Копія
Справа № 686/16120/15-ц
Провадження № 22-ц/792/1088/16
07 червня 2016 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого судді - Гринчука Р.С.,
суддів: Грох Л.М., Костенка А.М.,
секретар - Гриньова А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства „Просто - страхування" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства „Просто - страхування" на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 3 листопада 2015 року,
В серпні 2015 року ПрАТ „Просто - страхування" (далі - страхова компанія) звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок ДТП в порядку регресу.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 08.10.2013 року з вини водія застрахованого транспортного засобу „DAF", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1, в м. Києві сталася ДТП, внаслідок якої автомобілю „Фіат Добло", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував його власник ОСОБА_2, було заподіяно механічних пошкоджень.
На підставі Полісу АЕ/1645296 від 14.03.2013 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, 26.03.2014 року ОСОБА_2 за його письмовою заявою, поданою 09.10.2013 року, було виплачено страхове відшкодування в розмірі 6 663,19 грн.
Оскільки ОСОБА_1 не дотримано вимог договору страхування та закону щодо своєчасного повідомлення страховика про настання ДТП в письмовому вигляді, про настання страхового випадку відповідач повідомив страхову компанію лише 14.10.2013 року, тому остання просила суд стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування, яка становить 6 663,19 грн. в регресному порядку.
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.11.2015 року в задоволенні позову було відмовлено.
В апеляційній скарзі ПрАТ „Просто-страхування" просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги повністю задоволити.
На думку апелянта висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального закону, оскільки не взято до уваги вимоги закону, які надають право позивачу вимагати від відповідача відшкодування в порядку регресу виплачених страхових сум. Правова позиція Верховного Суду України, висвітлена у постанові №6-284цс15 суперечить вимогам закону і повинна була прийматися судом до уваги.
В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Судом встановлено, що 08.10.2013 року з вини водія застрахованого транспортного засобу „DAF", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1, в м. Києві сталася ДТП, внаслідок якої автомобілю „Фіат Добло", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував його власник ОСОБА_2, було заподіяно механічних пошкоджень.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 22.10.2013 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто у скоєнні вищевказаної ДТП.
Особа, яка керувала застрахованим транспортним засобом, ОСОБА_1, письмово повідомила ПрАТ „Просто-страхування" про настання страхового випадку 14.10.2013 року.
31.01.2014 року страховою компанією було складено страховий акт про визнання вказаної події страховим випадком.
На підставі Полісу АЕ/1645296 від 14.03.2013 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, 26.03.2014 року ОСОБА_2 за його письмовою заявою, поданою до страхової компанії 09.10.2013 року, було виплачено страхове відшкодування в розмірі 6 663,19 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову ПрАТ „Просто-страхування" суд правильно виходив із того, що хоча відповідачем і не було дотримано вимог п. 33.1.4. п. 33.1. ст. 33 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо необхідності протягом трьох днів письмово повідомити страховика про ДТП та надати усі необхідні відомості, пов'язані з цією подією, однак з урахуванням обставин справи в даному випадку щодо винної у настанні ДТП особи не можуть бути застосовані вимоги пп. „г" 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 вказаного Закону, а саме, стягнення в порядку регресу сплаченого страховиком в порядку п. 22.1. ст. 22 цього ж Закону страхового відшкодування.
При цьому посилання суду на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 року, № 6-284цс15, є обґрунтованою, оскільки її зміст не суперечить як вимогам чинного законодавства, так і іншим постановам Верхового Суду України, в яких визначено аналогічну правову позицію щодо вирішення судом справ цієї категорії.
Обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яке може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП, установлено законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.
В даному ж випадку факт настання страхового випадку ніким не оспорюється, він зафіксований правоохоронними органами, відповідач, як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності, сам позивач його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування. Тому сам по собі факт відсутності повідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке мусить ґрунтуватися на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, до яких відносяться й регресні зобов'язання, тому спори щодо таких зобов'язань мають вирішуватися у загальному порядку відшкодування збитків.
Відповідна правова позиція викладена також і в постанові ВСУ від 30.03.2016 року, в справі № 6-186цс16.
Твердження апелянта про суперечливі висновки, які містяться в постановах від 12.02.2014 року та 16.09.2015 року, прийнятих Верховним Судом України в порядку перегляду судових рішень, безпідставні та необґрунтовані.
В постанові ВСУ від 12.02.2014 року, №6-1цс14, міститься висновок про те, що страхова компанія має право регресу до винної особи у випадку невиконання останньою вимог Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо необхідності протягом трьох днів письмово повідомити страховика про ДТП та надання усіх необхідних відомостей, пов'язаних з цією подією.
Постанова ВСУ від 16.09.2015 року, №6-284цс15, не заперечуючи такого права страхової компанії, в той же час містить обґрунтування правових підстав для стягнення страхових виплат з винної особи в порядку регресу, в залежності від встановлених судом обставин конкретної справи.
Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства „Просто - страхування" відхилити.
Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 3 листопада 2015 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Р.С. Гринчук
Головуючий у першій інстанції - Заворотна О.Л. Доповідач - Гринчук Р.С.
Категорія № 19,25