Провадження № 1-кп/692/346/16
Справа № 200/7257/16-к
10 червня 2016 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12016040640000570, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу ст.89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,
04 лютого 2016 року приблизно о 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Рибінська, буд.21, реалізуючи злочинний умисел, направлений на вчинення хуліганських дій та прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил на норм поведінки в суспільстві, ОСОБА_5 , бажаючи самоствердитись, діючи з особливою зухвалістю, утримуючи в руці предмет, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, а саме: ручну осколкову гранату дистанційної дії УЗРГМ із запобіжною чекою та запобіжним важелем, більш точні технічні характеристики якої слідством не встановлені, усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи, що знаходиться у громадському місці, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, істотно порушуючи загальноприйняті правила поведінки у суспільстві, діючи умисно, з хуліганських спонукань, висмикнув чеку від ручної осколкової гранати дистанційної дії УЗРГМ та кинув її за паркан домоволодіння АДРЕСА_2 , яка вибухнула, пошкодивши вказане домоволодіння, спричинивши матеріальну шкоду. Після чого ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зник.
Вищевказані умисні дії ОСОБА_5 , що виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливо зухвалістю, вчиненого з застосуванням предмету спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, кваліфіковані за ч.4 ст.296 КК України.
Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду.
Показами обвинуваченого ОСОБА_5 , який провину у скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що до 04.02.2016 року потерпілу ОСОБА_4 він не знав.
Вказав, що до подій 04 лютого 216 року він придбав у малознайомого чоловіка бойову гранату.
Через конфлікт його товариша ОСОБА_7 з ОСОБА_8 , та його особисту неприязнь до останнього, який є сином потерпілої ОСОБА_4 , він вирішив нанести шкоди ОСОБА_8 та покепкувати з нього, й для цього прийняв рішення кинути до паркану будинку, де раніше проживав ОСОБА_9 , придбану раніше бойову гранату. Про такі свої наміри, він товаришу ОСОБА_7 не казав.
Для цього, 04.02.2016 року десь о 21 годині, він з товаришем ОСОБА_7 , приїхали до будинку АДРЕСА_2 , де мешкав ОСОБА_9 . Він достовірно знав, що того вдома не було. Про те, що має намір кинути гранату , він своєму другові, не казав.
Після чого, взявши гранату, він сам, без товариша ОСОБА_7 , пішов до будинку АДРЕСА_2 , підійшов до паркану будинку, побачив в будинку світло. При цьому він знав, що в будинку нікого не має, так як товариш йому сказав, що світло горить для того, щоб ніхто не проник до будинку. Потім, щоб ніхто не постраждав, він поклав гранату біля паркану, прив'язав до неї дріт, який придбав в ТЦ «Дафі», смикув за чеку й пролунав вибух, після чого він став тікати. Коли він біг, то бачив дівчину та хлопця, як потім дізнався свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Вказав, що розумів, що його дії представляли загрозу для людей, та якщо б він побачив людей поряд, він би гранатою не скористувався.
В скоєному щиросердечно розкаявся.
Показами потерпілої ОСОБА_4 , яка в судовому засіданні пояснила, що до подій 04.02.2016 року вона обвинуваченого ОСОБА_5 не знала, підстав його обумовлювати, в неї немає.
В будинку АДРЕСА_2 , вона на лютий 2016 року не мешкала, оскільки в будинку проводиться ремонт.
04 лютого 2016 року біля 21години 30 хвилин вона знаходилась в будинку АДРЕСА_2 з робітниками по ремонту, світло в домі горіло. Через деякий час вона почула звук вибуху. Коли вона вийшла з будинку, то побачила, що від цього вибуху, вікна були вибиті, паркан також пошкоджений. Після чого вона викликала робітників поліції.
Вказала, що даний вибух представляв реальну загрозу її життю. Просила покарати обвинуваченого на розсуду суду, претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_5 не має.
Показами свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив про те, що до подій 04.02.2016 року він обвинуваченого та потерпілу раніше не знав, ніяких стосунків не підтримував.
04 лютого 2016 року о 21.30 год. він разом із дівчиною ОСОБА_11 гуляли по АДРЕСА_3 . Через деякий час вони почули звук вибуху, а потім чоловіка, який біг в їх напрямку. Вони запитали в цього чоловіка, що сталося, але той нічого їм не відповів й побіг далі. Він добре розгледів цього чоловіка, запам'ятав його одяг, риси обличчя. статуру.
Коли вони підійшли до будинку, де стався вибух по вул.Рибінській в м.Дніпропетровську, з будинку вийшли люди та попрохали бути їх свідками у справі.
Під час проведення досудового розслідування серед пред'явлеих йому осіб, він відразу впізнав чоловіка, якого бачив відразу після вибуху- ним виявився ОСОБА_5 .
Показами свідка ОСОБА_11 , яка в суді пояснила, що раніше обвинуваченого та потерпілу вона не знала, ніяких стосунків не підтримувала.
04 лютого 2016 року о 21.30 год. вона із другом ОСОБА_10 , йшли по вул.Болгарській в м.Дніпропетровську з собакою. Після чого вони почули різкий звук вибуху на вул.Рибінській, й побачили, як в їх напрямку швидко йшов чоловік, який на їх запитання про те, що сталося, нічого не відповів й так само швидко пішов далі. Вона добре запам'ятала риси обличчя, зріст та статуру цього чоловіка, й впізнала його потім на досудовому розслідуванні - це ОСОБА_5 .
Коли вони підійшли до будинку, де стався вибух, двоє дітей віку 10-12 років вказали, що бачили чоловіка, який щось кинув та втік.
А також дослідженими судом письмовими доказами по справі:
Протоколом огляду від 04 лютого 2016 року із план-схемою та фототаблицею, відповідно до якого в присутності понятих та потерпілої ОСОБА_4 оглянута ділянка місцевості, що розташована перед та за парканом будинку АДРЕСА_2 . В четвертій секції паркану, внизу виявлений отвір квадратної форми розмірами приблизно 25х20 см. Перед парканом виявлені невеликі фрагменти паркану та камінців. Зліва від отвору на снігу виявлений важіль від запалу УЗРГМ з маркуванням 27-77УЗРГМ583. Під пошкодженим парканом мається пошкодження ґрунту у вигляді воронки з діаметром 20 см, глибиною 5 см. На паркані виявлена кіптява чорного кольору.
За парканом розташований одноповерховий будинок, стіна якого має пошкодження у вигляді пробоїв, сколів, два вікна мають пошкодження у вигляді розбитого скла, рами вікон з пошкодженнями у вигляді сколів.
В ході огляду вилучені: металеве кільце з чекою до якого прив'язана синя алюмінієва стрічка, важіль від запалу, магнітний збір, фрагменти дерев'яної рами вікон, полімерна котушка білого кольору, лотерейна квитанція, здійснені змиви з паркану ( а.с.8-21), які визнані речовими доказами ( а.с.24) та передані квитанціями № 01009, № 001147 (а.с.23,25) до камери схову речових доказів Бабушкінського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 11 лютого 2016 року з фототаблицею, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 , серед пред'явлених для впізнання осіб, впізнала особу під №3 за загальними рисами обличчя, зростом, тілобудовою, волоссям та зачіскою. Відповідно до протоколу, впізнаною особою є ОСОБА_5 ( а.с.46-48).
Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 11 лютого 2016 року з фототаблицею, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 , серед пред'явлених для впізнання осіб, впізнав особу під №4 за загальними рисами обличчя, зростом, тілобудовою, волоссям та зачіскою. Відповідно до протоколу, впізнаною особою є ОСОБА_5 ( а.с.54-56).
Протоколом слідчого експерименту від 18 лютого 2016 року, проведеного за участю обвинуваченого ОСОБА_5 , який на місці скоєння злочину, за адресою: АДРЕСА_2 , розповів про те, як підійшов до паркану даного будинку та кинув гранату й відеозаписом, який був переглянутий під час судового розгляду ( а.с.80-82).
Відеозаписом з камер відеоспостереження ТРЦ «Дафі» ( а.с.37, 39), оглянутим під час судового розгляду.
Даними висновку судової вибухотехнічної експертизи №2811 від 06.04.2016 року, відповідно до якого наданий на дослідження предмет, який знаходився у сейф-пакеті №2799093, є спусковим важелем запалу ручної системи осколкової гранати дистанційної дії УЗРГМ.
Наданий на дослідженні предмет №2, який знаходився у сейф-пакеті №2840717, є запобіжного чекою з кільцем уніфікованого запалу ручної гранати УЗРГ (УЗРГМ модифікований запал), УЗРГМ-2.
Наданий на дослідження предмет №3 є проводом ( що складається з однієї токопровідної жили в ізоляційній оболонці).
Надані на дослідження предмети, які знаходилися у сейф-пакетах №2799093 та №2840717 виготовлені промисловим способом.
Встановити у категоричній формі, чи були запобіжна чека з кільцем та спусковий важіль елементами конструкції одного і того ж запалу УЗРГМ (УЗРГМ-2) не представляється можливим з причин, які викладені у дослідницькій частині висновку, однак така ймовірність не виключається.
Наданий на дослідженні дріт може бути використаний для висмикування чеки запалу УЗРГМ (УЗРГ, УЗРГМ-2), яка використовується для спорядження ручних осколкових гранат РГ-42, РГД-5 та Ф-1. Встановити, для якого саме вибухового пристрою міг бути використаний наданий дріт, не представляється можливим по причинам, наведеним у дослідницькій частині висновку. ( а.с.93-96).
Протоколом огляду від 19 квітня 2016 року, відповідно до якого предметом огляду є спецпакет білого кольору з надписом «Україна МВС Експертна служба», на якому мається синій прямокутник з цифрами чорного кольору 2840717, в якому виявлений дріт синього кольору у звернутому стані. Як пояснив ОСОБА_5 , це саме той дріт, який від придбав в супермаркету «Велмарт», розташованому в ТРЦ «Дафі», та в подальшому прив'язав його до кільця гранати ( а.с.111).
Суд вважає вину ОСОБА_5 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, повністю встановленою та доведеною, оскільки досліджені вищевказані докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.
Так, судом встановлено, що 04 лютого 2016 року біля 21 годин 30 хвилин по АДРЕСА_2 знаходилась потерпіла ОСОБА_4 , в помешканні було ввімкнено світло, даний будинок є жилим, не занедбаним та розташований в житловій зоні поряд з іншими житловими будинками та автодороги.
Відстань від забору, де виявлена воронка від вибуху, до стіни будинку незначна -становить лише 1,5 метри.
Після вибуху, було пошкоджено домоволодіння, паркан, вікна, з місця події вилучені металеве кільце з чекою до якого прив'язана синя алюмінієва стрічка, важіль від запалу, магнітний збір, фрагменти дерев'яної рами вікон, полімерна котушка білого кольору, лотерейна квитанція, здійснені змиви з паркану.
Дані обставини підтверджуються показами потерпілої, свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , протоколом огляду місця події, схемою з фототаблицею, відеозаписом слідчого експерименту, оглянутого під час судового розгляду.
За висновком судової вибухотехнічної експертизи, надані на дослідження предмети, що вилучені з місця події є спусковим важелем запалу ручної системи осколкової гранти дистанційної дії УЗРГМ, кільцем уніфікованого запалу ручної гранати УЗРГ, УЗРГМ, УЗРГМ-2, виготовлені промисловим способом й не виключається ймовірність , що ці предмети є елементами конструкції одного й того ж запалу ручної гранати УЗРГМ ( УЗРГМ -2).
Допитані у суді свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 наполягали, що бачили саме ОСОБА_5 відразу після вибуху. Вони обидва добре розгледіли та запам'ятали риси обличчя, зріст, зачіску, статуру ОСОБА_5 , й тому впевнено впізнали його в процесі впізнання на досудовому розслідуванні.
Потерпіла ОСОБА_4 вказувала, що 04.02.2016 року о 21.30 год. знаходячись із робітником з ремонту в будинку АДРЕСА_2 , почула звуки вибуху. Коли вона вийшла із будинку, то виявила пошкодженні вікна будинку та рами вікон, а потім до неї звернулись свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , котрі заявили, що бачили чоловіка, який здійснив вибух. Ним виявився ОСОБА_5 .
Ці покази потерпілої та свідків, які прямо вказали на обвинуваченого ОСОБА_5 як на особу, яка за вищевказаних обставин вчинила хуліганство, є послідовними, логічними, переконливими, узгоджуються між собою та з іншими вищевказаними доказами, а тому суд не знаходить підстав ставити їх під сумнів.
Підстав для оговору потерпілою ОСОБА_4 та свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 обвинуваченого ОСОБА_5 судом також не встановлено, оскільки, як підтвердили вказані особи в судовому засіданні, до подій вони одне одного не знали, ніяких стосунків не підтримували.
