номер провадження справи 35/89/14
07.06.2016 Справа № 908/2976/14
Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя Топчій О.А., суддя Колодій Н.А., суддя Носівець В.В.,
при секретарі Осоцькому Д.І.
За участю представників сторін:
від позивача 1 - Коваленко Ю.В., дов. № 138/01/01-10 від 29.12.2015р.
від позивача 2 - Коваленко Ю.В., дов. № 379 від 04.01.2016р.
від відповідача - ОСОБА_2, дов. № 704 від 15.09.2014р.
від ВДВС - Міхайлідіс Ю.О., дов. № 11 від 25.06.2016р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на дії Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції
по виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 14.04.2015р. у справі № 908/2976/14
За позовом
1-го позивача: Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
2-го позивача: Міського комунального підприємства "Основаніє", м. Запоріжжя
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Запоріжжя
про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 28 453,12 грн.
05.05.2016р. до господарського суду Запорізької області надійшла скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на дії Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, в якій скаржник просить суд:
визнати дії головного державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Міхайлідіса Ю.О. під час примусового виконання наказу № 908/2976/14 від 14.04.2015р. виданого господарським судом Запорізької області - незаконними;
визнати постанову головного державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Міхайлідіса Ю.О. від 28.03.2016р. про накладення штрафу на боржника у розмірі 340 грн. за невиконання наказу № 908/2976/14 від 14.04.2015р. - недійсною.
Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 05.05.2016р. автоматизованою системою документообігу суду скаргу передано на розгляд колегії у складі трьох суддів: головуючий суддя Топчій О.А., суддя Немченко О.І., суддя Сушко Л.М.
Розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду Запорізької області Гогулею І.Б. від 11.05.2016р. № П-207/16, на підставі службової записки судді-доповідача у справі Топчій О.А., враховуючи перебування судді члена колегії Сушко Л.М. у відпустці, для розгляду скарги в іншому складі колегії, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 908/2976/14.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.05.2016р. автоматизованою системою документообігу суду скаргу передано на розгляд колегії у складі трьох суддів: головуючий суддя Топчій О.А., суддя Колодій Н.А., суддя Немченко О.І.
Ухвалою суду від 11.05.2016р. скарга прийнята до розгляду та призначене судове засідання на 07.06.2016р.
20.05.2016р. через канцелярію господарського суду Запорізької області від державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС м. Запоріжжя надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження від 16.05.2016р.
06.06.2016р. через канцелярію господарського суду від 1-го позивача надійшов відзив на скаргу, в якій останній з вимогами скарги не погоджується та зазначає, що нежитлове приміщення площею 116,60 кв.м. в житловому будинку АДРЕСА_3, яке передавалося в оренду договором оренди №5/13 від 04.12.2002р. ФОП ОСОБА_4 належить Територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради є орендодавцем комунального майна. МКП «Основаніє» є балансоутримувачем будинку. 1-ий позивач зазначає, що виконавче провадження 2015 року за судовим наказом №908/2976/14, яке описується в скарзі боржника - ФОП ОСОБА_4 було закрито постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21 грудня 2015р. Стягувач - МКП «Основаніє» 03 березня 2016 р. звернувся до Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ з заявою про примусове виконання рішення суду, що стало підставою для відкриття виконавче провадження №50422013 та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, відповідно до якої наданий строк добровільного виконання «до 18 березня 2016р.» В зв'язку з невиконанням в добровільному порядку рішення суду, було призначене примусове виселення боржника на 13 квітня 2016р. По результатам проведення виконавчих дій 13 квітня 2016р. були складені акт державного виконавця, за яким приміщення, яке належить Запорізькій територіальній громаді в особі Запорізької міської радіє площею 116,6 кв.м в будинку АДРЕСА_3, передано балансоутримувачу МКП «Основаніє» та акт державного виконавця опису та арешту майна. 29 квітня 2016 р. на адресу МКП «Основаніє» було направлено лист щодо примусового виселення в якому зазначено, що виконавчі дії з виселення боржника відбудуться 13 травня 2016р. 13 травня 2016р. був складений акт про фактичне виконання рішення суду та передачу нежитлового приміщення, що належить Запорізькій територіальній громаді в особі Запорізької міської ради, балансоутримувачу МКП «Основаніє». 16 травня 2016 року державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. Просить залишити скаргу без задоволення.
