номер провадження справи 10/44/16
08.06.2016 Справа № 908/1298/16
Розглянувши у відкритому судовому засідання справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВО “УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ”, м. Харків
до відповідача: Приватного акціонерного Товариства “Запорізький електровозоремонтний завод ”, м. Запоріжжя
про стягнення 658138,40 грн.
суддя: Алейникова Т.Г.
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1, на підставі довіреності № 02/06-15 від 02.06.2015 р.;
від відповідача - Мальчев. В. Є., на підставі довіреності № 3317 від 23.05.2016 р.
До господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “ВО “УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ”, м. Харків із позовною заявою до Приватного акціонерного Товариства “Запорізький електровозоремонтний завод ”, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 658138, 40 грн., яка складається з заборгованость у сумі 626560, 00грн.; суми пені у розмірі 22180,00 грн., суму індексації у зв'язку з інфляцією за весь час прострочення у розмірі 9398,40 грн. за Договором № 150250 від 09.10.2015 р.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., відповідно до протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 10.05.2016 р., справу 908/1298/16 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.
Ухвалою господарського суду від 11.05.2016 р. порушено провадження у справі № 908/1298/16. Справі присвоєно номер провадження № 10/44/16, її розгляд призначено на 30.05.2016 р.
Представник позивача 30.05.201 р. підтримав свої вимоги, надав письмові пояснення та заяву про виправлення описки в наданій ним позовній заяві. Представник відповідача у судове засідання 30.05.2016 р. не з'явився, направив клопотання про відкладення розгляду справи, відзив не направив.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.
У зв'язку із неявкою у судове засідання відповідача, беручи до уваги надане клопотання, суд вважає за потрібне відкласти розгляд справи на 08.06.2016 р. о 10:45 год.
Представник позивача у судовому засіданні 08.06.2016 р. підтримав свої вимоги викладені в позові. Представник відповідача у судове засідання 08.06.2016 р. надав письмові заперечення в яких просив суд в задоволенні позову відмовити. Також відповідач направив клопотання про призначення судової експертизи, суд дане клопотання відхилив.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За клопотанням представників сторін судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розгляд справи 08.06.2016 р. закінчений, в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі Договору № 150250 від 09.10.2015 р. між ТОВ «ВО «УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ» та ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" останньому була поставлена продукція - компресори згідно видаткової накладної № РН-0000563 від 30.11.2015р. на суму 657 600,00 грн. з ПДВ через ОСОБА_2 (довіреність №662 від 23.11.2015р.).
П. 4.2. Договору передбачає розрахунок протягом 30 календарних днів з дня постачання товару, який визнається датою видаткової накладної. Отже, Відповідач зобов'язаний сплатити за отриманий товар в строк до 30 грудня 2015 р. Відповідно до платіжного доручення № 11862 від 02.12.2015 р. відповідачем була проведена оплата в розмірі 31040, 00грн.
Позивач вказує, що остаточний розрахунок не здійснено, станом на момент подання позову до суду за ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» числиться заборгованість перед ТОВ «ВО «УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ» по Договору в сумі 626 560,00 грн.
Позивачем в порядку досудового врегулювання спору на адресу відповідача була вислана претензія № 0278/03/134 від 18.03.2016 р., яка була залишена без відповіді.
Відповідно до вимог п. 7.2. Договору за порушення строків оплати отриманого товару Відповідачу було нараховано пеню в розмірі половини облікової ставки НБУ від суми заборгованості в розмірі 22180,00
Сума інфляційних витрат за весь час прострочення становить 9398,40 грн.
Таким чином, станом на момент подання позову до суду, ПрАТ «ЗЕРЗ» було нараховано заборгованість позивачем на загальну суму в розмірі 658 138, 40 грн., яка складається з основного боргу в розмірі 626560, 00 грн., суму пені в розмірі 22180, 00 грн., суму індексації в розмірі 9398, 40 грн.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував та надав до суду письмові заперечення в яких просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до умов ст. 629 Цивільного кодексу України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
09.10.2015 між сторонами по справі укладений договір поставки № 150250 на поставку компресора ВВ-0,05/7-1000 02 М7 з електродвигуном П22-50УЗ
За видатковою накладною №РН-000563 від 30.11.2015 р. був поставлений товар на суму 657600 грн. 02 грудня 2015 року була здійснена оплата частково за отриманий товар де зазначено, що оплата за компресор здійснювалась по видатковій накладній , а не згідно оригіналу рахунку на оплату товарів.
Крім цього, найменування товару у видаткових накладних та договорі не співпадає, а саме не співпадає номер електродвигуна в договорі зазначено номер компресора ВВ-0,05/7-1000 02 М7 з електродвигуном П22-50УЗ поставлений же був компресор ВВ-0,05/7-1000 02 М7 з електродвигуном П22К-50У2, що суперечить умовам договору.
Відповідно до товарно-транспортної накладної 96 від 30.11.2015, ТОВ «Харківська служба перевезень «ЮСА» здійснила перевезення товару - компресора ВВ-0,05/7-1000 02 М7 з електродвигуном П22К-50У2.
Також п. 5.6 договору поставки № 150250 від 09.10.2015 р. встановлено, що у разі постачання товару, який не передбачений специфікацією(ями) - додатком(ами) до цього договору, то такий товар не підлягає оплаті за цим Договором. Таким чином, позивачем був поставлений товар, який не передбачений специфікацією - додатками до цього договору, а значить такий товар, у відповідності до умов договору поставки (п. 5.6) не підлягав оплаті на підставах викладених в позовній заяві,а саме на підставі договору.
В зв'язку з викладеним, позовні вимоги є необґрунтовані.
Відповідно до ч. 2 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно частини 2 цієї статті судовий захист здійснюється зокрема шляхом примусового виконання обов'язку в натурі. Згідно зі ст. 1 ГПК України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Виходячи з вищевикладеного, суд відмовляє в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ВО “УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ”, м. Харків до Приватного акціонерного Товариства “Запорізький електровозоремонтний завод ”, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 658138, 40 грн. за Договором поставки № 150250 від 09.10.2015 р.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Заперечення відповідача суд до уваги прийняв, так як вони були обґрунтовані належними доказами наданими до суду відповідачем.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що матеріали справи не містять обґрунтованих доказів для задоволення позовних вимог.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на позивача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.
Керуючись ст. 22, 44, 49, 82, 84, ГПК України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ВО “УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ”, м. Харків до Приватного акціонерного Товариства “Запорізький електровозоремонтний завод ”, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 658138, 40 грн. за Договором поставки № 150250 від 09.10.2015 р. відмовити.
Суддя Т.Г. Алейникова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України - 10.06.2016 р.