Ухвала від 10.06.2016 по справі 711/4035/15-к

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4035/15-к

УХВАЛА

10 червня 2016 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участі прокурора - ОСОБА_3

адвоката - ОСОБА_4

в присутності представника Черкаської виправної колонії №62 - ОСОБА_5

засудженого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в режимі відеоконференції подання начальника установи - начальника арештного дому Черкаської виправної колонії управління ДПтС України в Черкаській області (№62) підполковника внутрішньої служби ОСОБА_7 про застосування примусових заходів медичного характеру відносно засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимого:

21.02.2000 року Воловецьким районним судом Закарпатської області за ст. 94 КК України ( в редакції 1960 року) до 10 років позбавлення волі, згідно ст. 14 КК України застосовано примусове лікування від алкоголізму.

За даною справою засуджений 17.10.2014 року Старосамбірським районним судом у Львівській області за п.п. 6,13 ч.2 ст.115, ч.3 ст.186, ч.4 ст187, ч.2 ст.15 ч.2 ст.194, 70 КК України до 14 років з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

Початок строку: 25.02.2009 р., кінець строку: 25.02.2023 р.,-

ВСТАНОВИВ:

Начальник установи - начальник арештного дому Черкаської виправної колонії управління ДПтС України в Черкаській області (№62) підполковник внутрішньої служби ОСОБА_7 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з поданням відносно засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, без постійного місця проживання, засудженого 26.10.1997 року Воловецьким районним судом Закарпатської області відносно останнього про вирішення можливості застосування примусового заходу медичного характеру.

У поданні зазначено, що 15.10.2009 року ухвалою апеляційного суду Львівської області відносно ОСОБА_6 скасовано примусовий захід медичного характеру - госпіталізацію до психіатричного закладу із суворим наглядом, який був застосований згідно ухвали апеляційного суду Львівської області від 15.10.2009 року.

20.09.2011 року ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області застосовано до ОСОБА_6 примусовий захід медичного характеру - госпіталізацію до психіатричного закладу із суворим наглядом.

04.04.2012 року ухвалою Красногвардійського районного суду Дніпропетровської області продовжено застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6

06.03.2013ухвалою Красногвардійського районного суду Дніпропетровсь­кої області припинено застосування примусових заходів медичного характеру віднос­но ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В секторі максимального рівня безпеки Черкаської ВК № 62 відбуває покаран­ня з 27.01.2015 р. За час відбування покарання в засуджений ОСОБА_6 характери­зується посередньо. Встановлених правил поведінки та розкладу дня установи дотримується лише під контролем представників адміністрації. Порушень вимог ре­жиму тримання не допускає, стягнень не має. На заходи виховного та профілактичного характеру реагує задовільно, але належні висновки робить для себе не завжди. Від робіт по благоустрою сектору ухиляється.

Медичне обстеження засудженого: -01.04.2009 р. - КЗ «Львівська обласна клінічна-психіатрична лікарня». Акт № 71 стаціонарної судової - психіатричної експертизи. Висновки,: ОСОБА_6 в період інкримінованих йому дій хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав, не перебував у стані будь-якого хворобливого роз­ладу психічної діяльності, виявляв ознаки легкої розумової відсталості в ступені помірно вираженої дебільності з емоційно-вольовими порушеннями. Наявні у нього психічні розлади мали значний вплив у досліджуваній ситуацій на раціональність прийняття рішень, передбачення наслідків своїх діянь, здатність регулювати свою поведінку. Тому, в період інкримінованих йому дій він міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, але не в повній мірі. В даний час ОСОБА_6 виявляє ознаки тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності у формі стану психогенно обумовленої декомпенсації легкої розумової відсталості в степені помірної дебільності з емоційно-вольовими порушеннями. За своїм психічним станом в даний час він не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. До виходу з хворобливого стану потребує застосування медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу суворим наглядом.

-15.10.2009 р. - Колегія судців Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Львівської області ухвалив: застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , примусовий захід медичного харак­теру - госпіталізацію до психіатричного закладу із суворим наглядом.

-22.07.2010 р. - Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом м. Дніпропетровськ. Акт № 1193 психіатричного огляду особи. Висновок: в даний час ОСОБА_6 , 1975 р.н., виявляє ознаки легкої розумової відсталості в ступені помірно - вираженої дебільності з емоційно-вольовими пору­шеннями стан компенсації. Про це свідчить упорядкована поведінка, рівний настрій, адекватний контакт, відсутність афективних коливань, позитивне відношення щодо необхідності вирішити судову справу. За своїм психічним станом подальшого засто­сування примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні з суворим наглядом не потребує. Може бути направлений в розпорядження судово- слідчих органів для вирішення справи по суті.

-06.10.2010 р. - Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляцій­ного суду Львівської області ухвалив: скасувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , примусовий захід медичного характеру - госпіталізацію до психіатричного закладу із суворим наглядом, який був застосова­ний згідно ухвали апеляційного суду Львівської області від 15.10.2009 р.

-25.04.2011 р. - КЗ «Львівська обласна клінічна-психіатрична лікарня». Акт № 12В повторної стаціонарної судової - психіатричної експертизи. Висновки: ОСОБА_6 страждає психічним захворюванням у формі органічного шизофреноподібного розладу у розумово-відсталої особи і не може усвідомлювати свої дії та стати леред судом. Потребує примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації психіатричної лікарні з суворим наглядом.

-20.09.2011 р. - Колегія суддів Старосамбірського районного суду у Львівській області. Ухвалила: застосувати до ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусовий захід медичного характеру госпіталізацію до психіатричного закладу із суворим наглядом.

-16.03.2012 р. - Комісія лікарів Української психіатричної лікарні з суворим на­глядом. Висновок № 475 комісія оглянула хворого ОСОБА_6 , 1975 р.н., при цьому виявилось, що хворий страждає на органічний шизофреноподіб- ний розлад у розумово відсталої особи. За період спостереження в клінічній картині захворювання на тлі емоційної неадекватності, інтелектуально-мнестичного недороз­витку мали місце тривожність, напруженість, галюцинаторні розлади, що свідчить про зберігання хворим особливої небезпеки для оточуючих та необхідність продов­ження застосування примусових заходів.

-21.08.2012 р. - Міністерство охорони здоров'я України Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом. Акт № 1375 психіатричного огляду особи.

Висновок: ОСОБА_6 , 1975 р.н., виявляє ознаки легкої розумової відсталості в ступені помірно вираженої дебільності з емоційно вольовими [порушеннями стан компенсації; Переніс органічний шизофреноподібний розлад. На (теперішній час клінічна картина захворювання характеризується наявністю емоційної {незрілості, примітивності та легковажності суджень, низьких інтелектуально-мне [етичних здібностей, галюцинаторні розлади з їх маячною трактовкою під впливом (лікування зникли. Таким чином, комісія лікарів психіатрів приходить до висновку, що ! ОСОБА_6 за своїм психічним станом в теперішній час засто­сування примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні з суворим наглядом не потребує. Підлягає скеруванню у розпорядження суду для прийняття рішення у відповідності з вимогами п.п. 6,7,8 постанови Пленуму Верхов­ного Суду України від 03.06.2005 р. № 7 «Про практику застосування судами приму­сових заходів медичного характеру та примусового лікування».

-15.03.2013 р. - Старосамбірський районний суд в Львівській області ухвалив припинити застосування примусових заходів медичного характеру, призначених ух­валою колегії суддів Старосамбірського районного суду у Львівській області від 20.09.2011 р. відносно ОСОБА_6 .

-05.02.2015 р. - Черкаський обласний психоневрологічний диспансер. Консуль­тативний висновок. Діагноз: Шизофреноподібний органічний розлад особистості з розумовою відсталістю в стадії дебільності з вираженим емоційно-вольовим пору­шенням в стадії декомпенсації.

Адміністрація ВК-62 клопоче перед судом ,оскільки засуджений ОСОБА_6 хворіє на шизофреноподібний органічний розлад особистості з розумовою відсталістю в стадії дебільності з вираженим емоційно-вольовим порушенням в стадії декомпенсації, у відповідності зі статями 93,94 КК України та 513, 537 КПК України, про застосуванн примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом відносно останнього.

В судовому засіданні представник ЧВК №62 ОСОБА_8 підтримав подання та просив його задовольнити.

