печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27009/16-к
04 червня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю сторони кримінального провадження - слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,-
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 за погодженням з прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
У судовому засідання слідчий внесене клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Згідно норми ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Як вбачається з матеріалів клопотання Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000000493 від 17.02.2016, за фактами фіктивного підприємництва, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчиненого в особливо великому розмірі, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.
Слідчий клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 за попередньою змовою з іншими особами створено та придбано понад 30 суб'єктів підприємницької діяльності - резидентів, з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає в отриманні необґрунтованого «податкового кредиту» від підприємств-імпортерів з метою мінімізації «податкового навантаження», а також виведення коштів, отриманих від останніх, на підставі безтоварних операцій у «тіньовий», тобто неконтрольований державою, обіг.
Вказане підтверджується проведеними оперативно-розшуковими заходами, отриманою інформацією від підприємств, установ, організацій щодо діяльності підприємств з ознаками фіктивності.
Так, проведеними слідчими (розшуковими) діями встановлено, що проведення операцій, пов'язаних із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, здійснювалось через каси Запорізького відділення №2 ПАТ «СБЕРБАНК», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 46, прим. 16.
03.06.2016 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.05.2016 проведено обшук нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 46, яка використовується у своїй діяльності Запорізьким відділенням №2 ПАТ «СБЕРБАНК», з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України, а також відшукання у вказаному вище приміщенні та вилучення речей і документів, що мають значення для розслідування.
В ході вказаного обшуку, окрім речей та документів, дозвіл на вилучення яких було прямо вказано в ухвалі судів про проведення обшуку, виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 98 630 гривень, отримані ОСОБА_6 в касі відділення банківської установи за хвилину до початку проведення слідчої дії обшук. Останній пояснив, що вказані грошові кошти він планував покласти на депозит, хоча фактично отримав їх через касу банку за вказаних вище обставин.
Слід зазначити, що згідно касових документів, які знаходились у Запорізькому відділенні №2 ПАТ «СБЕРБАНК», ОСОБА_6 систематично отримував готівку через касу банку. Згідно вилучених документів у кабінеті завідуючої відділення банківської установи грошові кошти на рахунки ОСОБА_6 попередньо надходили в якості позики (фінансової допомоги) від юридичних осіб.
Слідчий вказав, що є підстави вважати, що грошові кошти в сумі 98 630 гривень, які знаходились у ОСОБА_6 , отримані в наслідок вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень, можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже мають ознаки речового доказу, про що винесено відповідну постанову від 04.06.2016 про визнання їх речовими доказами.
Також слідчий зазначив, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, з метою запобігання можливості приховування та використання вказаного вище майна, є необхідність у його арешті. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Посилаючись на викладені вище обставини, слідчий також вказав, що підставою арешту майна є достатні підстави вважати, що вилучені у ОСОБА_6 грошові кошти можуть бути одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, що регламентовано п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, а тому попросив заявлене клопотання про арешт тимчасово вилученого майна задовольнити.
Заслухавши слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя надходить до наступних висновків.
За ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зважаючи на викладене, враховуючи обставини вчинення ймовірних злочинів, так як вони викладені в клопотанні слідчого, правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст. 167, 170, 171 КПК України, приходжу до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 167, 170-173, 175, 236, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно - грошові кошти на загальну суму 98 630 гривень, що належать ОСОБА_6 , знаходились в нежитловому приміщенні, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 46, прим. 16, яке використовується в своїй діяльності відділенням Запорізьким відділенням №2 ПАТ «СБЕРБАНК» та було вилучено протоколом обшуку 03.06.2016 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.05.2016.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1