Справа № 536/830/16-к
09 червня 2016 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці кримінальне провадження № 12016170220000520 від 15 травня 2016 року по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Білецьківка Кременчуцького району Полтавської області, українця,
громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, нежонатого, жителя
АДРЕСА_1 ,
зареєстрованого
АДРЕСА_2 , раніше не судимого в відповідності до ст. 89 КК України
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.289 КК України
12 травня 2016 року обвинувачений ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_7 на протязі дня розпивали спиртні напої за місцем проживання останнього в АДРЕСА_3 . Біля 17 год. в цей же день ОСОБА_5 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, скориставшись тим, що ОСОБА_4 , який також перебував в стані алкогольного сп'яніння, заснув, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом шляхом відкриття дверей сараю розташованому на території зазначеного домоволодіння проник в приміщення і заволодів транспортним засобом: скутером «FADA», номер рами НОМЕР_1 , чорного кольору, вартістю 5800 грн. та який відкотив в інше місце та там і зберігав, де він був і виявлений та вилучений працівниками поліції.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнав в повному обсязі, факти викладені в обвинувальному акті не оспорював.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, визнавши недоцільним дослідження доказів по справі, які ніким не оспорюються.
Виходячи із наданих матеріалів і пояснень обвинуваченого ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_4 суд кваліфікує його дії за ч.2 ст. 289 КК України, оскільки він незаконно заволодів транспортним засобом з проникненням у приміщення.
При призначенні покарання суд враховує характер і тяжкість вчиненого, особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який характеризується позитивно, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, ОСОБА_5 сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся у вчиненому, раніше не судимий і суд визнає ці обставини пом'якшуючими його покарання.
Обставин, що обтяжують його покарання не встановлено.
Суд, з урахуванням усіх обставин у справі, а також те, що тяжких наслідків від злочину не наступило, майно повернуто, думку потерпілого суворо не карати винного, характеризуючих даних про особу обвинуваченого, який вину визнав, вчинив умисний тяжкий злочин при пом'якшуючих та без обтяжуючих покарання обставинах, а також загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути відповідним скоєному, тобто необхідним і достатнім для виправлення особи, вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання не пов'язане з позбавленням волі, тому призначає покарання у виді позбавлення волі без конфіскації майна та на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільняє від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком.
У рішенні від 09 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Росії» та в рішенні від 24 березня 2005 року «Фрізен проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи, вказав Європейський суд у рішенні від 16 жовтня 2008 року у справі «Ізмайлов проти Росії».
Речові докази:
мопед (скутер) FADA», 2007 року випуску, номер рами НОМЕР_1 , чорного кольору, об'єм двигуна 49 см.кв. переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_4 слід залишити в його володінні і користуванні, оскільки він йому належить.
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскцаії майна.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням та іспитовим строком терміном 2 (два) роки.
На підставі ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_5 покласти обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, куди періодично з'являтися для реєстрації та повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази: мопед (скутер) FADA», 2007 року випуску, номер рами НОМЕР_1 , чорного кольору, об'єм двигуна 49 см.кв. переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_4 залишити в його володінні і користуванні.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Полтавської області на протязі 30 днів з дня його проголошення всіма учасниками кримінального провадження через Кременчуцький районний суд.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1