В судовому засіданні прокурор просив відмовити в задоволенні подання ,оскільки відповідно до висновку від 24.05.2016 року № 121 Київського міського центру судово-психіатричної експертизи, перебіг наявного у ОСОБА_6 психічного розладу ( Легкої розумової відсталості з емоційно-вольовими порушеннями, елементами дисоціативного аутизму та установчими висловлюваннями) супроводжується психогенними декомпенсаціями у суб'єктивно-складних ситуаціях. За своїм психічним станом у теперішній час ОСОБА_6 може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує динамічного нагляду лікаря -психіатра та не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру.

Захисник ОСОБА_6 - ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав ОСОБА_6 .

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 зазначив ,що не хоче їхати до лікарні на лікування .

Заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , представника Черкаської ВК № 62 ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 , засудженого ОСОБА_6 , дослідивши матеріали подання, особову справу засудженого та висновок судово-психіатричного експерта, враховуючи особу засудженого, суд вважає, що подання не підлягає до задоволення за таких підстав.

Встановлено, що засуджений ОСОБА_6 відбуває покарання у Черкаській виправній колонії №62 на підставі вироку Старосамбірського районного суду у Львівській області за п.п. 6,13 ч.2 ст.115, ч.3 ст.186, ч.4 ст187, ч.2 ст.15 ч.2 ст.194, 70 КК України до 14 років з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого. Початок строку: 25.02.2009 р., кінець строку: 25.02.2023 р.

Відповідно до даних характеристики, затвердженої 05 травня 2015р. та довідки про стягнення та заохочення, засуджений ОСОБА_6 відбуває покарання в ЧВК №62 з 27 січня 2015 року, з установи не вибував. За час відбування покарання характеризується посередньо, встановлених правил поведінки та розкладу дня установи дотримується лише під контролем представників адміністрації. Порушень вимог режиму тримання не допускає, стягнень не має. На заходи виховного та профілактичного характеру реагує задовільн, але належні висновки робить для себе не завжди. Від робіт по благоустрою сектору ухиляється. На виробництві установи не працевлаштований через відсутність обсягів виробництва. Не приймає участі в суспільно-корисному житті сектору. Заохочень не має. За характером неврівноважений, розсіяний, емоційно нестійкий, загальмований. Хворіє на шизофреноподібний органічний розлад особистості з розумовою відсталістю в стадії дебільності з вираженим емоційно-вольовим порушенням в стадії декомпенсації.

Судом 22.02.2016 року була призначена повторна стаціонарн судово-психіатрична експертизу ОСОБА_6 ,15.11.1975 року для встановлення прогностичної оцінки перебігу наявного у ОСОБА_10 психічного розладу, встановлення здатності відбування покарання в місцях позбавлення волі та можливості застосування до нього примусових заходів медичного характеру.

Проведення експертизи доручено експертам Київського міського центру судово-психіатричної експертизи (04080м. Київ, вул. Кирилівська,103-а тел.(380444682210; (0380444680111); факс 380444637476 , попередивши їх про кримінальну відповідальність за дачу за відомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України та відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків за ст. 385 КК України. .

Відповідно до висновку судово-психіатричного експертизи від 24.05.2016 року № 121 Київського міського центру судово-психіатричної експертизи, з урахуванням характеру та особливостей перебігу психічних розладів ОСОБА_6 протягом багатьох років,сукупності та ступеню психічних порушень під експертного у теперішній час ,відпровідає діагностичним критеріям Легкої розумової відсталості з емоційно-вольовими порушеннями, елементами дисоціативного мутизму та установчими висловлюваннями ( згідно з МКХ-10,шифр F).За своїм психічним станом у теперішній час ОСОБА_6 може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними,застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Відповідно до ч. 3 ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.

Згідно ч. 5 ст. 94 КК України, госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 513 КПК України під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

А тому , враховуючи вищевикладене ,суд вважає ,що подання начальника установи - начальника арештного дому Черкаської виправної колонії управління ДПтС України в Черкаській області (№62) підполковника внутрішньої служби ОСОБА_7 про застосування примусових заходів медичного характеру відносно засудженого ОСОБА_6 не підлягає до задоволення.

На підставі ст.93,94 КК України, керуючись ст.ст.513, 537 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання начальника установи - начальника арештного дому Черкаської виправної колонії управління ДПтС України в Черкаській області (№62) підполковника внутрішньої служби ОСОБА_7 про застосування примусових заходів медичного характеру відносно засудженого ОСОБА_6 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 7 днів з дня її оголошення.

Головуючий: ОСОБА_1