Справа № 755/9127/16-к
"03" червня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського УП Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, в рамках кримінального праводження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100040007722 від 02.06.2016, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
Слідчий Дніпровського УП Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 звернулися до слідчого судді з зазначеним клопотанням відносно підозрюваного враховуючи наявність у провадженні обставин передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соцільний статус, а саме те, що його було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція за скоєння якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, раніше судимий, що в своїй сукупності вказує на те, що він будучи обізнаним з мірою покарання перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового слідства або суду, перешкоджати об'єктивному розслідуванню справи та вчинити інше кримінальне правопорушення, а більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти даним ризикам.
Захисник заперечував проти задоволення даного клопотання, зазначивши, що особа підозрюваного, виходячи з положень ст. 178 КПК України, є такою, що має стійкі соціальні зв'язки та допустиму репутацію, зазначені у клопотанні ризики не відповідають дійсності, а обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК є не доведеними.
Підозрюваний підримав думку захисника.
За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження,дослідивши надані матеріали, приходить до наступного.
Органами досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України виходячи з того, що він 02.06.2016, приблизно о 16 год. 00 хв., підійшов до будинку АДРЕСА_2 з метою вчинення крадіжок чужого майна з помешкань громадян, при цьому мав із собою заздалегідь заготовлені засоби та знаряддя для вчинення злочину.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів з метою протиправного збагачення, ОСОБА_5 зайшов до під'їзду № 1 вищевказаного будинку та піднявся на 9 поверх, де почав візуально оглядати замки вхідних дверей, які він зможе відчинити. Оглянувши квартири, які знаходяться на 9 поверсі, ОСОБА_5 почав спускатися вниз до 7-го поверху. Перебуваючи на вказаному поверсі, ОСОБА_5 підійшов до квартири АДРЕСА_3 та декілька разів подзвонив у дзвінок. Через декілька хвилин, ОСОБА_5 , переконавшись, що в даній квартирі нікого не має та за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь підготовлених інструментів, які зберігались у нього в рюкзаку, дістав одноразові поліетиленові рукавиці, одягнувши їх та металеву відмичку, після чого вказаною відмичкою пошкодив та відчинив замок вхідних дверей квартири.
Незаконно проникнувши до чужого житла, ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, почав обшукувати кімнату квартири АДРЕСА_4 , на предмет цінних речей та зі столу в кімнаті таємно, повторно, викрав ноутбук марки «Asus X5Lseries», вартістю 4500 гривень, які належать ОСОБА_7 .
В подальшому, ОСОБА_5 , разом з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріального збитку на загальну суму 4500 гривень.
За вказаним фактом 02.06.2016відомості було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12016100040007722.
02.06.2016 - підозрюваного затримано у порядку ст. 208 КПК України.
03.06.2016 - підозрюванго повідомлено про підозру у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та подано до слідчого судді дане клопотання про обрання запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Так, як убачається з матеріалів клопотання необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які долучені до самого клопотання у якості додатків, у зв'язку з чимостання будучи обізнаним з мірою покарання за вчиненні діяння він може переховуватися від органів досудового слідства або суду, перешкоджати об'єктивному розслідуванню справи, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Тож, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язкувважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
В свою чергу, обставини визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, слідчий суддя враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії))вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема тим, що підозрюваний перебував у розшуку, у зв'язку з чим клопотання органу досудового розслідування підлягає задоволенню.
Доводи сторони захисту про можливість уникнення наявним ризикам шляхом застосування більщ м'яких запобіжних заходів слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного та характер вчинення злочину в якому він підозрюється, наявність у нього судимості сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), у зв'язку з чим, останні є надуманими та не відповідають конкретним обставинам справи, на даному етапі, її провадження.
Крім того, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатньою для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 20 мінімальних розмірів заробітної плати, яка з урахуванням положень п. 16 ч. 1 ст. 3 КПК України, становить - 27 560 гривень та покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи вище викладене та керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, у межах шістдесяти діб, а саме до 31 липня 2016року.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 мінімальних розмірів заробітної плати, що становить 27 560 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (одержувач - Дніпровський районний суд м. Києва, код ЄДРПОУ - 02896696, банк одержувач - ГУДКСУ у м. Києві, МФО - 820019, розрахунковий рахунок - № 37318001003058).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати до слідчого за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
? прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;
? не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;
? здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 15 год. 45 хв. 08.06.2016.
Слідчий суддя: ОСОБА_1