Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/294/15-к
Номер рядка звіту 52
06.06.2016 м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 23.03.2013 за № 12013070080000725 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Пушкіно Виноградівського району Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч.1 ст.366 КК України
до Виноградівського районного суду з апеляційного суду Закарпатської області поступив обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч.1 ст.366 КК України.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 23.03.2016 року скасовано ухвалений у вказаному кримінальному провадженні вирок Виноградівського районного суду від 03.07.2015 року і призначено новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про повернення обвинувального акту Берегівському місцевому прокурору з підстав, викладених у поданому ним письмовому клопотанні від 18.04.2016 року, приєднаному до матеріалів справи (а.с. 144-147).
Так, захисник просить повернути обвинувальний акт, зіславшись на викладене в ухвалі апеляційного суду Закарпатської області від 23.03.2016 року, зокрема на те, що згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 органом досудового розслідування обвинувачення не висувалося, йому було повідомлено про підозру, що не є пред"явленням обвинувачення згідно з вимогами ч. 4 ст. 110 КПК України. Направлений 28.01.2015 року до суду документ під назвою "обвинувальний акт" не є процесуальним документом в розумінні вимог ст.ст. 110, 291 КПК України. Так, на першій його сторінці зазначено дату складання - 27 червня 2013 року, на четвертій - вказано, що обвинувальний акт, складений слідчим ОСОБА_6 27 червня 2013 року, не відповідає доказам, які містяться у матеріалах і вимогам ст. 291 КПК України, що є підставою для складання нового обвинувального акту, на останній сторінці міститься підпис старшого прокурора прокуратури Виноградівського району ОСОБА_3 із зазначенням іншої дати, яка відрізняється від попередньої майже у два роки - 23 січня 2015 року. Отже такий документ, як вбачається з його тексту, частково складений слідчим, а частково - прокурором, що не передбачено зазначеними нормами кримінального процесуального закону.
Також даних про те, що раніше складений слідчим обвинувальний акт повертався прокурору у справі немає, ухвала суду про повернення обвинувального акту відсутня, у справі не міститься даних про продовження строку досудового розслідування у відповідності до вимог ст. 219 КПК України, відомості про виконання процесуальних дій відповідно до положення ч. 1 ст. 116 КПК України відсутні, реєстр містить такі ж помилки, на які звертав увагу суд апеляційної інстанції в попередніх своїх ухвалах, нового обвинувального акту, який би відповідав вимогам ст.ст. 110, 291 КПК України немає, даних про те, де знаходилося провадження в період з 27 червня 2013 року по 28 січня 2015 року в матеріалах кримінального провадження також немає.
Також захисник вказує на те, що у даному випадку прокурор, слідчий при складанні обвинувального акта виклав фактичні обставини справи кримінального правопорушення, але всупереч пункту 5 частини другої статті 291 КПК України не виклав формулювання обвинувачення обвинуваченому. При цьому обвинувальні акти не містять формулювання обвинувачення, тобто із зазначенням того, що саме ОСОБА_4 звинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368 КК України.
Також обвинувальний акт не містить належного формулювання обвинувачення у короткому описі кримінального правопорушення, із зазначенням місця вчинення злочину інших обставин, які мають значення для правильної кваліфікації його дій, чіткого формулювання обвинувачення, оскільки з нього неможливо зрозуміти, де викладені фактичні обставини справи, які прокурор вважає встановленими та формулювання обвинувачення.
В обвинувальному акті також не вказано обставини, які характеризують об"єктивну та суб"єктивну сторону кримінального правопорушення. Такі порушення вимог закону свідчать про неповноту проведеного розслідування про те, що даний обвинувальний акт не містить обов"язкових складових, в свою чергу є неконкретним, та в подальшому може негативно вплинути на судовий розгляд.
Прокурор заперечив проти повернення обвинувального акту, вказавши, що обвинувальний акт складено із дотриманням вимог закону, вважає, що у кримінальному провадженні слід призначити судовий розгляд, ним було складено новий обвинувальний акт, що є законним.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, ознайомившись з обвинувальним актом та додатками до нього, з"ясувавши дійсні обставини, суд прийшов до таких висновків.
