Справа 688/2251/16-к
№ 1-в/688/927/16
Ухвала
Іменем України
08 червня 2016 року Шепетівський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3
представника ШВК № 98 - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м.Шепетівка заяву засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ракошино Мукачівського району Закарпатської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
встановив:
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про умовно-дострокове звільнення відповідно до ст. 81 КК України.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 заяву підтримав просив її задовольнити, так як довів своє виправлення.
Представник Шепетівської виправної колонії та прокурор заперечили щодо задоволення заяви, оскільки ОСОБА_5 своєю поведінкою і ставленням до праці не довів свого виправлення.
Вислухавши засудженого, з'ясувавши думку прокурора, представника виправної колонії, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про умовно-дострокове звільнення задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Судом встановлено, що вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.07.2014 року ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст.307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18.02.2016 року ОСОБА_5 зараховано строк попереднього ув'язнення з 20.05.2014 року по 26.11.2014 року у строк покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.07.2014 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Початок строку: 20.05.2014 року, кінець строку: 14.11.2016 року. Відбуто 2/3 строку покарання.
Таким чином, засуджений ОСОБА_5 відбув частину покарання, за яке можливе застосувати умовно-дострокове звільнення.
Згідно з ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Так, підстава для умовно-дострокового звільнення складається з двох обов'язкових елементів: доведення засудженим сумлінною поведінкою і ставленням до праці свого виправлення (дотримання режиму відбування покарання; виконання покладених на засудженого законних обов'язків; прагненням своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин; постійна свідома участь у суспільно-корисній праці; систематичне виконання трудових обов'язків, виробничих завдань і дорученої роботи) та фактичне відбуття певної частини призначеного йому строку покарання.
Під виправленням засудженого слід розуміти усунення з його психіки порочних нахилів, що сприяють вчиненню злочину, та одночасне прищеплення йому таких поглядів і звичок у дисципліні праці і поведінки, у побуті, колективі, суспільстві, які виключають можливість вчинення нових злочинів.
Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому, висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися в тому числі й на даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого у цілому.
З характеристики засудженого ОСОБА_5 вбачається, що останній з 22.05.2014 року утримувався в установі виконання покарань м. Ужгород Закарпатської області № 9, під час утримання характеризувався посередньо, порушень режиму утримання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочень не мав. З 17.01.2015 року відбував покарання в Шепетівській виправній колонії Хмельницької області № 98. За період відбування покарання характеризувався негативно, допустив 5 порушень режиму відбування покарання, які виражались в порушенні розпорядку дня, за що 5 раз притягувався до дисциплінарної відповідальності адміністрацією колонії, 1 раз поміщався до ДІЗО установи. 4 стягнення погашені у встановленому законом порядку, одне не зняте та не погашене у встановленому законом порядку. Заохочень не мав.
На виробництві колонії працевлаштований різноробочим в швейній майстерні, до праці ставиться задовільно.
У відношенні до інших засуджених не конфліктний. У відношенні до працівників адміністрації колонії дотримуються правомірних правовідносин.
Намагається утримувати в чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку. Намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування, достатніх навичок для самостійного їх виконання не має, свідомо уникає виконання робіт із благоустрою установи або перекидає їх виконання на інших засуджених.
Особисту участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі не бере. До підвищення наявного загальноосвітнього рівня та вдосконалення нових професійно-технічних навичок потягу не проявляє. В програмах диференційованого виховного впливу участі не приймає. Підтримує соціально-корисні зв'язки з рідними шляхом листування та телефонних розмов, отримує від них посилки та передачі.
Крім того, комісією при Шепетівській виправній колонії розглядалось питання про переведення ОСОБА_5 до дільниці соціальної реабілітації відповідно до ст.101 КВК (протокол № 18 від 03.06.2015 року), про можливість заміни не відбутої частини покарання більш м'яким відповідно до ст.82 КК України (протокол № 17 від 25.11.2015 року) та умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 відповідно до ст. 81 КК України (протокол №17 від 16.03.2016 року), та було відмовлено як такому, що не довів своє виправлення.
Суд дійшов висновку, що наявна кількість стягнень та відсутність заохоченнь вказує на нестабільну поведінку засудженого та його небажання стати на шлях виправлення та адаптуватися у суспільстві.
Матеріали справи в своїй сукупності не свідчать про досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України - виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення, а тому умовно-дострокове звільнення від відбування покарання до нього не може бути застосовано.
Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539, 395 КПК України, суд -
ухвалив:
У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Хмельницької області протягом семи днів з моменту оголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області, а засудженим - протягом семи днів з дня отримання її копії.
Суддя ОСОБА_1