Справа № 200/8117/16-к
Провадження № 1-кп/200/377/16
10 червня 2016 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря: ОСОБА_2 ,
сторін судового провадження:
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
потерпілої: ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні у відкритому режимі в залі суду в м. Дніпро судове провадження № 1кп/200/377/16 (кримінальне провадження № 12016040640001880) за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку Республіки Азербайджан, українця, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст.185 КК України, -
19.04.2016 року приблизно о 14 годині 40 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись на перехресті вул. Володимира Мономаха (Московська) та вул. Глінки, поблизу будинку №11 в м. Дніпропетровську, йдучи за раніше не знайомою йому ОСОБА_5 помітив в лівій зовнішній кишені куртки яка була одягнута на неї, мобільний телефон «Lenovo A820» в корпусі чорного кольору. Після чого у ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу, з лівої зовнішньої кишені куртки, викрав чуже майно, що належить ОСОБА_5 , а саме мобільний телефон «Lenovo A820», імеі: НОМЕР_1 в корпусі чорного кольору, вартістю 1139 гривень 40 копійок, спричинивши ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.
ОСОБА_4 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак довести свій злочинний умисел до кінця та розпорядитися викраденим майном не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівником поліції.
Допитаний в підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю. У вчиненому щиросердно розкаявся. Пояснив, що дійсно вчинив інкримінований йому злочин, а саме вкрав в квітні 2016 року на вул. Московській в м. Дніпропетровську у потерпілої мобільний телефон, витягнувши його з кишені куртки. Ці його дії побачив співробітник поліції, який затримав його на місці злочину. На цей час матеріальна шкода відшкодована. Телефон повернутий потерпілій.
Також обвинувачений заявив, що між ним та потерпілою 09.06.2016 року укладено угоду про примирення, згідно умов якої, він зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони погодили призначення йому за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України покарання у вигляді штрафу в сумі 850 гривень.
Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти затвердження судом угоди, укладеної між потерпілою та обвинуваченим, та призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до умов угоди.
Судом роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_4 положення ст. ст. 473, 474 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що угода ним укладена добровільно, без застосування до нього будь-якого примусу. Від проведення судового розгляду по суті обвинувачення із викликом свідків та вивченням матеріалів справи відмовився.
Потерпіла в судовому засіданні підтримала клопотання обвинуваченого про затвердження укладеної угоди. Пояснила, що матеріальна шкода їй відшкодована в повному обсязі. Претензій до обвинуваченого вона не має.
Вважаючи доведеною таким чином вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, описаного вище, суд кваліфікує його дії за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, що виразилися в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Даним злочином завдано шкоди потерпілому, і щодо нього допускається укладення угоди відповідно до ч.3 ст. 469 КК України.
Вивченням особи обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, щиросердно розкаявся у вчиненні злочину.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до положень ст. 66 КК України, є щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до положень ст. 67 КК України не виявлено.
Перевіривши законність укладеної угоди, суд вважає за можливе її затвердити з ухваленням вироку, оскільки в судовому засіданні не були встановлені будь-які обставини, які б цьому перешкоджали.
При призначенні покарання, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, передбачене умовами угоди, укладеної між потерпілою та обвинуваченим.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду укладену 09.06.2016 року між потерпілою та ОСОБА_4 про примирення за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене покарання у вигляді штрафу в сумі 850 гривень.
Речові докази:
мобільний телефон «Lenovo A820», імеі: НОМЕР_1 в корпусі чорного кольору - повернути потерпілій.
Протоколи допитів свідків, та інші документи про зафіксовані процесуальні дії - зберігати в кримінальній справі.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження про можливість скасування цього вироку протягом трьох років - строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, з призначенням судового розгляду в загальному порядку у випадку невиконання обвинуваченим умов угоди.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту його проголошення з підстав порушення порядку розгляду угоди і призначення неузгодженого покарання.
Суддя: ОСОБА_1