ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
08 червня 2016 року Справа № 913/630/16
Провадження № 9/913/630/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ
до Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 6», м. Новодружеськ Луганської області
про стягнення 533 373 грн. 80 коп.
суддя Ворожцов А.Г.
секретар судового засідання Богуславська Є.В.,
у засіданні брали участь:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 23 від 04.01.2016,
від відповідача - представник не прибув,
суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь 419134,67 грн. - боргу за спожиту активну електроенергію, 11007,75 грн. - 3 % річних та 103231,38 грн. - інфляційних нарахувань, за договором про постачання електричної енергії № 247 від 12.10.2011.
У судове засідання прибув повноважний представник позивача.
Відповідач, КП «Лисичанська ЖЕК № 6», відзиву на позовну заяву не надав, явку повноважного представника у засідання суду не забезпечив, причини неявки суду на повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином.
Явка учасників судового процесу в засідання суду не визнавалася обов'язковою.
При цьому, відповідачем не заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.
Спір виник через неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором про постачання електричної енергії.
Судом встановлено, що 12.10.2011 між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії № 247 (а.с. 20-31) (далі - договір), згідно з яким позивач, як постачальник, зобов'язався постачати відповідачеві, як споживачу, електричну енергію, а останній, в сою чергу, зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати використану електроенергію та виконувати вимоги Правил користування електричною енергією.
Згідно з п. 8 додатку до договору Порядок розрахунків розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому місяці активну електроенергію, оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником електроенергії рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства.
За правилом п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
На виконання умов договору позивач протягом лютого 2014 року - березня 2016 року відпустив відповідачу активну електроенергію на суму 445831,67 грн., однак відповідач не розрахувався за спожиту електроенергію в повному обсязі, сума боргу на час розгляду справи складає 419134,67 грн., що підтверджується первинними платіжними та розрахунковими документами (а.с. 32-157) та наданим позивачем розрахунком боргу (а.с. 13-15).
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
На підставі цієї норми позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування за період з квітня 2014 року по березень 2016 року в сумі 103231,38 грн. (а.с. 13-15) та 3% річних за період з 28.02.2014 по 20.04.2016 в сумі 11007,75 грн. (а.с. 16-19) з урахуванням кожного звітного місяця.
Оскільки розрахунок цих сум відповідає фактичним обставинам, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком.
Суд вважає, що з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, позивачем доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, натомість відповідачем це не спростовано та не доведено іншого.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають повному задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
При зверненні до господарського суду Луганської області з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір трьома платіжними дорученнями, а саме: № 949 від 18.03.2016 в сумі 1378,00 грн., № 1042 від 11.11.2015 в сумі 2436,00 грн. та № 1266 від 27.04.2016 в сумі 4247,49 грн., всього 8061,49 грн., в той час як сплаті підлягало 8000,61 грн. судового збору.
У відповідності з приписами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.
Переплачена сума судового збору становить 60,88 грн., яка підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України на підставі вимог ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 8000,61 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 6», 93193, Луганська область, м. Новодружеськ, вул. ім. М. Грушевського (Куйбишева), буд. 16, код 31261491, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», 91021, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-А, (поштова адреса: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. О. Довженка, буд. 11), код 31443937:
- 419134,67 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію на п/р зі спеціальним режимом використання № 260323269060 у філії ЛОУ АТ «Ощадбанк», МФО 304665;
- 11007,75 грн. - 3% річних, 103231,38 грн. інфляційних нарахувань, крім того, судовий збір у розмірі 8000,61 грн. на п/р № 26006304703374 у філії ЛОУ АТ «Ощадбанк» у м. Сєвєродонецьк, МФО 304665.
Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення підписане - 10.06.2016.
Суддя А.Г. Ворожцов