Справа № 305/114/15-ц
10 березня 2016 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
Головуючого - Бисага Т.Ю.,
суддів - Дроботя В.В., Власова С.О.,
секретарі - Рогач О.Я.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою представника за дорученням ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 та представника за дорученням ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 25 червня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - Реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, за об'єднаним позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_2 в особі ОСОБА_1 до ОСОБА_5, Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - Реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за правом представлення, за об'єднаним, уточненим позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_4 в особі ОСОБА_3 до ОСОБА_5, Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - Реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за правом представлення,
У січні 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, треті особи без самостійних вимог: Реєстраційна служба Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно.
10.02.2015 року, ОСОБА_1, яка діє як представник за дорученням в інтересах третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на
предмет спору - ОСОБА_2 звернулася в суд з позовною заявою до
ОСОБА_5, Верхньоводянської сільської ради Рахівського району
Закарпатської області, треті особи без самостійних вимог: реєстраційна служба Рахівського
районного управління юстиції Закарпатської області, Рахівська державна нотаріальна
контора Закарпатської області, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за правом представлення.
13.02.2015 року, ОСОБА_3, який діє як представник за дорученням в інтересах третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_5, Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, треті особи без самостійних вимог: реєстраційна служба Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, Рахівська державна нотаріальна контора Закарпатської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за правом представлення.
Ухвалою Рахівського районного суду від 16.02.2015 року постановлено допустити ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_5 до Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - Реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно у якості третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору.
Позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_2 до ОСОБА_5, Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, треті особи без самостійних вимог: реєстраційна служба Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, Рахівська державна нотаріальна контора Закарпатської області, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за правом представлення та позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору -ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, треті особи без самостійних вимог: реєстраційна служба Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, Рахівська державна нотаріальна контора Закарпатської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за правом представлення об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_5 до Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, треті особи без самостійних вимог: реєстраційна служба Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно.
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 25 червня 2015 року первісний позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_5 в порядку спадкування за правом представлення, після смерті ОСОБА_6, право власності на 2/3 частини житлового будинку №41, розташованого по вул. Енгельса в с. Верхнє Водяне Рахівського району Закарпатської області.
Позов третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, ОСОБА_2 - задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за правом представлення після смерті ОСОБА_6, право власності на 1/3 частину житлового будинку № 41 разом із пропорційними частками зблокованих господарських будівель та убиральнею, що розташовані по вулиці Енгельса в селі Верхнє Водяне, Рахівського району, Закарпатської області.
Позов третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, ОСОБА_4 - залишено без задоволення.
Судові витрати залишено за сторонами.
Не погоджуючись та вважаючи незаконним рішення першої інстанції, представник за дорученням ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу, якою просить рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 25 червня 2015 року в частині часткового задоволення первісного позову ОСОБА_5 скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, за яким у задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_5 відмовити в цілому, в частині часткового задоволення позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, ОСОБА_2 змінити та в цій частині прийняти нове рішення, за яким позовні вимоги третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.
Вимоги апелянта мотивовані тим, що суд першої інстанції ухвалив рішення необґрунтовано з порушеннями норм матеріального та процесуального права, неповно та неправильно встановивши обставини, які мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи, а тому вважає, що рішення підлягає скасуванню в частині задоволення первісних позовних вимог.
Зокрема, зазначає, що cуд першої інстанції, вирішуючи даний спір, неправильно визначив коло спадкоємців майна померлої ОСОБА_7, а отже в кінцевому результаті невірно вирахував розмір спадщини/частки в будинку, що залишилися після смерті ОСОБА_6.
Також, не погоджуючись та вважаючи незаконним рішення першої інстанції, представник за дорученням ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, якою просить рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 25 червня 2015 року скасувати в частині задоволення первісних позовних вимог ОСОБА_5, в частині залишення без задоволення позову третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_4 з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_5 та задоволення позовних вимог ОСОБА_4 в цілому, та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, ОСОБА_4 задовольнити в повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що cуд першої інстанції, вирішуючи даний спір, також неправильно визначив коло спадкоємців майна померлої ОСОБА_7, а отже в кінцевому результаті невірно вирахував розмір спадщини/частки в будинку, що залишилися після смерті ОСОБА_6.
Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянтів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів проходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та перевірено судом першої інстанції - за період перебування в зареєстрованому шлюбі, громадянами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у 1972-1978 роках побудовано житловий будинок, господарські будівлі та споруди, які розташовані на земельній ділянці 0,25 га, наданій для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул. Енгельса,41 в с. Верхнє Водяне Рахівського району Закарпатської області, та який набув статусу спільного сумісного майна подружжя, що стверджено довідкою виконкому Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області №511 від 26.08.2014 року.
29 грудня 2008 року померла громадянка ОСОБА_7, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-ФМ №179176 виданого, повторно, 25 вересня 2014 року відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції у Закарпатській області.
Після її смерті залишилося спадкове майно, яким була ? частина житлового будинку, господарських будівель та споруд, які розташовані за адресою: с. Верхнє Водяне, вул. Енгельса, № 41, Рахівського району Закарпатської області.
Згідно із положеннями ст. ст. 1217, 1258 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Так, відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Спадкоємцем майна нині померлої ОСОБА_7 став її чоловік, ОСОБА_6, який в силу ст. 1270 ЦК України прийняв спадщину, після смерті своєї дружини, як спадкоємець першої черги за законом, оскільки на час відкриття спадщини проживав у спадковому будинку разом зі спадкодавцем, у зв'язку з чим набув правового статусу особи, яка цю спадщину прийняла та ставши таким чином одноосібним власником вказаного житлового будинку.
16 серпня 2010 року помер громадянин ОСОБА_6, про що складено відповідний актовий запис №53 та відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції у Закарпатській області 25 вересня 2014 року видано, повторно, свідоцтво про смерть серії І-ФМ №179175.
Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно, в тому числі і на житловий будинок №41 з господарськими будівлями та спорудами, по вул. Енгельса в с. Верхнє Водяне, Рахівського району Закарпатської області.
Судом встановлено, що за період свого життя, ОСОБА_6 заповіту не склав. Таким чином, спадкування в даному випадку здійснюється за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені післі його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Єдиним спадкодавцем першої черги за законом майна нині померлого ОСОБА_6 була його дочка ОСОБА_1. Ступінь родинних зв'язків підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ФМ №3008669 від 22 лютого 1972 року,та витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого подружжя №00014785752 від 03.12.2014 року,згідно якого ОСОБА_8 змінила після укладення шлюбу своє прізвище на Магей.
Однак, ОСОБА_1 померла 10 жовтня 2006 року, тобто раніше за свого батька,що стверджено свідоцтвом про смерть 1-М №036878 від 13 жовтня 2006 року. Відповідно до вимог ч.1 ст.1220 ЦК України,спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_5
Миколаївна та треті особи з самостійними вимогами на предмет спору: ОСОБА_2
Миколайович, ОСОБА_4, являються дітьми нині померлої ОСОБА_1
Миколаївни.
Таким чином, враховуючи, що їхня мати ОСОБА_1 була єдиним
спадкоємцем після смерті свого батька ОСОБА_6, однак на час відкриття
спадщини не була живою, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що позивачка ОСОБА_5 та треті особи з самостійними вимогами на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_4 мають право на спадкування після діда за правом представлення.
Звернення позивачки та третіх осіб з самостійними вимогами на предмет, спору до суду з вимогами про визнання за ними права власності на спадкове майно зумовлене порушенням їхнього права на отримання власності в порядку спадкування згідно відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом в їхню користь, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на право власності на спадковий будинок.
При вирішенні спорів щодо спадкування права власності на нерухоме майно звертається увага на зміну редакції ч. 4 ст. 331 і ч. 4 ст. 334 ЦК та інших норм цивільного законодавства і застосовується редакція закону, яка діяла на час виникнення права у самого спадкодавця та на час відкриття спадщини.
Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.
Стаття 1268 ЦК України проголошує, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав пазом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, подо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
З витягу зі спадкового реєстру №39308408 від 29.12.2014 року слідує, що у
спадковому реєстрі відсутня інформація про спадкову справу та видані на її підставі
свідоцтва про право на спадщину.
Поряд з цим судом достовірно встановлено про те, що позивачка за первинним
позовом ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняла спадщину після смерті свого діда ОСОБА_6, оскільки на час відкриття спадщини проживала у спадковому будинку разом зі спадкодавцем, у зв'язку з чим набула правового статусу особи, яка цю спадщину прийняла, що зокрема стверджено довідкою виконавчого, комітету Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області №522 від 01.10.2014 року.
Посилання представників третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на те, що позивачка не прийняла спадщину за своїм дідом ОСОБА_6 не були підтверджені жодним належним та допустимим доказом.
Також, судом встановлено про те, що третя особа з самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_2, теж прийняв спадщину після смерті свого діда ОСОБА_6, що стверджено довідкою Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області № 2325 від 17.08.2010 року.
Третя особа з самостійними вимогами на предмет спору, ОСОБА_4, як спадкоємець за правом представлення, відмовився від належної йому частки у спадщині після смерті ОСОБА_6 в користь своєї сестри, позивачки по справі ОСОБА_5,що стверджується його особистою заявою від 13 вересня 2014 року, посвідчену приватним нотаріусом Рахівського районного нотаріального округу, ОСОБА_9, яка зареєстрована в реєстрі за №1570.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про невірність застосування судом норм матеріального чи порушення процесуального права, яке призвело або могло призвести до невірного вирішення справи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307,309,314 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
Апеляційну скаргу представника за дорученням ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Апеляційну скаргу представника за дорученням ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 25 червня 2015 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: