11-кп/775/289/2016(м)
266/678/16-к
09 червня 2016 року м. Маріуполь
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю: прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016050780000037 за апеляційною скаргою прокурора Маріупольської місцевої прокуратури № 1 на вирок Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 квітня 2016 року, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, інваліда ІІ групи, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 28.07.2009 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч. 1 ст. 190 КК України до 240 годин громадських робіт;
2) 14.12.2010 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до чотирьох років трьох місяців позбавлення волі;
3) 08.02.2011 року Приморським районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч.1, 4 ст. 70 КК України до чотирьох років трьох місяців позбавлення волі, звільнений 08.08.2013 року умовно-достроково на один рік три місяці двадцять вісім днів;
4) 16.02.2016 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст. 185 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі;
5) 19.02.2016 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі;
6) 01.03.2016 року Приморським районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст. 185 КК України до одного року позбавлення волі;
визнано винним за ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 16.02.2016 року, вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 19.02.2016 року та вироком Приморського районного суду м. Маріуполя від 01.03.2016 року, більш суворим, призначеним даним вироком, остаточно призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі, -
За вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним і засуджений за вчинення кримінального правопорушення при наступних обставинах.
В один з днів в середині грудня 2015 року, ОСОБА_6 у денний час (більш точну дату та час вчинення не встановлено), умисно, з корисливих мотивів, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю власника автомобіля, знаходячись біля будинку № 9 по вул. Чорноморській в Приморському районі м. Маріуполя, через незачинені двері проник в салон автомобіля «Hyundai Accent» державний номер НОМЕР_1 , звідки з заднього сидіння викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_7 , а саме ДВД-програвач «Соні» вартістю 700 гривень, заподіявши останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
В апеляційній скарзі прокурор Маріупольської місцевої прокуратури № 1 вказує, що призначене судом покарання не достатнє для виправлення особи та для попередження нових злочинів. Оскільки судом не врахований рецидив злочину та непогашені судимості. Просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання, ухвалити новий вирок та призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених вироками: Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 16.02.2016 року, Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 19.02.2016 року, Приморського районного суду м. Маріуполя від 01.03.2016 року, остаточно призначити покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_6 , який не погодився з доводами апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Висновки суду про винність ОСОБА_6 та правильність кваліфікації його дій в апеляційному порядку не оскаржуються.
В той же час суд першої інстанції призначив ОСОБА_6 покарання, яке внаслідок своєї м'якості є явно несправедливим та невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Призначаючи покарання, суд не в повній мірі врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, те, що він, маючи непогашену судимість за вироком Приморського районного суду м. Маріуполя від 08.02.2011 року, тричі засуджений за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став.
Також судом не враховані обставини, що обтяжують покарання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України при призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнається рецидив злочинів.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_6 раніше судимий вироком Приморського районного суду м. Маріуполя від 08.02.2011 року за ст.ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2, 70 ч.ч. 1, 4 до 4 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 08.08.2013 р. умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 28 днів позбавлення волі, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена.
Тому в мотивувальній частині вироку слід зазначити, що обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 , є рецидив злочинів.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що призначене судом ОСОБА_6 покарання не є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Крім того, призначаючи покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, суд першої інстанції необґрунтовано застосував принцип поглинення покарань, не врахувавши, що ним поглинаються покарання, призначені не одним, а трьома вироками.
З таким висновком суду першої інстанції не може погодитися колегія суддів і вважає, що при призначенні ОСОБА_6 остаточного покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України слід застосувати принцип часткового складання раніше призначених покарань і покарання, призначеного даним вироком.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.
Таким чином, вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання підлягає скасуванню і в цій частині слід постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 420 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Маріупольської місцевої прокуратури № 1 задовольнити частково.
Вирок Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 квітня 2016 року відносно ОСОБА_6 в частині призначеного покарання скасувати.
ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 185 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
Згідно ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених вироками: Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 16.02.2016 року, Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 19.02.2016 року, Приморського районного суду м. Маріуполя від 01.03.2016 року остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді трьох років позбавлення волі.
В мотивувальній частині вироку зазначити, що обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6 є рецидив злочинів.
Зарахувати в строк відбуття покарання період перебування ОСОБА_6 під вартою з 05 квітня 2016 р. по 09 червня 2016 р. за правилами ч. 5 ст. 72 КК України.
В решті вирок залишити без змін.
Вирок може бути оскаржено в касаційному порядку в Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з моменту його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді: