Справа № 209/792/15-ц
Провадження № 2-п/209/26/15
03 червня 2015 року Дніпровський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Байбара Г.А.,
при секретарі Вітязь Х.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпродзержинську заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про скасування заочного рішення від 23 січня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів,
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, в якій просить скасувати заочне рішення від 23 січня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів та призначити цивільну справу до розгляду в загальному порядку.
В обгрунтування заяви зазначив, що заочний рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 23 січня 2015 року було задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та змінено розмір аліментів згідно рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 19.12.2011 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, 3 1/4 до 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку. Представник відповідача отримав копію заочного рішення в канцелярії суду 19.02.2015 року. Відповідач ОСОБА_1 не згодна з цим заочним рішенням з наступних підстав. По-перше позивач ввів суд в оману стосовно того, що в провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська вже перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, де ОСОБА_1 навпаки просить суд стягнути з відповідача додаткові витрати в зв'язку з захворюванням та фактично тяжким станом здоров'я дитини - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Більш того, позивачем ОСОБА_1 надано квитанції на вже оплачені витрати, які наявні в матеріалах справи. По-друге, відповідач була позбавлена можливості надати суду докази по вказаній справі, які свідчасть про навпаки підстави про стягнення додаткових витрат на дитину. Також відповідач не отримувала жодного виклику до суду, тому не могла приймати участь у судових засіданнях як особисто, так і через свого представника.
Сторони та представник відповідача - ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явилися, хоча про час та місце розгляду заяви про перегляд заочного рішення були повідомлені.
Відповідно ч.1 ст. 231 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Вивчивши заяву про перегляд заочного рішення, додані до неї документи, матеріали цивільної справи та документи надані через канцелярію суду представником позивача ОСОБА_6, суд вважає за необхідне залишити без задоволення заяву про перегляд заочного рішення, з наступних підстав.
Згідно заочного рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 23 січня 2015 року суд вирішив Задовольнити позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, про зменшення розміру аліментів. Змінити розмір аліментів, стягуваних згідно рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 19.12.2011 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, зменшивши розмір аліментів з 1/4 до 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином викликалася в судове засідання, шляхом направлення їй судової повістки з копією позовної заяви та копіями доданих до неї документів, що підтверджується квитанціями "Укрпошти" та Описами поштових відправлень, але від отримання поштового відправлення направленого їй 2412.2014 року про виклик до суду на 32.01.2012 року вона відмовилася, що підтверджується комп'ютерним роздрукуванням про рух відправлення, де зазначено про його повернення 15.01.2015 року "за письмовою відмовою адпесата".
Згідно ч.8 ст. 76 ЦПК України, особа яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
Оскільки відповідач була повідомлена про час та місце розгляду цивільної справи, 23 січня 2015 року суд, відповідно ч.1 ст. 169, ст. 224 ЦПК України, ухвалив заочне рішення, на підставі наявних у справі даних і доказів. При цьому суд керувався вимогами ст. 192 СК України, враховуючи зміну сімейного стану позивач та необхідності утримувати сина ОСОБА_8, який народився 15.07.2014 року в повторному шлюбі, та дружину ОСОБА_9 на час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
В заяві про перегляд заочного рішення відповідач зазначає про необхідність стягнення з ОСОБА_3 додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з захворюванням дитини.
Стягнення додаткових витрат на утримання дитини передбачено ст. 185 СК України і як зазначено в заяві та підтверджується доданими до неї документами ОСОБА_1 звернулася до суду з таким позовом, спочатку до Заводського, а потім до Дніпровського, тому її твердження, що ОСОБА_3 вів суд в оману є необгрунтованими.
Стягнення аліментів і участь батьків у додаткових витратах на дитину це різні правовідносини і необхідність додаткових витрат не може впливати на розмір стягуваних аліментів на утримання дитини.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 231, 232 ЦПК України, суд, -
Залишити без задоволення заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про скасування заочного рішення від 23 січня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів
Заочне рішення суду може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку шляхом подачі протягом десяти днів після винесення (отримання) ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, через суд першої інстанції, що його ухвалив.
Суддя Г.А. Байбара.