Справа № 545/1993/16-ц
Провадження № 2/545/882/16
"02" червня 2016 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Кіндяк І.С.,
з участю секретаря Блажієвської К.В..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 , треті особи: Міністерство оборони України, Моторне (транспортне) страхове бюро України, про стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди за наслідками дорожньо-транспортної пригоди,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, просив суд стягнути з військової частини НОМЕР_1 , власника джерела підвищеної небезпеки, 11 136,62 грн. у відшкодування шкоди, завданої майну (різниці між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням 5 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, та судові витрати в розмірі - 551,20 грн.
В судове засідання позивач не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності та проводити розгляд справи за участі його представника за довіреністю Деміденкова В.М;
Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити за наявними матеріалами справи. Проти заочного розгляду справи не заперечував.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, без поважних причин, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надав.
Представник третьої особи: Міністерства оборони України, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився без поважних причин, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надавач.
В судове засідання представник третьої особи Моторного (транспортного) страхового бюро України не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання.
Відповідно до ст.224 ч.1 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. За таких обставин, за згодою позивача, проводиться заочний розгляд справи.
Враховуючи подані заяви, повторну неявку відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частина 1 ст. 57 ЦПК України визначає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно ч. 2 ст. 58 ЦПК України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 20 листопада 2014 року в 20 год. 45 хв. на 362 км. 150 м. дороги М-03 Київ - Харків - Довжанський (на Ростов-на-Дону) («Міжнародні дороги»), що за адміністративно-територіальним розташуванням знаходиться у Полтавському районі Полтавської області, сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - «ДТП») за участю транспортних засобів (зіткнення):
- вантажного автомобіля «МАЗ-537», д.р.н. НОМЕР_2 , що належить в/ч НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 ;
- легкового автомобіля «Daewoo Т1310», д.р.н. НОМЕР_3 , забезпеченого в НАСК «Оранта» за страховим полісом № АІ/71495974 , який належить позивачу ОСОБА_3 на праві власності, під керуванням на законних підставах водія ОСОБА_4 .
Згідно висновку працівників ДАІ дане ДТП сталось внаслідок неправомірних дій водія ОСОБА_2 - порушення ним п. 16.11 Правил дорожнього руху України, а саме: «порушення правил проїзду перехресть».
Відповідно постанови Військової прокуратури Полтавського гарнізону від 30.04.2015р. про закриття кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 виконуючи маневр поворот ліворуч при проїзді нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг в порушення Правил дорожнього руху України не надав перевагу в русі автомобілю ДЕУ СЕНС д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого відбулося зіткнення вищевказаних автотранспортних засобів».
Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 472 від 08 грудня 2014 року встановлено, що у даній дорожній обстановці водій автомобіля МАЗ-537 без в.н.з. ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути вказаної ДТП шляхом виконання вимог п.п. 10.1, 16.11, 2.1 Розділу 33 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.
У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля МАЗ-537 без в.н.з. ОСОБА_5 вбачаються невідповідності з вимогами п.п. 10.1, 16.11, 2.1 Розділу 33 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.
В той же час, за висновком вищезазначеної судово-автотехнічної експертизи в діях водія ОСОБА_4 не встановлено будь-яких невідповідностей з вимогами Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.
Крім цього кримінальним провадженням встановлено, що водій вантажного автомобіля «МАЗ-537», д.р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 знаходився у стані алкогольного сп'яніння.
Також встановлено, що внаслідок дорожньо транспортної пригоди, водію автомобіля «Daewoo Т1310», д.р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_4 та пасажирам цього транспортного засобу ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ) було заподіяно шкоди життю та здоров'ю, а зазначений транспортний засіб «Daewoo Т1310», д.р.н. НОМЕР_3 , зазнав механічних пошкоджень, що підтверджується висновком експерта № 29 від 24.02.2015р. та висновком авто товарознавчого дослідження № 030615 від 11.06.2015р.
Судом встановлено завдання шкоди майну (транспортному засобу «Daewoo Т1310», д.р.н. НОМЕР_3 ), яке належить позивачу ОСОБА_1 на праві власності, - внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 - водія транспортного засобу «МАЗ-537», д.р.н. НОМЕР_2 (джерела підвищеної небезпеки), що належить в/ч НОМЕР_1 , а тому дана військова частина є належним відповідачем по даній справі.
Відповідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано майнову шкоду у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.
Вимогами ч. 4 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що вирок у кримінальному провадженні що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно висновку автотоварозавчого дослідження № 29 від 24 лютого 2015 року експерта НДЕКЦ УМВС України в Полтавській області (додаток № 10) встановлено, що транспортний засіб «Daewoo Т1310», д.р.н. НОМЕР_3 фактично знищений, так як «відновлення КТЗ згідно технічних вимог виробника та вимог безпеки руху у такому випадку неможливе та економічно недоцільне».
За даних підстав повною мірою доводиться факт фізичного знищення транспортного засобу «Daewoo Т1310», д.р.н. НОМЕР_3 , в результаті ДТП, яка сталася 20 листопада 2014 року.
Відповідно до роз'яснень п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» «Якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Згідно п. 30.2 ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , у редакції що діяла на момент ДТП, «30.2. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди».
Відповідно висновку № 29 від 24 лютого 2015 року експерта НДЕКЦ УМВС України в Полтавській області ринкова вартість транспортного засобу «Daewoo Т1310», д.р.н. НОМЕР_3 , на момент ДТП 20 листопада 2014 року становить 65 181,86 грн.
