Постанова від 03.06.2016 по справі 369/3130/16-а

Справа № 369/3130/16-а

Провадження № 2-а/369/226/16

ПОСТАНОВА

іменем України

03.06.2016 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.

при секретарі Дуплій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють у власних інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4 до виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дію, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що їх сім'я у складі 4 осіб потребує поліпшення житлових умов, тому була прийнято на квартирний облік за місцем свого проживання у лютому 2015 року. Їх було постановлено на облік як осіб, що мають право на позачергове отримання житла. Право на житло також гарантується йому Конституцією України. Разом з тим, відповідач протягом тривалого часу не виконує своїх обов'язків щодо забезпечення його житлом. На його письмову вимогу, отримав від ради фактичну відмову. Вважають її такою, що суперечить вимогам чинного законодавства та їх правам на житло, а бездіяльність ради щодо надання житла неправомірною бездіяльністю.

Просив суд визнати неправомірною бездіяльність виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області; зобов'язати виконавчий комітет Вишневої міської ради надати сім'ї у складі з чотирьох чоловік благо влаштоване житло, яке відповідає встановленим нормам, з врахуванням права на отримання ізольованої кімнати для ОСОБА_3 - дитини, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які представляють власні інтереси та інтереси неповнолітньої ОСОБА_3, позовні вимоги підтримали. Суду пояснили, що в даний час вони проживають у власній квартирі, але ОСОБА_2 через значне погіршення стану свого здоров'я повинен проживати в окремій кімнаті. Їх дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зважаючи на вади здоров'я також потребує окремої кімнати і скоро стане повнолітньою. З ними також проживає мати. Через відсутність коштів з 2012 року жодної квартири не було видано особам, які перебувають в черзі. Але відсутність фактичного фінансування соціального житла не може бути підставою для незабезпечення їх житлом. Тому відповідач фактично проявив бездіяльність.

У судове засідання позивач ОСОБА_4 не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений. Подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав. Просив задоволити.

У судове засідання представник відповідача не з'явився. Подав суду заяву про розгляд справи в його відсутність. Подав суду документи та просив справу вирішити відповідно до вимог закону.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживають та зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.

02 листопада 1999 року виконавчим комітетом Вишневої міської ради народних депутатів Київської області видано ордер №000777 ОСОБА_2, сімя якого складається з трьох чоловік, на право зайняти 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_1.

У подальшому дана квартира була приватизована та видано 03 жовтня 2006 року свідоцтво про право власності на житло ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на кватиру №44 по вул. Жовтнева, буд. 24 в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області. Дана квартира має загальну площу 78,9 кв.м та три кімнати.

Крім того, 02 грудня 1992 року виконавчим комітетом Вишневої міської ради народних депутатів Київської області видано ордер №005213 ОСОБА_4, сім'я якої складається з двох чоловік (ОСОБА_2 та ОСОБА_6І.), на право зайняти 2-кімнатну квартиру №43по вул. Вітянська, 4 в м.Вишневе.

Рішенням виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області №10 від 26 лютого 2015 року затверджено на квартирний облік за місцем проживання ОСОБА_5 складом сім'ї чотири особи - в позачергову чергу.

Дане рішення позивачами не оскаржувалось.

За приписами статті 34 Житлового кодексу України потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок; які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров'я Української РСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок.

Спільною постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470 було затверджено Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР (далі - Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов), що врегульовують питання обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання.

Підпунктом 1 пункту 13 цих Правил зміст статті 34 Житлового кодексу України було більш конкретизовано та встановлено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами.

Під час перевірки житлових умов проживання позивачів вбачається, що квартира має три кімнати, знаходить в задовільному стані, проживають в квартирі ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7 (остання без реєстрації), що підтверджено актом обстеження матеріально-побутових умов проживання №1/04-1527 від 09 листопада 2015 року депутата ОСОБА_8

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст.47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.36 Житлового кодексу УРСР, облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Згідно ч.2 ст.40 Житлового кодексу УРСР, громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; 1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку; 2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; 3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР; 4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання; 5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

Частинами 4 та 5 ст.40 Житлового кодексу УРСР визначено, що зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік. Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.

За ст. 71 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З матеріалів справи та пояснень позивачів встановлено, що станом на вересень 2015 року сім'я позивачів перебуває на квартирному обліку в позачергову чергу складом чотири чоловіка під номером 310. За останні роки в комунальну власність не передавалось житло.

Таким чином, в окремому списку осіб, що мають право на позачергове отримання житла містяться особи, які мають це право з різних підстав.

Твердження позивачів, що в списку по м. Вишневому вони є жителями міста, тому їм має надаватись квартира поза всіма списками, суд до уваги не бере, оскільки як Конституцією України, так і чинним законодавством не допускається обмеження за будь-якими ознаками. У матеріалах справи відсутні докази того, що з комунальної власності було передано житло поза списками.

Тому суд вважає, що в даному випадку права позивачів не порушені, а передумовою для виникнення обов'язку відповідачів щодо реалізації права позивачів на забезпечення житловим приміщенням є наявність житлової площі та наближення черги за списком осіб на отримання такого житла.

Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30 серпня 2011 року у справі № К/9991/13270/11, Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08 червня 2011 року у справі № К/9991/12389/11.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач діє в межах своєї компетенції, тому у задоволенні позову суд відмовляє.

Керуючись ст.ст.159, 160, 161, 163, 167 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють у власних інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4 до виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дію - відмовити.

На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя

Попередній документ
58247049
Наступний документ
58247051
Інформація про рішення:
№ рішення: 58247050
№ справи: 369/3130/16-а
Дата рішення: 03.06.2016
Дата публікації: 15.06.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (03.06.2016)
Дата надходження: 04.04.2016
Предмет позову: визнання бездіяльності неправомірною і зобов"язання надати житлове приміщення