Єдиний унікальний номер 201/4815/16-п
Номер провадження 3/201/799/2016
17 травня 2016 року м. Дніпропетровськ
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
Головуючого судді - Ополинської І.Г.,
при секретарі - Геліч Н.В.,
за участю захисника - ОСОБА_1,
за участю представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - ОСОБА_2,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, відносно:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого головою правління ПАТ КБ «ПриватБанк», проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 18840 КУпАП, -
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов протокол, складений 02.02.2016 року головним спеціалістом Управління з питань захисту персональних даних Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_4
Відповідно до протоколу, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надійшли скарги ОСОБА_5 стосовно порушення ПАТ «КБ «ПриватБанк» законодавства у сфері захисту персональних даних та розголошення захищеної інформації. Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на ім'я голови правління ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_3 було направлено лист від 28.08.2015 р. № 9.3/7-К250379-1/20-161 з вимогою про надання інформації з кінцевим строком для надання відповіді 11 вересня 2015 року, однак у визначений строк вимога виконана не була. У зв'язку із цим, Керівником Секретаріату Уповноваженого голові правління Банку ОСОБА_3 було направлено лист від 01 жовтня 2015 року № 2/7-К247016.15-2/20-161 з вимогою розглянути та виконати вимоги від 28 серпня 2015 року та надати вичерпні та обгрунтовані пояснення щодо невиконання вказаної вимоги у встановлений термін. Кінцевим строком виконання вимоги від 01 жовтня 2015 року було визначено 12 жовтня 2015 року, однак відповіді надано не було.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, про місце і час розгляду справи був повідомлений належним чином. Його захисник адвокат ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначила, що протокол складено з грубим порушенням чинного законодавства, а в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення. Так, остання зазначала, що на лист Секретаріата Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з вимогою від 28.08.2015 року була надана ґрунтовна відповідь на всі питання, викладені у вищезазначеному листі, після чого банком також було отримано лист Уповноваженого від 01 жовтня 2015 року з вимогою надати інформацію, яка вже була надана на вимогу від 28.08.2015 року. Однак 19.02.2016 року на адресу банку надійшов лист від Уповноваженого, в якому зазначалось про складання стосовно ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення, у зв'язку із чим, 24.02.2016 року у відповідь на вказаний лист, банком направлено на адресу Уповноваженого лист з відповідями на вимоги.
Крім того, захисник зазначила, що в порушення ч. 4 ст. 256 КУпАП ОСОБА_3 не були роз'яснені його права і обов'язки, оскільки останній був відсутній при його складанні. Також наполягала на тому, що ця обставина позбавила ОСОБА_3 можливості надати особисті пояснення та заперечення під час його складання, скористатися правовою допомогою. Щодо листа, яким ОСОБА_3 було запрошено до керівника секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для надання пояснень, то вказала, що у ньому містилися посилання на те, що будуть складені протоколи та роз'яснювалися його права та обов'язки, хоча вони роз'яснюються саме при складанні протоколу.
Додатково захисник ОСОБА_1 зазначала, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено право керівника секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини викликати особу для надання особистих пояснень стосовно адміністративного правопорушення, що вказують на порушення ч. 2 ст. 19 Конституції України та свідчать про впевненість та упередженість щодо скоєння ОСОБА_3 адміністративного правопорушення.
Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини підтримав обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та просив притягнути ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали адміністративної справи у їх сукупності, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення від 02 лютого 2016 року; копії листів з вимогою, корінець-повідомлення, копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та копію статуту ПАТ КБ «Приватбанк» та інші документи, дійшов до висновку, що провадження по даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_3, з наступних підстав.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Положення ст. 188-40 КУпАП передбачають відповідальність за невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної ради з прав людини або представників Уповноваженого Верховної ради з прав людини.
Об'єктивною стороною ст. 188-40 КУпАП є невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної ради з прав людини або представників Уповноваженого Верховної ради з прав людини. Повноваження Уповноваженого Верховної ради з прав людини та правила звернення з законними вимогами Уповноваженого Верховної ради з прав людини зазначені в Законі України «Про захист персональних даних» та Законі України «Про Уповноваженого Верховної ради з прав людини».
Обов'язок співпраці з Уповноваженим та його представниками випливає зі статей 11 та 22 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини». Так, органи державної влади, їхні посадові особи, до яких звернувся Уповноважений або представник Уповноваженого, зобов'язані співпрацювати та надавати інформацію і пояснення стосовно фактичної і правової підстави своїх дій та рішень.
Згідно п. 7 частини першої статті 13 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»Уповноважений має право запрошувати посадових і службових осіб, громадян України, іноземців та осіб без громадянства для отримання від них усних або письмових пояснень щодо обставин, які перевіряються по справі.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»Уповноважений має право призначати своїх представників у межах виділених коштів, затверджених Верховною Радою України.
Згідно з п. 1 Положення про представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 26.07.2012 р. № 7/8-12, Представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини є посадовими особами, яким з метою здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина делегуються визначені повноваження Уповноваженого ВР України з прав людини та на яких розповсюджуються гарантії діяльності Уповноваженого.
Пунктами 5.10, 5.13, 5.14, 5.15 Порядку здійснення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних визначено, що на підставі акту перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства про захист персональних даних, складається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері захисту персональних даних, виявлених під час перевірки, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку. Суб'єкт перевірки повинен протягом визначеного у приписі строку (не менше ніж 30 календарних днів) вжити заходів щодо усунення порушень, зазначених у приписі, та письмово поінформувати Уповноваженого про усунення порушень разом із наданням копій документів, що це підтверджують. Контроль за своєчасністю та повнотою виконання вимог, зазначених у приписі, здійснюється шляхом вивчення вказаних копій документів та, у разі необхідності, шляхом проведення позапланової перевірки. У разі невиконання припису протягом вказаного у ньому строку Уповноважений або уповноважена посадова особа складає протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 188-40Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а Європейський Суд з прав людини притримується у своїх рішення позиції, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, з огляду на наявну в матеріалах справи письмову відповідь на поставлені представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини питання до голови правління ПАТ КБ «ПриватБанк» у листі з вимогою від 28.08.2015 року, а також враховуючи те, що Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» не передбачено висування вимоги керівником Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо явки осіб для складання відносно них протоколів про адміністративні правопорушення, а лише для надання ними усних або письмових пояснень щодо обставин, які перевіряються по справі, суд прийшов до висновку, що підстави для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності відсутні.
Отже, проаналізувавши зібрані та досліджені в суді докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_6 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-40 КУпАП, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за наявністю обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 38, 184-40, 247, 254, 256, 268, 283-285 КУпАП, ЗУ «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 188-40 КУпАП на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП - закрити, за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя:ОСОБА_7