07.06.2016р. через канцелярію господарського суду від скаржника надійшла заява про витребування доказів, в якій останній, посилаючись на ст. 22, 32 - 34, 36, 38 ГПК України просить витребувати докази, які підтверджують протиправність та незаконність дій державного виконавця Міхайлідіс Ю.О.:
- з Орджонікідзевського ВП Ленінського ВП ГУ НП України в Запорізькій області (69000, м. Запоріжжя, вул. Возз'єднання України, 32) копію кримінального провадження відкритого за заявою ОСОБА_4, про вчинене кримінальне правопорушення за фактом скоєння 13.04.2016 р. головним державним виконавцем Орджонікдзевскього ВДВС ЗМУЮ Міхайлідіс Ю.О. кримінального правопорушення передбаченого ст.364 КК України та інформацію щодо стану розслідування кримінального провадження;
- з Орджонікідзевскього ВДВС ЗМУЮ (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6) виконавче провадження № 50422013 щодо примусового виконання Наказу господарського суду Запорізької області № 908/2976/14 від 14.04.2015 р.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 07.06.2016р., на підставі службової записки судді-доповідача у справі Топчій О.А., враховуючи перебування судді члена колегії Немченко О.І. у відпустці, для розгляду скарги в іншому складі колегії, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 908/2976/14.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.06.2016р. автоматизованою системою документообігу суду скаргу передано на розгляд колегії у складі трьох суддів: головуючий суддя Топчій О.А., суддя Колодій Н.А., суддя Носівець В.В.
Ухвалою суду від 07.06.2016р. колегією суддів скарга прийнята до розгляду та призначене судове засідання на 07.06.2016р.
В судовому засіданні 07.06.2016р. представник заявника скарги підтримав заявлену скаргу в повному обсязі з підстав, викладених в скарзі та просив суд:
- визнати дії головного державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Міхайлідіса Ю.О. під час примусового виконання наказу № 908/2976/14 від 14.04.2015р. виданого господарським судом Запорізької області - незаконними;
- визнати постанову головного державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Міхайлідіса Ю.О. від 28.03.2016р. про накладення штрафу на боржника у розмірі 340 грн. за невиконання наказу № 908/2976/14 від 14.04.2015р. - недійсною.
А також підтримав надану заяву про витребування доказів.
В судовому засіданні представник 1 - го позивача заперечив проти скарги з підстав, викладених в відзиві. Просить залишити скаргу без задоволення.
Представник 2 - го позивача заперечив проти скарги, зазначивши, що державний виконавець діяв в межах чинного законодавства України.
Представник ВДВС заперечив проти скарги в повному обсязі, пояснивши, що діяв відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
В судовому засіданні 07.06.2016р. судовою колегією розглянута заява ФОП ОСОБА_4 про витребування доказів.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Статтею 38 ГПК України передбачено, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, що перешкоджають його наданню;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;
4) обставини, які може підтвердити цей доказ.
Отже, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В тому випадку, якщо сторона не має можливості самостійно забезпечити надання доказів до суду, остання має право подати до господарського суду клопотання про витребування таких доказів, із обґрунтуванням підстав неможливості самостійного їх надання, а також обґрунтуванням: яким чином дані докази можуть вплинуть на розгляд справи.
Доказом є не факт чи обставина, а фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Фактичні дані, тобто відомості про факт, - це інформація, за допомогою якої можна пізнати факт. За допомогою доказів відбувається пізнання фактів, що мають значення для правильного вирішення справи (скарги). Отже, в даному випадку докази повинні стосуватися перш за все предмету скарги. При подачі доказів до суду, останні повинні прямим або опосередкованим чином доводити або спростовувати твердження, наведені в скарзі. По-друге, докази повинні стосуватися тих обставин на які сторони посилають в процесі розгляду справи. Суд відбирає лише тільки ті докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, виключивши з процесу доказування докази, які не стосуються справи, наявність яких ускладнює процес доказування. По - третє, сторона має доводити ті обставини, на які вона посилається при обґрунтуванні своєї правової позиції, Проте доказування не потребують обставини, які перелічені в ст. 35 ГПК України, зокрема, обставини, встановлені рішенням суду (вироком), що набрало законної сили. В даному випадку мова йде саме про вирок суду в кримінальній справі, а не про будь-які інші документи чи інформацію по справі.
Заявник в своїй заяві просить суд витребувати копію кримінального провадження та інформацію щодо стану розслідування кримінального провадження, відкритого за заявою ОСОБА_4 щодо скоєння головним державним виконавцем кримінального правопорушення за ст. 364 КК України, а також просить витребувати з Орджонікідзевського ВДВС виконавче провадження.
Проте, по - перше, заявником не наведено підстав неможливості самостійно надати вказані докази, по - друге, не обґрунтовано, яким чином витребувані докази можуть вплинути на розгляд скарги. Крім того, доказом в підтвердження протиправності та незаконності дій державного виконавця може бути лише вирок суду в якому встановлені такі факти, а не наявність кримінального провадження відносно дій державного виконавця Міхайлідіса Ю.О. Також заявником не зазначено яким чином документи, які містяться в виконавчому провадженні № 50422013 щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 908/2976/14 від 14.04.2015 р. може підтверджувати протиправність та незаконність дій державного виконавця.
Враховуючи вище викладене, судова колегія заяву ФОП ОСОБА_4 про витребування доказів залишає без задоволення.
Розглянувши скаргу ФОП ОСОБА_4 на дії Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, проаналізувавши матеріали та обставини справи, заслухавши в судовому засіданні представників заявника, 1 го, 2 - го позивачів та ВДВС, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи з наступного.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.01.2015р. у справі № 908/2976/14 позов 1-го позивача: Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, 2-го позивача: Міського комунального підприємства "Основаніє" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 24002, 98 грн. задоволено частково.
В частині стягнення 28 453, 12 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення № 5/13 від 04.12.2002р. позов залишено без розгляду.
Розірвано договір оренди нежитлового приміщення № 5/13 від 04.12.2012р.
Звільнено нежитлове приміщення площею 116, 60 кв.м. в житловому будинку по бул. Шевченка, 22 у м. Запоріжжі, на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 206, ідентифікаційний код 37573068) та міського комунального підприємства "ОСНОВАНІЄ" (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29, ідентифікаційний код 20485152) шляхом виселення фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (69000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) із зазначеного приміщення.
Стягнуто з фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 206, ідентифікаційний код 37573068) 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок № 35417001078540 в УДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2015р. у справі № 908/2976/14 апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради залишено без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 19.01.2015р. у справі № 908/2976/14 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2015р. у справі № 908/2976/14 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2015р. та рішення господарського суду Запорізької області від 19.01.2015р. у справі № 908/2976/14 залишено без змін.
14.04.2015р. на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 19.01.2015р. у справі № 908/2976/14 видано відповідні накази № 908/2976/14.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно з приписами ст. ст.124, 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Однією з засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Конституційним Судом України у п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 р. у справі № 11-рп/2012 зазначено, що за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
За положеннями статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004р. у справі Півень проти України судом вказано, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.
Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст. 115 Господарського процесуального кодексу України).
В силу ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" закріплений обов'язок державного виконавця вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до п.п. 1,2,5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.
