копія
Провадження № 11-кп/792/406/16
Справа № 675/836/15-к Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія : ч.1 ст.289 КК України Доповідач ОСОБА_2
07 червня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8
та його захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014240150000567 від 30 грудня 2014 року за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на вирок Ізяславського районного суду від 18 березня 2016 року,
Цим вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, студента Рівненського автотранспортного коледжу НУВГП, не судимого,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та на підставі ст.76 КК України покладено обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця навчання, проживання та не виїжджати за межі країни без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Речовий доказ по справі - автомобіль ВАЗ 21061, номерний знак
НОМЕР_1 , залишено у власності ОСОБА_7 .
За вироком суду, 08 листопада 2014 року близько 03 год. 30 хв. в м.Ізяслав по вул.Незалежності поблизу будинку №14 ОСОБА_8 незаконно заволодів транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 21061, номерний знак
НОМЕР_1 , який знаходився біля гаражних приміщень напроти під'їзду №2 та перебуває у користуванні потерпілого ОСОБА_7 за наступних обставин.
08 листопада 2014 року близько 03 год. ночі після розпиття спиртних напоїв поблизу Будинку творчості у м.Ізяслав по вул.Незалежності
ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 проходили біля будинку №14 по вул.Незалежності.
ОСОБА_10 із власної ініціативи підійшов до автомобіля ВАЗ 21061, номерний знак НОМЕР_1 , належного ОСОБА_7 , який знаходився поблизу гаражних приміщень у подвір'ї будинку, рукою розбив скло правої передньої дверки і проник в автомобіль, звідки викрав автомагнітолу, а потім, перебуваючи на задньому сидінні, намагався демонтувати музичні колонки до автомагнітоли. Знявши одну колонку, він разом із магнітолою передав її для ОСОБА_11 , щоб той заховав їх, і продовжив знімати другу колонку. В цей час шляхом вільного доступу в автомобіль проник обвинувачений
ОСОБА_8 , який, сидячи на водійському кріслі, шляхом застосування фізичної сили, висмикнув електропроводи із замка запалення, шляхом їх перемикання привів у дію двигун автомобіля та, увімкнувши передачу задньої швидкості, здійснив рух автомобіля.
В поданій апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження за відсутності події кримінального правопорушення, посилаючись на те, що ОСОБА_8 ніяких дій по заволодінню транспортним засобом не вчиняв, а судом безпідставно взято до уваги непослідовні показання потерпілого про те, що з лівої водійської дверки виходив саме ОСОБА_8 , оскільки події відбувалися вночі та двоє хлопців були у капюшонах, а також не взято до уваги докази, які спростовують обвинувачення його підзахисного у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Акцентує увагу й на тому, що відомості про вчинення кримінального правопорушення з невідомих причин були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 грудня 2014 року, тоді як саме правопорушення, згідно заяви, було вчинено 08 листопада 2014 року, матеріали проваджень невмотивовано були спочатку об'єднані в одне провадження, а потім матеріали по факту заволодіння транспортним засобом були виділені в окреме провадження із зазначенням того, що в ході досудового розслідування не встановлено достатньо доказів вини ОСОБА_8 , дані на якого до порушення кримінального провадження 12 грудня 2014 року збиралися, як на свідка у справі.
В запереченні на апеляційну скаргу захисника обвинуваченого
ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 потерпілий ОСОБА_7 просить вирок суду, як законний та обґрунтований, залишити без зміни, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора та потерпілого - в її заперечення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у незаконному заволодінні транспортним засобом, за вказаних у вироку обставин, відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах.
Так, про розпиття спиртних напоїв із ОСОБА_11 та ОСОБА_10 близько 3 год. 08 листопада 2014 року поблизу Будинку творчості у м. Ізяславі підтвердив сам обвинувачений ОСОБА_8 , додавши, що по дорозі додому поблизу будинку АДРЕСА_2 він, почувши звук розбитого скла, повернувся та побачив ОСОБА_10 на передньому сидінні автомобіля ВАЗ 21061, який стояв біля гаражів на подвір'ї. З метою перешкодити вчиняти протиправні дії ОСОБА_10 , який знаходився посередині між передніми сидіннями автомобіля та крутив руками проводи запалення, ОСОБА_8 відкрив передні водійські двері, став на коліна на передньому водійському сидінні та намагався витягнути ОСОБА_10 з автомобіля, який в цей час завівся та, рухаючись в сторону будинку, вперся у трубу. Після цього вони відбігли з місця події, але на пропозицію ОСОБА_10 , повернулися туди, де у останнього виник конфлікт із ОСОБА_7 та ОСОБА_12 .
