою, що притягається до адміністративної відповідальності будь-яких доказів у розумінні ст. 251 КУпАП, які б підтверджували його позицію про те, що він керував транспортним засобом у відповідності до вимог ПДР України, як-то пояснення свідків, висновки експерта, речові доказами, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, тощо надано не було, а долучений ним відеозапис, апріорі, вказує на те, що він не дотримався ПДР України у цій ситуації, у зв'язку з чим суд, вважає висловлені ним у судовому засіданні показання сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), які спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд, у відповідності до положень ст. 251 та ст. 252 КУпАП, вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ст. 124 КУпАП.
При накладені адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП, та не убачає, в розумінні ст. ст. 34, 35 КУпАП, обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність останнього і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті 124 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 124, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 275 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені КодексомУкраїни про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтею 287-291 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" ідентифікаційного номеру боржника, згідно постанови Верховного Суду Україниу від 25 червня 2014 року у справі № 6-62цс14, не являється підставою для відмови державного виконавця у відкритті виконавчого провадження.
С у д д я : О.В. Бірса