Згідно ч. 4 ст. 110 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення згідно обвинувального акта.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 23.03.2013 за № 12013070080000725 відносно ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 368, ч.1 ст.366 КК України, поступив до Виноградівського районного суду 30.01.2015 року в порядку ст. 291 КПК України. Після чого у даному кримінальному провадженні було ухвалено вирок суду, який скасовано.
У обвинувальному акті викладено про те, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч.1 ст. 366 КК України, обставини, які встановлено розслідуванням, та правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Так, зазначено, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру та про вчинення ним своїми умисними діями кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто, одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище в будь-якому вигляді хабара у значному розмірі за виконання в інтересах того, хто дає хабара будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням хабара.
Також, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру та про вчинення ним своїми умисними діями кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є службове підроблення, тобто, складання, видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа, внесення до офіційного документа неправдивих відомостей.
У подальшому обвинувальний акт містить виклад того, що з матеріалів досудового розслідування, в тому числі з повідомлення про підозру від 27.06.2013 та обвинувального акта вбачається, що кваліфікуюча ознака вимагання хабара за ч. 3 ст. 368 КК України не знаходить свого підтвердження. Крім того, іншим є час отримання хабара та таким слід вважати близько 16.20 год. 29.04.2013 року. Враховуючи те, що обвинувальний акт, складений слідчим ОСОБА_6 27.06.2013 року, не відповідає доказам, які містяться в матеріалах кримінального провадження, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 291 КПК України наявні підстави для складання прокурором нового обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12013070080000725 від 23.03.2013 року.
Після чого знову викладено фактичні обставини та правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Виклад правової кваліфікації вже не містить кваліфікуючої ознаки "поєднане з вимаганням хабара" та вказано ст.ст. 368 ч.3, 366 ч.1 КК України із зазначенням після викладу правової кваліфікації редакції закону України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 містить двічі виклад фактичних обставин та двічі - правової кваліфікації кримінальних правопорушень, що є недопустимим у відповідності до положень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, де передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (в тому числі із зазначенням у встановленому порядку редакції закону України про кримінальну відповідальність).
Аналіз диспозицій статей Кримінального кодексу України, вказаних у обвинувальному акті свідчить про те, що правова кваліфікація кримінальних правопорушень не відповідає положенням закону, викладеним у цих статтях. В тому числі ст. 368 КК України передбачено кримінальну відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, а не хабара.
Обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, тобто, твердження про вчинення діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
У зв"язку з наведеним мотиви захисника щодо повернення обвинувального акту з тих підстав, що обвинувальний акт не містить належного чи чіткого формулювання обвинувачення, не приймаються до уваги. Також не є підставою для повернення обвинувального акту те, що в обвинувальному акті не вказано обставини, які характеризують об"єктивну та суб"єктивну сторону кримінального правопорушення, що свідчить про неповноту проведеного розслідування.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.
Згідно обвинувального акту, складеного відносно ОСОБА_4 , такий містить зазначення того, що обвинувальний акт, складений слідчим, не відповідає зібраним доказам, та наявні підстави для складання прокурором нового обвинувального акта із зазначенням мотивів невідповідності обвинувального акту, складеного слідчим. Однак, у ч. 2 ст. 291 КПК України чітко визначено, які відомості має містити обвинувальний акт, що виключає зазначення будь-яких додаткових відомостей. Також ч. 1 ст. 291 КПК України передбачено можливість складення обвинувального акту самостійно прокурором, а не нового обвинувального акту у разі непогодження із обвинувальним актом, складеним слідчим.
Обвинувальний акт не містить дату та місце його затвердження, що передбачено п. 9 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
З огляду на викладені недоліки обвинувального акту, які виявилися у невідповідності вимогам ст. 291 КПК України, суд прийшов до висновку, що клопотання захисника є підставним та підлягає до часткового задоволення, з наведених вище мотивів обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків протягом розумного строку.
Керуючись ст.ст. 291, 314, 372 КПК України, суд
клопотання захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.
Обвинувальний акт (з додатками та матеріалами кримінального провадження) у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 23.03.2013 за № 12013070080000725 відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч.1 ст.366 КК України, - повернути прокурору Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури для усунення протягом розумного строку недоліків, вказаних в мотивувальній частині даної ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення через Виноградівський районний суд.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено вважається, що ухвала не набрала законної сили.
Головуючий ОСОБА_1