Згідно показань потерпілого ОСОБА_7 , в ніч на 08 листопада 2014 року він прокинувся від шуму двигуна свого автомобіля та, подивившись у вікно, побачив, що його автомобіль із заведеним двигуном рухається заднім ходом у напрямку будинку та вдаряється заднім бампером. Посвітивши ліхтарем на автомобіль, він побачив, як із лівої водійської дверки автомобіля вийшов ОСОБА_8 , а із правої - ОСОБА_10 , які почали втікати. Підбігши до автомобіля він виключив “масу” в автомобілі, щоб той не загорівся, та побіг за ними, і, наздогнавши, привів їх до будинку, де у ОСОБА_10 виникла суперечка та бійка із ОСОБА_12 , в ході якої потерпілий також отримав удари від ОСОБА_10 , який після цього втік із місця події, а обвинуваченого ОСОБА_8 він тримав за руку.
Згідно послідовних показань свідка ОСОБА_10 , які підтверджуються даними протоколу слідчого експерименту від 06 грудня 2014 року, після того, як він сів до автомобіля потерпілого, викрав магнітолу, та розпочав на задньому сидінні автомобіля знімати динаміки, в цей час на ліве переднє сидіння автомобіля сів ОСОБА_8 , який щось там крутив, в результаті чого автомобіль завівся та заднім ходом розпочав рух, а коли об щось вдарився, то вони втекли, проте їх наздогнав потерпілий, із яким вони повернулися до будинку, де під час конфлікту він побив ОСОБА_7 та ОСОБА_12 і втік.
Про розпиття спиртних напоїв, викрадення ОСОБА_10 із автомобіля потерпілого магнітоли, перебування там ОСОБА_8 , підтвердив і свідок ОСОБА_11 , додавши при цьому, що після того, які він отримав викрадену з автомобіля апаратуру від ОСОБА_10 , то, тікаючи, кинув її на плити поблизу Будинку творчості, прибіг додому і подальших дій ОСОБА_10 та ОСОБА_8 не бачив.
Вироком Ізяславського районного суду від 03 квітня 2015 року за викрадення майна з цього автомобіля ОСОБА_10 та ОСОБА_11 притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.185 КК України, а ОСОБА_10 , крім того, за побиття ОСОБА_7 та ОСОБА_12 притягнуто до кримінальної відповідальності і за ч.1 та ч.2 ст.125 КК України.
Як показав свідок ОСОБА_13 , вранці 08 листопада 2014 року потерпілий ОСОБА_7 розповідав йому, що вночі намагалися викрасти його автомобіль.
Про ремонт замка запалення та бампера в автомобілі потерпілого ствердили у своїх показаннях свідки ОСОБА_14 та батько ОСОБА_8 - ОСОБА_15 , останній із яких, крім того, зазначив, що разом із батьком ОСОБА_11 відкупили потерпілому і викрадену з автомобіля магнітолу.
Об'єктивно винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується даними:
- протоколу пред'явлення особи для впізнання від 15 березня 2015 року, під час якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_8 , як особу, яка заволоділа його автомобілем;
- протоколу проведення слідчого експерименту від 26 січня 2015 року про те, що самовільний рух автомобіля із місця стоянки поблизу гаражів у подвір'ї будинку АДРЕСА_2 виключається.
Давши належну оцінку цим доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а в сукупності - достатності, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про незаконне заволодіння ОСОБА_8 транспортним засобом потерпілого ОСОБА_7 та правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст.289 КК України.
Посилання апелянта на несвоєчасне внесення відомостей про це кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, невмотивоване об'єднання матеріалів проваджень спочатку в одне провадження та подальше виділення матеріалів по факту заволодіння транспортним засобом в окреме провадження не є підставою для скасування ухваленого судом вироку.
Про те, що автомобіль потерпілого під час крадіжки з нього ОСОБА_10 та ОСОБА_11 завівся, розпочав рух заднім ходом та зіштовхнувшись з перешкодою, отримав механічні пошкодження, підтвердили в судовому засіданні обвинувачений, потерпілий, свідки ОСОБА_10 , показаннями яких спростовуються твердження апелянта про те, що даних, які б свідчили про заволодіння цим автомобілем виявлено не було.
Дійсно, вироком Ізяславського районного суду від 03 квітня 2016 року ОСОБА_10 було визнано винним і у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.289 КК України, проте за іншими епізодами його злочинної діяльності та щодо заволодіння ним мопедами.
Покарання обвинуваченому за цей злочин у виді обмеження волі на строк 3 роки, із звільненням від його відбування та покладенням відповідних обов'язків, призначено у відповідності до положень ст.ст.65, 75, 76 КК України та у межах санкції ч.1 ст.289 КК України з наведенням у вироку обґрунтувань такого рішення.
Воно є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи це покарання, суд урахував особу обвинуваченого, притягнення його до кримінальної відповідальності вперше, позитивну характеристику та відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.
З урахуванням наведеного, підстав для зміни чи скасування вироку у межах апеляційної скарги не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.407, ч.1 ст.418, ст.419 КПК України, колегія суддів судової палати, -
Вирок Ізяславського районного суду від 18 березня 2016 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката ОСОБА_9 - без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена протягом 3-х місяців з дня її оголошення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя Апеляційного суду
Хмельницької області ОСОБА_2