12.06.2015р. державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № ВП 47776663, відповідно до якої було відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 908/2976/14 від 14.04.2015р.
21.12.2015р. державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".
03 березня 2016 р. МКП «Основаніє» (стягувач) звернувся до Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ з заявою про примусове виконання рішення суду № 908/2976/14 від 14.04.2015р. щодо звільнення нежитлового приміщення площею 116, 60 кв.м. в житловому будинку по бул. Шевченка, 22 у м. Запоріжжі, на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та міського комунального підприємства "ОСНОВАНІЄ" шляхом виселення фізичної особи підприємця ОСОБА_4 із зазначеного приміщення.
12 березня 2016р. державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50422013 за судовим наказом №908/2976/14, строк добровільного виконання наданий до 18 березня 2016р.
Відповідно до ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону.
Статтею 89 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника.
Як зазначають позивачі та державний виконавець, відповідач не надав доказів звільнення в добровільному порядку спірного приміщення, а тому 28.03.2016 р. державним виконавцем здійснено вихід за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_3 з метою перевірки виконання рішення суду та було встановлено, що приміщення не було звільнено.
28.03.2016р. головним державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, за порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», невиконання боржником рішення суду по виконанню наказу №908/2976/14 від 14.04.2015 року виданого господарським судом Запорізької області щодо зобов'язання звільнення нежитлового приміщення площею 116,60 кв.м. житлового будинку по бул. Шевченко,22 у м. Запоріжжя на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, міського комунального підприємства «Основаніє» шляхом виселення фізичної особи підприємця ОСОБА_4 із зазначеного приміщення, винесено постанову про накладання штрафу.
ФОП ОСОБА_4 в своїй скарзі посилається на те, що під час оренди приміщення площею 116,60 кв.м. за адресою АДРЕСА_3, ФОП ОСОБА_4 вказане приміщення було реконструйовано та об'єднано з іншим приміщенням, тобто приміщення з площею 116,60 кв. м. не існує, а також зазначає про фактичне виконання рішення суду, про що заявою від 01.07.2015 р. було повідомлено державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ 08.07.2015р.
Проте, судова колегія не приймає доводів скаржника, оскільки за договором оренди нежитлового приміщення № 5/13 від 04.12.2002р. відповідач орендував нежитлове приміщення загальною площею 116, 60 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 та після розірвання вказаного договору, останній має повернути вказане приміщення за актом-приймання передачі, як це передбачено Цивільним кодексом України та п. 2.4. договору оренди. Матеріали справи не містять, скаржником до скарги не надано акту приймання-передачі орендованого приміщення, як того вимагає чинне законодавство та умови договору. Посилання скаржника на те, що останній не займає вказане приміщення, не може свідчити про повернення даного приміщення.
Крім того, матеріали скарги містять акт державного виконавця від 13.04.2016р., акт опису та арешту майна від 13.04.2016р., акт державного виконавця від 13.05.2016р. про примусове виконання виконавчого документа № 908/2976/14 від 14.04.2015 р., постанову про закінчення виконавчого провадження, в зв'язку з виконанням рішення в повному обсязі від 16.05.2016р., що свідчить про те, що мало місце примусове виконання рішення після 18.03.2016р., тобто після дати добровільного виконання рішення суду
Таким чином, дії Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції щодо винесення постанови про накладання штрафу на боржника за невиконання останнім рішення суду в добровільному порядку відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а тому постанова державного виконавця від 28.05.2016 р. про накладання штрафу на боржника у розмірі 340 грн. є законною.
На підставі викладеного, скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на дії Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції по виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 14.04.2015р. у справі № 908/2976/14 не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,
В задоволенні скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на дії Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції по виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 14.04.2015р. у справі № 908/2976/14 - відмовити.
Ухвалу направити сторонам, Орджонікідзевському відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.
Головуючий суддя О.А. Топчій
Суддя Н.А. Колодій
Суддя В.В. Носівець