Справа № 201/5013/15к
Провадження № 1кп/201/214/2015
9 червня 2016 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12015040000001166 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Азербайджану, громадянина України, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
У судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
потерпіла ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_6
захисник ОСОБА_7
16.12.2015 року близько 07.35 години водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 217030» державний номер НОМЕР_1 , який, належить ОСОБА_8 , рухався в Жовтневому районі міста Дніпропетровська по вулиці Набережна Перемоги з боку вулиці Космічної в напрямку вул. Набережна Леніна.
Під час руху ОСОБА_3 , грубо порушуючи Правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, при виникненні небезпеки для руху у вигляді автомобіля «Хюндай-Гетц» дн НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 , яка зупинилася у правого бордюрного каменю, після того як допустила зіткнення з автомобілем «Мазда» який рухався в попутному з нею напрямку, в районі електроопори №44 допустив зіткнення з автомобілем «Хюндай- Гетц'дн НОМЕР_2 .
В наслідок дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля «Хюндай- Гетц» ОСОБА_5 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому виличної кістки ліворуч та нижнього краю очниці ліворуч, синця повік лівого ока, після травматичної нейроратії 2-ї гілки трийничного нерву ліворуч які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я строком понад 3 тижні, згідно пункту 2,2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджені наказом МОЗ України від 17.01.1995р. № 6.
Порушення Правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «ВАЗ-217030» державний номер НОМЕР_1 , не виконав вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно яких при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно здатний виявити, він повинен негайно вжити заходи для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, а саме, порушення Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні визнав свою вину, у скоєному злочині, розкаявся та надав показання, які повністю підтверджують обставини викладені в обвинувальному акті.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винність у вчиненні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження у наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні доказах.
Так, потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 16.12.2015 вона на належному їй автомобілі рухалась по вул.. Набережна Перемоги в м. Дніпропетровську в бік готелю «Рассвет». По ходу руху, попутний з нею автомобіль марки «Мазда» допустив зіткнення з її автомобілем в зв'язку з чим вона припарку вала свій автомобіль на узбіччі, і заходячись в середині авто почала телефонувати до страхової компанії. Зненацька вона втратила свідомість, але через незначний проміжок часу прийшла до тями і побачила, що речі по авто розкидані, перед її автомобілем, стоїть автомобіль обвинуваченого і вона зрозуміла, що сталось ще одне зіткнення. Водій «Мазди» викликав швидку. Обвинувачений завдану їй шкоду відшкодував у повному обсязі.
З протоколу огляду місця події від 16.12.2015 р, план-схеми до нього та фото таблиці вбачається погодні умови, стан дорожнього полотна, розташування автомобілів після ДТП та їх пошкодження, які повністю співпадають з показання обвинуваченого та потерпілого, чим підтверджують їх.
З висновку автотехнічної експертизи № 5/10.1-269 від 29.03.2016 вбачається, що в даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ-217030» ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 ПДР, мав технічну можливість запобігти зіткненню автомобілів і його дії не відповідали вимогам п. 12.3. ПДР, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв'язку з настанням даної ДТП,
З висновку судово-медичної експертизи від 01.02.2016 № 370е вбачається, що у потерпілої виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому виличної кістки ліворуч та нижнього краю очниці ліворуч, синця повік лівого ока, післятравматичної нейроратії 2-ї гілки трийничного нерву ліворуч які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я строком понад 3 тижні, згідно пункту 2,2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджені наказом МОЗ України від 17.01.1995р. № 6.
Оцінюючи зібрані та перевірені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у порушенні ним правил дорожнього руху 16.12.2015 внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Хюндай Гетц», що спричинило потерпілій середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, доведена в повному обсязі і умисні дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до необережних злочинів невеликої тяжкості, данні про особу обвинуваченого який має зареєстроване місце проживання, не судимий, позитивно характеризується.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та відшкодування заданої шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів необхідним та достатнім є призначення покарання у вигляді штрафу та враховуючи обставини злочину і особу обвинуваченого, суд вважає за можливе не призначати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Підстав для застосування до ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень без позбавленням права керувати транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 879,60 гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1