Згідно вищезазначеного експертного висновку № 030615 від 11 червня 2015 року «Ринкова вартість автомобіля ЗАЗ DATWOO Т1310 реєстраційний номер НОМЕР_3 з урахуванням пошкоджень отриманих внаслідок ДТП 20.11.2014 року з причин наведених у дослідній частині - не визначена.
Також встановлено, що утилізаційна вартість автомобіля визначена за вище вказаних умов, становить 4 045 грн. 24 коп. (Чотири тисячі сорок п'ять грн.. 24 коп.)».
З урахуванням наданих суду доказів, встановлено, що розмір заподіяної шкоди, на відшкодування якої має право ОСОБА_1 з урахуванням витрат на проведення автотоварознавчого дослідження (без урахування витрат на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП), складає 61 936,62 грн. з розрахунку:
65 181,86 грн. - 4 045,24 грн. + 800,00 грн. = 61 936,62 грн., де:
65 181,86 грн. - вартість транспортного засобу «Daewoo Т1310», д.р.н. НОМЕР_3 , до ДТП;
4 045,24 грн. - вартість транспортного засобу «Daewoo Т1310», д.р.н. НОМЕР_3 , після ДТП (утилізаційна вартість);
800,00 грн. - розмір витрат позивача з проведення автотоварознавчого дослідження № 030615, складеного 11 червня 2015 року ФО-П ОСОБА_10 .
Працівниками ДАІ під час оформлення даної події було встановлено, що на момент ДТП транспортний засіб «МАЗ-537», д.р.н. НОМЕР_2 , у супереч вимог п. 21.1 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не був забезпечений його власником (в/ч НОМЕР_1 ) відповідним страховим полісом.
Дані обставини додатково доводяться інформацією Централізованої бази даних МТСБУ.
Транспортний засіб «Daewoo Т1310», д.р.н. НОМЕР_3 , був забезпечений в НАСК «Оранта» за страховим полісом № АІ/1495974 , при цьому, що даний транспортний засіб (майно) не був предметом договорів інших видів страхування.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»
«41.1. МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння:
а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
41.4. МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового фонду здійснює оплату послуг особи, залучених для встановлення причин, обставин події, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат».
Отже, вищевикладеними обставинами доводиться:
- відсутність відповідного страхового поліса на вантажний автомобіль «МАЗ-537», д.р.н. НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , за участю якого трапилась вищезазначена ДТП;
- дана ДТП сталася внаслідок неправомірних дій водія транспортного засобу «МАЗ-537», д.р.н. НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , який належить в/ч НОМЕР_1 ;
- завдання внаслідок цієї ДТП шкоди належному майну позивача (потерпілій третій особі);
- наявність у позивача законних підстав для звернення до МТСБУ про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, за рахунок коштів фонду захисту потерпілих у межах та у порядку, передбачених умовами страхування.
Відповідно п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється у межах страхових сум.
Відповідно п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»
- «9.2. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч на одного потерпілого»;
- 9.3. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100 тисяч на одного потерпілого».
Згідно ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана:
- з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу…».
Отже, виходячи з обставин справи та умов страхування, позивач (потерпілий) набув право на відшкодування МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих у межах страхової суми, передбаченої умовами страхування, зокрема, шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, та витрат з проведення оцінки завданої шкоди.
Також встановлено, що МТСБУ відповідно до умов страхування здійснила позивачу страхового відшкодування шкоди в розмірі - 50 000,00 грн., пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, та 800,00 грн. витрат з проведення автотоварознавчого дослідження № 030615.
Таким чином, судом встановлено, що не відшкодованою є різниця - 11 136,62 грн. шкоди завданої належному позивачу майну, з розрахунку: 61 936,62 грн. - 50 800,00 грн. = 11 136,62 грн.
Моральна шкода, заподіяна позивачу, полягає, у порушенні його права власності, у моральних переживаннях у зв'язку зі знищенням належного йому транспортного засобу, що, у свою чергу, викликало інші негативні наслідки, зокрема, порушення звичайних життєвих зв'язків через відсутність власного транспорту.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” - „...Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб”. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги обставини справи, характер діяння відповідача, ступінь моральних та психічних переживань позивача з приводу неправомірних дій відповідача, та вважає, що сума 5000 грн. в повній мірі зможе компенсувати заподіяну позивачу моральну шкоду.
Судові витрати по справі на підставі ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 256, 257, 253, 254 ч.1, 1166, 1172, 1194, ЦК України, ст. 30, абз. «а» п. 41.1 та п. 41.4 ст. 41 Закону України № 1961-IV від 01.07.2004 року «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та вище викладених роз'яснень Верховного Суду України з судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування, п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 174, 209, 212, 214-215, 218, 224-226, 292 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 , треті особи: Міністерство оборони України, Моторне (транспортне) страхове бюро України, про стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди за наслідками дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 , власника джерела підвищеної небезпеки, на користь ОСОБА_1 ,
- 11 136,62 грн. у відшкодування шкоди, завданої майну (різниці між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням);
- 5 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, у зв'язку із знищенням його майна;
- 551,20 грн. судового збору;
всього - 16 687,82 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 10 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя Полтавського районного суду І.С. Кіндяк