Обставини скоєння вищезазначеного злочину не заперечував й сам обвинувачений, який як під час досудового розслідування, так і при судовому розгляді розповів не тільки про обставини скоєного злочину, але й події з приводу придбання бойової гранати, дроту в ТРЦ «Дафі», в чому суд переконався при перегляді відеозапису з камер відеоспостереження ТЦ «Дафі» щодо придбання дроту для ручної гранати УЗРГМ.
Також під час слідчого експерименту, обвинувачений повідомив про такі деталі вчиненого, що могли бути відомі лише безпосередньому виконавцю злочину й свідчать про їх достовірність.
В той же час ОСОБА_5 стверджував, що кинув бойову гранату на подвір'я, оскільки хотів, в такий спосіб, пожартувати над сином потерпілої, який перебував в умовах слідчого ізолятору і мав конфлікт з ОСОБА_7 , при цьому він ( ОСОБА_5 ) не мав наміру завдати будь - яких тілесних ушкоджень і його дії не могли представляли будь- якої реальної загрози життю або здоров'ю громадян. А щодо світла, яке бачив в будинку, вважав, що в такий спосіб володарка будинку намагається продемонструвати, що хтось є в домі.
Однак, суд вважає, що використання при вчиненні хуліганства спеціальних засобів, які не належать до холодної зброї, інших предметів господарсько-побутового призначення є підставою для кваліфікації дій винної особи за ч. 4 ст. 296 КК України не тільки в тих випадках, коли вона заподіює ними тілесні ушкодження, а й тоді, коли ця особа за допомогою зазначених предметів створює реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.
Те, що обвинувачений ОСОБА_5 вчиняв саме хуліганські дії, свідчить той факт, що події відбувалися в громадському місці, де розташовані житлові будинку та мешкають люди й навіть побачивши увімкнене в будинку АДРЕСА_2 світло, обвинувачений не припинив свої дії й не відмовився від скоєння злочину.
А те, що ОСОБА_5 при вчинені хуліганства використовував бойову гранату, увів її в дію та перекинув через паркан будинку, знаючи її вражаючу й руйнівну силу, свідчить, що таким чином він створював реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.
Суд вважає, що такі дії обвинуваченого ОСОБА_5 , його активна поведінка, вказує саме на грубе порушення ним громадського порядку, з особливою зухвалістю, з застосуванням предмету спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, яке могло заподіяти реальну загрозу життю чи здоров'ю громадян, яке відбулося з мотивів явної неповаги до суспільства, з метою самоутвердитись, намагаючись саме в такий спосіб висловити своє зневажливе ставлення до загальноприйнятих правил та норм поведінки, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, прагнучи виразити зневажливе ставлення до громадського спокою, існуючих норм та правил поведінки,які склалися в суспільстві.
Аналізуючи вищевказані обставини в їх сукупності, суд вважає, що вони повною мірою відображають винність обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому злочину і не викликають жодних сумнівів в достовірності і правильності фактичних даних про обставини цього злочину.
Враховуючи наведене, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_5 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його умисні дії, що виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливо зухвалістю, вчиненого з застосуванням предмету спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, вірно кваліфіковані за ч.4 ст.296 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, обставини його вчинення та суспільну небезпеку, характер і ступінь тяжкості наслідків злочину, а також особу обвинуваченого, який раніше в силу ст.89 КК України не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відшкодував потерпілій ОСОБА_4 завдані збитки.
Щире каяття, сприяння органу досудового розслідування у розкритті злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, суд відносить до обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 .
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого злочину, характер злочинних дій, їх підвищену небезпеку і спосіб вчинення, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі із відбуттям покарання у кримінально-виконавчому закладі закритого типу, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 368 - 371, 373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст.296 КК України.
Призначити ОСОБА_5 покарання за ч.4 ст.296 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки із відбуттям покарання у кримінально-виконавчому закладі закритого типу.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_5 , у вигляді домашнього арешту, залишити без змін, до набрання вироком законної сили.
Строк покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту фактичного затримання.
Відповідно до ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 в строк відбуття покарання термін попереднього ув'язнення з 11 лютого 2016 року по 06 квітня 2016 року,із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Речові докази, що знаходяться в камері схову речових доказів Бабушкінського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ( а.с. 23-25) -знищити.
Речові докази - два диски з відеозаписами (а.с.37,39), диск із відеозаписом слідчого експерименту ( а.с.84) - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати за проведення судової вибухотехнічної експертизи №2811 від 06.04.2016 року в сумі 881 гривень ( а.с.92).
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1